Tag: рекомендація

Радий: 007 First Light

 , , , ,

З першої своєї появи на сторінках “Казино Рояль” Яна Флемінга, Джеймс Бонд залишається популярним і сьогодні. Хоча я не можу себе назвати найбільшим фанатом серії, я читав в дитинстві “Кульову блискавку” і дивився більшість фільмів, деякі декілька разів. Хоча мої підліткові роки потрапили на еру Пірса Броснана, найбільше мені в ролі Бонда подобався Тімоті Далтон і моя думка про це не змінилась навіть після виходу екранізації “Казино Рояль” 2006-го, навіть хоча сам фільм, мабуть, найкращий в серії.

А ось в ігри по Бондіані я грав мало. І ті, з якими я був знайомий раніше, мені зазвичай не сильно подобались. Та все одно, мої очікування від 007 First Light були не низькими. Все ж таки, IO Interactive давно довели, що вони чудово вміють робити соціальний стелс екшен в своїй серії Hitman, і навіть сюжетний лінійний екшен в них виходить непогано, бо серія Kane and Lynch мені подобалась. З останнім в них було гірше, звичайно, і той же Hitman: Absolution вийшов жахливим, але я все одно був певен, що вони задачу виконають. І вони дійсно не розчарували.

Read more“Радий: 007 First Light”

Радий: Wicked Seed

 , , , , , ,

В далекому 1998-ому SquareSoft, які були на найвищому рівні якості своїх проектів того періоду, випустили Parasite Eve. “Кінематографічну рольову гру”, в якій розробники змогли створити відчуття інтерактивного сюжетного блокбастеру. Гра мала була не ідеальною, але до сьогодні в неї купа фанатів, бо нічого схожого на цю гру ніколи ми не отримали. Навіть продовження гри, яке я люблю навіть більше за першу частину, стала абсолютно іншим проектом, який більш нагадував класичний survival horror, ніж сюжетну RPG. І раз ніхто з великих розробників цього не робить, схожі проекти почали розробляти інді розробники. Wicked Seed – один з таких проєктів, який має багато схожих за механіками ідей, але зроблений за набагато менший бюджет.

Read more“Радий: Wicked Seed”

Радий: CONSCRIPT: Director’s Cut

 , , , , , ,

Насправді Conscript вийшла ще майже два роки тому, але щось мене відштовхувало від проєкту. Бо гра описує себе певним чином, і на папері така суміш не повинна працювати взагалі. Ну тобто, класичний survival horror в сетингу першої світової, в якому нема надприродних ворогів, а ще й камера в грі зверху, в ізометрії. Як це все взагалі може працювати? Як виявляється, дуже непогано, і Conscript в оновленій Director’s Cut версії – дійсно дуже прикольна гра, в яку фанатам жанру варто пограти.

Read more“Радий: CONSCRIPT: Director’s Cut”

Радий: S.T.A.L.K.E.R.: Поклик Прип’яті – Enhanced Edition

 , , , , , ,

Сім років назад я пройшов всі три перші частини S.T.A.L.K.E.R.. І Поклик Прип’яті була найприємнішим проходженням з усіх. Тінь Чорнобиля була цікавою, але дратуючою. Чисте Небо бісило. Але ця? Ця була дійсно прикольна. Відчувалось, ніби GSC Game World нарешті зрозуміли як саме треба робити ці ігри, або їх смаки нарешті співпали з моїми. Тож, коли я вирішив пройти Enhanced Edition версії всіх цих ігор, які доступні в Legends of the Zone Trilogy, я очікував схожих результатів. Звичайно, я сподівався, що перші дві гри стануть в новому релізі набагато кращими, але, на жаль, хоча вони і краще, всі основні проблеми цих проектів залишились без змін. Але раз Поклик Прип’яті вже була прикольна, то чи є сенс в новій версії? Деякий є.

Read more“Радий: S.T.A.L.K.E.R.: Поклик Прип’яті – Enhanced Edition”

Радий: Legacy of Kain: Defiance Remastered

 , , , , , , ,

Оскільки я великий фанат серії Legacy of Kain, як я згадував минулого року в огляді Legacy of Kain: Soul Reaver 1&2 Remastered, я був з тих, хто дуже очікував Defiance. Оскільки сюжет в Soul Reaver 2 не закінчив історію, яка почалась в Soul Reaver 1, то всі очікували, що це нарешті трапиться в Soul Reaver 3 (а Defiance на старті розробки саме так і називався). Тому, вихід Blood Omen 2 (ремастер якого поки не вийшов) став для всіх сюрпризом. Події в цьому проєкті не співпадали з тим, що було відомо з сюжету раніше, а це означало, що щось в Defiance знову змінить історію – навіть розробники на це натякали. Потім з’явився ранній трейлер гри для PS2, в якому грав прикольний ню-метал, і я тоді скачав цей трейлер і багато разів його передивлявся (до речі, трек називається “In the Crossfire”, як я дізнався з найкращого фанатського сайту по LoK). Все вказувало на епічне завершення історії, де гравці зможуть грати не лише за Разіеля, а ще й навіть за Кейна, і це звучало дуже захопливо.

