When Avowed was first announced half a decade ago, I was mildly curious, but somewhat concerned about the idea. After all, Pillars of Eternity II: Deadfire has shown a significant drop in writing quality for Obsidian Entertainment, even if it was ultimately still an alright game. Going full on first person action RPG?.. Not the direction I wanted the series to go in. But then again, The Outer Worlds wasn’t terrible, even if still a clear drop in quality for the team, so maybe they were onto something. And so a year ago Avowed was finally released to somewhat positive reviews and after seeing some people play the game online, I’ve decided to grab it sometime later when it gets patched a bunch. Year later, the game received a massive update that added a few nice elements and quality of life features, so I’ve decided to finally give it a go.
Tag: Obsidian Entertainment
Радий: Avowed
Від анонсу Avowed років 5 назад в мене були змішані відчуття. Pillars of Eternity II: Deadfire була помітним зниженням якості оповідання, як для Obsidian Entertainment, хоча гра й була непоганою. Але action RPG від першої особи?.. Може, не найкращий напрямок для серії. З іншого боку, The Outer Worlds була прикольною, хоч і теж з слабким сюжетом, тож може вони могли б зробити щось непогане. Гра нарешті вийшла рік тому, і огляди були в цілому позитивні. Я подивився шматки проходжень гри онлайн і вирішив, що після якихось важливих патчів і сам придбаю та пограю. І добре, що почекав, бо рік потому вийшов величезний патч, в якому покращили велику кількість елементів. Саме в цю версію я і грав.
O tempora: Star Wars Knights of the Old Republic II: The Sith Lords
O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.
There are several well known sad “oh what if they had more time” stories in video game development, where it’s well known that the game was launched in a state that was viewed by its own developers as incomplete. Not necessarily even buggy or full of issues, but not containing everything that has been already prepared and shipped, but locked and normally inaccessible. And to me, Star Wars Knights of the Old Republic II: The Sith Lords is the saddest example of them all. The first title of Obsidian Entertainment, a gathering of incredibly talented and experienced people from Black Isle Studios backed by new no less talented team members, it remains my personal favorite Star Wars story of them all. No really – there’s not a single other piece of SW-related media that is as good as this. Yet, even with a fantastic The Sith Lords Restored Content Modification (TSLRCM for short) that restores a lot of cut content in its current 1.8.6 version, the game occasionally feels incomplete and playing the game can be a frustrating experience.
Read more“O tempora: Star Wars Knights of the Old Republic II: The Sith Lords”
О часи: Star Wars Knights of the Old Republic II: The Sith Lords
О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.
Існує декілька відомих історій в ігровій індустрії, де гра виходила в стані, який самі розробники вважали незакінченим і гравцям залишається лише вигадувати те, якою могла б бути гра, якби їй дали більше часу. Результати таких історій не завжди з багами і проблемами, але в них завжди чогось не вистачає, навіть коли частина цього “щось” існує в ігрових файлах. Найсумнішим прикладом такої ситуації, як на мене, була Star Wars Knights of the Old Republic II: The Sith Lords – перша гра від Obsidian Entertainment, колективу талановитих розробників, як з досвідом після роботи в Black Isle Studios, так і новачків. Бо ця гра – досі моя улюблена історія у всесвіті Зоряних Війн, але навіть з неймовірним модом The Sith Lords Restored Content Modification (або коротко TSLRCM), який в нинішній версії 1.8.6 відновлює багато вирізаного контенту, ця історія відчувається незакінченою і інколи дуже дратуючою.
Read more“О часи: Star Wars Knights of the Old Republic II: The Sith Lords”
In love with: Pentiment
Pentiment is a new RPG-ish adventure game from Obsidian Entertainment that, honestly, came out of nowhere for me. I had to rub my eyes when I first saw it in stores, first to figure out what am I even looking at and then to make sure I am seeing the name of the developers right. And I’m really glad I’ve finally had a chance to play it.
Зачарований: Pentiment
Pentiment це нова RPG-подібна пригодницька гра від Obsidian Entertainment яка з’явилась абсолютно для мене неочікувано. Коли я вперше побачив її в магазинах, я довго вдивлявся щоб спочатку зрозуміти що це взагалі таке, а потім щоб переконатись, що я правильно читаю хто це розробив. Але я дуже радий, що вирішив в це пограти.
Happy about: The Outer Worlds (with DLCs)
It’s been a while since The Outer Worlds got initially released, but, as it always happens with me and story driven games with DLCs that happen inside the main story, I tend to not play them until the DLCs are out. And now, a year and a half later they are with Peril on Gorgon releasing late last year and Murder on Eridanos just a few weeks ago.
And I’ve had my hopes pretty low, if I’m completely honest – most of the people I know were very underwhelmed by the game at launch and several of them didn’t even finish it because they got bored. Knowing them, I knew that I had to approach this as something far less exciting and story-driven than a typical Obsidian title and more like a simple RPG, a slightly more nuanced action RPG. And yes, while The Outer Worlds is not full-on Borderlands, it’s more or less Fallout: New Vegas, but somewhat streamlined and simplified in some aspects. And given that I really like New Vegas despite itself, it took me a while to adapt and adjust, before I could start enjoying the game for what it is.
Радуясь: The Outer Worlds (и DLC)
Как обычно со мной и сюжетными играми с DLC, которые становятся частью основной истории, – я не прохожу игру пока весь контент не выйдет. И вот, полтора года спустя я наконец смог поиграть в The Outer Worlds, Peril on Gorgon вышедший в конце прошлого года и Murder on Eridanos, который вышел на прошлой неделе.
Ожидания были занижены – почти все мои знакомые об игре отзывались не очень лестно. А некоторые даже забросили её со скуки. Поэтому я заранее готовился к тому, что этот проект не станет обычным для Obsidian, и к нему нужно подходить как к простенькой, пускай и не без интересных идей, RPG, почти action RPG. Ведь хоть The Outer Worlds и не настолько прост, как Borderlands, но по сути это немного упрощённый и в деталях улучшенный Fallout: New Vegas. Учитывая, что мне очень нравится New Vegas не смотря на многие его элементы, привыкать к этой игре мне пару часов всё-таки пришлось. Но потом игра начала нравиться.
O tempora: Icewind Dale II
O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.
After my recent replay of the forgettable (and honestly deserving to be forgotten) Icewind Dale in the Enhanced Edition version, it was time to play the last Infinity Engine game that I’ve never actually played before – the Icewind Dale II (in the Complete version as it’s sold on GOG). Due to its source code being lost, an Enhanced Edition of this game might never happen. And that’s actually a bit of a shame.
О времена: Icewind Dale II
О времена — серия ретроспективных записей, в которых я прохожу игры из другого времени и проверяю, прошли ли они испытание временем.
После моего недавнего прохождения забывающегося (и заслуживающего забвения) Icewind Dale в версии Enhanced Edition, я сел проходить единственную игру на Infinity Engine, в которую я ранее не играл вообще – Icewind Dale II (в Complete версии, которую продают на GOG). Раз исходники этой игры где-то потерялись, для неё вряд ли когда-то сделают Enhanced Edition. И это немного обидно.