Since I’m not a fan of roguelite or roguelike games, I did miss Everspace when it was originally released. It was a curious combination of action RPG, space sim (or more space shooter) with the FTL: Faster Than Light inspired structure, where you were jumping between different procedurally generated locations, while being chased by a powerful foe. It did have a story, but the main draw of the game was specifically in that die and repeat nature of the genre and the fact that the space dogfights were quite fun. And then in 2023 the developers released the sequel Everspace 2 (although it was in Early Access for a few years), and with this game they’ve changed a lot in the direction that got me interested. Instead of a purely roguelite structure, a proper handmade world with interesting exploration, story, quests and all of the cool stuff I tend to like, while still keeping the fun space battles intact. Knowing that the game will get updates and DLCs, I decided to postpone my own playthrough and now, when the game is, as developers claim, in the more or less completely final state, I’ve decided to finally give it a go. And while it is quite a bit messy, I enjoyed playing it a lot.
Tag: action RPG
Радий: Everspace 2 (з DLC)
Оскільки я не любитель roguelite та roguelike жанрів, перший Everspace я пропустив. Ідея гри була прикольна – суміш космічного симулятора/шутера з action RPG механіками та структурою FTL: Faster Than Light, де вам треба стрибати між різними випадково створеними шматками космосу і збирати ресурси, постійно втікаючи від небезпечних ворогів, які намагаються вас наздогнати. Сюжет там існував, але здебільшого гра була про ґеймплей і тому концепція смерті та повторних спроб була вписана в історію, а акцент був в першу чергу на перестрілках на космічних кораблях. В 2023-ому розробники випустили Everspace 2 (яка, насправді, була доступною до цього пару років в ранньому доступі), в якій все змінилось. Тепер замість випадкової генерації локацій та нескінченного ґеймплею гра була побудована навколо повністю руками зроблених локацій з цікавим дослідженням, а сюжет став грати набагато важливішу роль. Це, і той факт, що перестрілки залишились дуже прикольними, мене і зацікавило, тож я вирішив почекати, поки для гри вийдуть всі доповнення/DLC і потім пограти в цей проект. Що я і зробив із великим задоволенням.
Disapprove: Final Fantasy VII Rebirth
I absolutely loved Final Fantasy VII Remake Intergrade. I was never a fan of the original game, heck I have more interest in FF8, despite it being a less fun game to play. But Remake, and the Episode INTERmission? So freaking good! I was excited about Rebirth and couldn’t wait to play it. Yet, as I was playing it I couldn’t wait for it to be finally over… It isn’t a bad game, but if the final part of this remake trilogy follows the same gameplay formula, I’m not buying it. I can have my time wasted for free.
Розчарування: Final Fantasy VII Rebirth
Важливо зазначити, що Final Fantasy VII Remake Intergrade мені дуже сподобалась, хоча я ніколи сильно не любив оригінал. Та ж FF8 мені більш цікава, хоч проходити її не супер приємно. Але той Remake з Episode INTERmission DLC був неймовірним. Тому і в Rebirth я хотів пограти. Але поки нарешті грав, то не міг дочекатись, коли гра нарешті скінчиться… Це не погана гра, але кажу одразу, що якщо остання частина цієї трилогії буде працювати так само як ця, я не збираюсь її проходити. Гаяти час можна цікавіше.
Disapprove: Final Fantasy XVI (with DLCs)
As I was going though Final Fantasy XVI, struggling not to fall asleep, I kept asking myself – how could this happen? How did they manage to make a game that has genuinely good writing and premise, yet such a boring story? How did they finally nail the mix of hack and slash and turn-based combat in Final Fantasy VII Remake only to then go back to the Final Fantasy XV combat and make it even more uninteresting? How did they make a game with so much potential to be fresh and exciting to be so much of a slog to play? Yet I continued my playthrough, as I always do with Final Fantasy games, and wondered if the game will end up being something that can be recommended or not.
Розчарування: Final Fantasy XVI (з DLC)
Я проходив Final Fantasy XVI, намагаючись при цьому не заснути, і не міг зрозуміти, що трапилось. Як так вийшло, що сценарій написаний дуже якісно, але сюжет нудний? Чому розробники нарешті навчились робити класну суміш hack and slash та покрокових елементів бою в Final Fantasy VII Remake, але для цієї гри за основу знову взяли Final Fantasy XV, і зробили систему ще менш цікавою? Як можна було з таким потенціалом зробити щось свіже створити гру від якої втомлюєшся? Але це Final Fantasy, тому я грав далі і намагався передбачити, якою буде моя фінальна думка про проект.
Disapprove: Ys X: Nordics
Slightly over ten years ago I’ve played Ys Origin – my first experience with Ys franchise or Nihon Falcom games in general. And it completely changed my understanding of what an action RPG can be. Every single entry I’ve played since, as they were gradually released on PC, was a pleasant experience. Even if not every single one of them were as fantastic as Ys VIII: Lacrimosa of DANA, which remains in my eyes the pinnacle of the franchise as of now. So when Ys X was first shown to be a new “phase” in the franchise, where gameplay will be changed and new mechanics and ideas will be introduced, I was beyond excited to see what Nihon Falcom will do next. …Ys X: Nordics turned out to be the most disappointing Ys game in the series I’ve played so far.
Розчарування: Ys X: Nordics
Трохи більше ніж 10 років тому я пройшов Ys Origin. Це стало моїм знайомством з серією від Nihon Falcom, яке повністю змінило мої очікування від action RPG як жанру. І я з задоволенням проходив всі інші частини серії, які поступово випускались на ПК. Хоча не кожна частина серії була настільки крутою, якою виявилась Ys VIII: Lacrimosa of DANA (і саме її я досі вважаю найкращою в серії), всі вони були прикольні. Анонс Ys X, як нової “фази” для серії, мене зацікавив – нові ідеї та механіки в наступній захоплюючій та швидкій action RPG від Nihon Falcom ніколи не розчаровували…. До виходу Ys X: Nordics. Вона стала єдиною частиною серії, проходження якої було малоприємним і дуже розчаровуючим.
Happy about: Remnant II (with all DLCs)
A few months ago I’ve decided to finally give Remnant: From the Ashes a go and found it surprisingly good and highly enjoyable. A unique mix of a third person shooter, Diablo II-like action RPG and some Soulslike elements, it was a fun experience from start to finish, despite having plenty of budget-related compromises. Afterwards, I’ve decided to wait until its sequel will get all of the planned DLCs out before giving it a go, hoping that it will turn out to be a straight improvement over the predecessor. Sadly, that isn’t the case and while Remnant II is still an enjoyable game, for all of its improvements it also takes a few steps sideways and back.
Радий: Remnant II (з усіма DLC)
Декілька місяців тому я вирішив нарешті пограти в Remnant: From the Ashes, і гра виявилась дуже прикольною. Хоча ця унікальна суміш шутеру від третьої особи, Diablo II-подібної action RPG і деяких Soulslike елементів явно була зроблена на обмеженому бюджеті, грати в неї було дуже весело. Після проходження гри я вирішив не одразу грати в її продовження, а спочатку почекати, поки воно отримає всі заплановані DLC і очікував від продовження гри, яка буде в усьому кращою. На жаль, Remnant II краще не в усіх елементах, і деякі з рішень в ній роблять її трохи гірше. Але грати в неї мені все одно дуже сподобалось.