А потім гра вийшла і… вона була прикольна. Але також дивна. Тобто, так, закінчення історії Разіеля ми технічно отримали, але залишилось дуже багато відкритих питань. І ще неприємнішим було те, що гра відчувалась більш незакінченою, ніж Soul Reaver 1, а та гра закінчилась на “Далі буде”. Legacy of Kain: Defiance Remastered ці відчуття виправити не зможе, але те, що можна було виправити, ремастер виправляє дуже добре.

Read more“Радий: Legacy of Kain: Defiance Remastered”

Радий: Pragmata

 , , , ,

Capcom колись не сильно ризикували з іграми. Випускали нову Monster Hunter чи Street Fighter, робили рімейк якоїсь частини Resident Evil, яка і так вже була якісна і рімейку не потребувала, або випускали нову частину серії з нестабільним успіхом. Але останні декілька років, вони почали робити щось неочікуване. Менш ніж два роки тому вийшла Kunitsu-Gami: Path of the Goddess – чудова та незвична суміш hack and slash екшену та tower defense. Цього року, таким сюрпризом стає Pragmata – незвична суміш купи різних ідей, яка чудово працює на старті, і трошки здає ближче до фіналу.

Read more“Радий: Pragmata”

Радий: Avowed

 , , , , , , ,

Від анонсу Avowed років 5 назад в мене були змішані відчуття. Pillars of Eternity II: Deadfire була помітним зниженням якості оповідання, як для Obsidian Entertainment, хоча гра й була непоганою. Але action RPG від першої особи?.. Може, не найкращий напрямок для серії. З іншого боку, The Outer Worlds була прикольною, хоч і теж з слабким сюжетом, тож може вони могли б зробити щось непогане. Гра нарешті вийшла рік тому, і огляди були в цілому позитивні. Я подивився шматки проходжень гри онлайн і вирішив, що після якихось важливих патчів і сам придбаю та пограю. І добре, що почекав, бо рік потому вийшов величезний патч, в якому покращили велику кількість елементів. Саме в цю версію я і грав.

Read more“Радий: Avowed”

Радий: Paranormasight: The Mermaid’s Curse

 , , , , , ,

Paranormasight: The Seven Mysteries of Honjo вийшла три роки тому, і дуже мені сподобалась. Цей несподіваний проєкт від Square Enix використовував візуальну презентацію, яку зазвичай асоціюють з візуальними новелами, для створення незабутньої та винахідливої пригодницької гри з різними “мета”-елементами. Враховуючи стан індустрії, я очікував, що продовжень у цього проєкту не буде, але ні – Paranormasight: The Mermaid’s Curse існує і робить саме те, що ви і очікуєте. Те ж саме, але інакше.

Read more“Радий: Paranormasight: The Mermaid’s Curse”

Радий: Everspace 2 (з DLC)

 , , , , , , ,

Оскільки я не любитель roguelite та roguelike жанрів, перший Everspace я пропустив. Ідея гри була прикольна – суміш космічного симулятора/шутера з action RPG механіками та структурою FTL: Faster Than Light, де вам треба стрибати між різними випадково створеними шматками космосу і збирати ресурси, постійно втікаючи від небезпечних ворогів, які намагаються вас наздогнати. Сюжет там існував, але здебільшого гра була про ґеймплей і тому концепція смерті та повторних спроб була вписана в історію, а акцент був в першу чергу на перестрілках на космічних кораблях. В 2023-ому розробники випустили Everspace 2 (яка, насправді, була доступною до цього пару років в ранньому доступі), в якій все змінилось. Тепер замість випадкової генерації локацій та нескінченного ґеймплею гра була побудована навколо повністю руками зроблених локацій з цікавим дослідженням, а сюжет став грати набагато важливішу роль. Це, і той факт, що перестрілки залишились дуже прикольними, мене і зацікавило, тож я вирішив почекати, поки для гри вийдуть всі доповнення/DLC і потім пограти в цей проект. Що я і зробив із великим задоволенням.

Read more“Радий: Everspace 2 (з DLC)”

Повертаючись до Assassin’s Creed Mirage з оновленням The Valley of Memory

 , , , , , , ,

Півтора роки тому я з неочікуваним задоволенням пройшов Assassin’s Creed Mirage. Гра була дуже приємною спробою від Ubisoft повернутись до оригінальних ідей серії, і хоча проблем там все одно вистачало, гра була набагато кращою за більшість частин серії. Чисто з точки зору механік, це мабуть навіть найкраща реалізація всіх ідей, з яких починалась серія – тобто сюжетний екшен стелс з паркуром в місті.

Абсолютно неочікувано, студія заявила про вихід безкоштовного сюжетного доповнення для гри під назвою The Valley of Memory, яке вийшло пару місяців назад. І я не планував так швидко повертатись до гри, навіть заради доповнення, але я також в цей момент через силу проходив Assassin’s Creed Shadows тому хотілось пограти в частину серії, яка нагадала б мені, навіщо я взагалі в них граю. То ж я вирішив швиденько пробігтись по всій серії і потім пройти The Valley of Memory, що також підтвердило мої позитивні думки про Mirage. І те, що Assassin’s Creed не розуміє, що вона за серія.

Read more“Повертаючись до Assassin’s Creed Mirage з оновленням The Valley of Memory”