чудовий саундтрек

Думки про: Death Stranding 2: On the Beach

28/07/2026 28/07/2026

Death Stranding вийшла в 2019-ому році, але я нарешті пограв в неї (у версії Director’s Cut) лише 2 роки тому. 2 years ago. І хоча в мене вистачало критики, гра мені дуже сподобалась. Це був дійсно унікальний проєкт про подорож, де деталі цієї подорожі були найважливішим елементом. Так, деякі речі працювали погано, оповідання час від часу ставало дуже дурним і затягнутим, бої та стелс виявились примітивними і не дуже цікавими. Але рух між точкою А та точкою Б захоплював. Планування доставки, особливості руху складними дорогами виявились значно цікавішими за мої очікування.

І Коджіма вирішив якимось чином для такої гри зробити пряме продовження. Про що я, в принципі, вже знав коли грав в першу частину, але це рішення все одно здавалось дивним. Чи виявилось продовження таким же чарівним, як оригінал? Ні. Але гра все одно цікава.

Думки про: Phonopolis

10/07/2026 10/07/2026

Amanita Design – це маленька чеська студія, яка давно сформувала свій стиль і мають свою аудиторію. Їх Samorost була не так “пригодницькою грою”, як просто прикольною інтерактивною іграшкою, в якій була певна “історія”, але акцент був на прикольну взаємодію зі світом і класні звуки та музику. Але починаючи з 2009-го року та виходу Machinarium, їх першого комерційного проєкту, вони стали відомими на весь світ. І сама Machinarium була більш традиційною point and click пригодою з акцентом на загадки. З тих пір, їх проєкти постійно змінюють акцент – інколи вони роблять щось більш традиційне і про загадки, інколи щось просто прикольне і веселе. Мені зазвичай більше подобаються їх ігри, які підпадають під другу категорію і я вважаю Chuchel та Botanicula їх найкращими релізами. Але мені все одно цікаво грати в усе, що вони випускають і просто насолоджуватись красивим візуальним стилем та завжди класною музикою. Phonopolis, на жаль для мене, виявилась грою про загадки. Але вона все одно прикольна.

Read more“Думки про: Phonopolis”

Зачарований: Persona 3 Reload

04/07/2026 04/07/2026

І знову Persona 3. Хоча, кого це дивує? Ця частина серії настільки важлива не лише для Persona, а й для всієї Megami Tensei. Винахідлива суміш симуляції життя та покрокової командної рольової гри з підземеллями. Незабутній сюжет та персонажі. Неймовірний саундтрек. Мені є багато що критикувати про цю гру, але я все одно не зміг не сісти грати в неї знову. Хоча 3 роки назад, після проходження Persona 3 Portable, сказав що точно не буду. Persona 3 Reload того варта. Якщо ви ніколи не грали в серію, краще починати саме з цієї гри. Так, навіть не з Persona 5 Royal чи Persona 4 Golden. Але варто поговорити про все детальніше.

Радий: CONSCRIPT: Director’s Cut

02/06/2026 02/06/2026

Насправді Conscript вийшла ще майже два роки тому, але щось мене відштовхувало від проєкту. Бо гра описує себе певним чином, і на папері така суміш не повинна працювати взагалі. Ну тобто, класичний survival horror в сетингу першої світової, в якому нема надприродних ворогів, а ще й камера в грі зверху, в ізометрії. Як це все взагалі може працювати? Як виявляється, дуже непогано, і Conscript в оновленій Director’s Cut версії – дійсно дуже прикольна гра, в яку фанатам жанру варто пограти.

Радий: S.T.A.L.K.E.R.: Поклик Прип’яті – Enhanced Edition

20/05/2026 20/05/2026

Сім років назад я пройшов всі три перші частини S.T.A.L.K.E.R.. І Поклик Прип’яті була найприємнішим проходженням з усіх. Тінь Чорнобиля була цікавою, але дратуючою. Чисте Небо бісило. Але ця? Ця була дійсно прикольна. Відчувалось, ніби GSC Game World нарешті зрозуміли як саме треба робити ці ігри, або їх смаки нарешті співпали з моїми. Тож, коли я вирішив пройти Enhanced Edition версії всіх цих ігор, які доступні в Legends of the Zone Trilogy, я очікував схожих результатів. Звичайно, я сподівався, що перші дві гри стануть в новому релізі набагато кращими, але, на жаль, хоча вони і краще, всі основні проблеми цих проектів залишились без змін. Але раз Поклик Прип’яті вже була прикольна, то чи є сенс в новій версії? Деякий є.

Радий: Legacy of Kain: Defiance Remastered

13/05/2026 13/05/2026

Оскільки я великий фанат серії Legacy of Kain, як я згадував минулого року в огляді Legacy of Kain: Soul Reaver 1&2 Remastered, я був з тих, хто дуже очікував Defiance. Оскільки сюжет в Soul Reaver 2 не закінчив історію, яка почалась в Soul Reaver 1, то всі очікували, що це нарешті трапиться в Soul Reaver 3 (а Defiance на старті розробки саме так і називався). Тому, вихід Blood Omen 2 (ремастер якого поки не вийшов) став для всіх сюрпризом. Події в цьому проєкті не співпадали з тим, що було відомо з сюжету раніше, а це означало, що щось в Defiance знову змінить історію – навіть розробники на це натякали. Потім з’явився ранній трейлер гри для PS2, в якому грав прикольний ню-метал, і я тоді скачав цей трейлер і багато разів його передивлявся (до речі, трек називається “In the Crossfire”, як я дізнався з найкращого фанатського сайту по LoK). Все вказувало на епічне завершення історії, де гравці зможуть грати не лише за Разіеля, а ще й навіть за Кейна, і це звучало дуже захопливо.

А потім гра вийшла і… вона була прикольна. Але також дивна. Тобто, так, закінчення історії Разіеля ми технічно отримали, але залишилось дуже багато відкритих питань. І ще неприємнішим було те, що гра відчувалась більш незакінченою, ніж Soul Reaver 1, а та гра закінчилась на “Далі буде”. Legacy of Kain: Defiance Remastered ці відчуття виправити не зможе, але те, що можна було виправити, ремастер виправляє дуже добре.

Повертаючись в S.T.A.L.K.E.R.: Тінь Чорнобиля та Чисте небо – Enhanced Edition

01/05/2026 01/05/2026

Сім років тому я вперше вирішив нарешті пройти всі три оригінальні частини S.T.A.L.K.E.R.. Бо, хоча я й слідкував за розробкою з початку 00-их, коли Oblivion Lost була просто дивною фантастикою/продовженням технологій Venom. Codename: Outbreak і без прив’язки до Пікніку на узбіччі чи Чорнобилю, коли перша частина вийшла, вона мене не сильно зацікавила. Тож, в тому проходженні сім років тому вийшло, що Тінь Чорнобиля я пройшов лише другий раз, Чисте небо перший, а в Поклик Прип’яті взагалі грав вперше. І я проходив ігри без модів та фанпатчів, щоб оцінити ігри “в чистому вигляді”. Тепер всі ці три гри стали доступними в Enhanced Edition версіях (які можна купити одразу як трилогію Legends of the Zone) і мені захотілось повторити цей експеримент знову. В цьому записі я буду говорити виключно про Тінь Чорнобиля та Чисте небо, бо по-перше, мені вони все ще менше подобаються, а по-друге – саме ці дві гри повинні були б отримати найбільше плюсів від такого перевидання.

Радий: Everspace 2 (з DLC)

11/04/2026 11/04/2026

Оскільки я не любитель roguelite та roguelike жанрів, перший Everspace я пропустив. Ідея гри була прикольна – суміш космічного симулятора/шутера з action RPG механіками та структурою FTL: Faster Than Light, де вам треба стрибати між різними випадково створеними шматками космосу і збирати ресурси, постійно втікаючи від небезпечних ворогів, які намагаються вас наздогнати. Сюжет там існував, але здебільшого гра була про ґеймплей і тому концепція смерті та повторних спроб була вписана в історію, а акцент був в першу чергу на перестрілках на космічних кораблях. В 2023-ому розробники випустили Everspace 2 (яка, насправді, була доступною до цього пару років в ранньому доступі), в якій все змінилось. Тепер замість випадкової генерації локацій та нескінченного ґеймплею гра була побудована навколо повністю руками зроблених локацій з цікавим дослідженням, а сюжет став грати набагато важливішу роль. Це, і той факт, що перестрілки залишились дуже прикольними, мене і зацікавило, тож я вирішив почекати, поки для гри вийдуть всі доповнення/DLC і потім пограти в цей проект. Що я і зробив із великим задоволенням.

Read more“Радий: Everspace 2 (з DLC)”

Вільні нотації про: Музику в іграх 2025

18/03/2026 18/03/2026

Ну що ж, час знову поговорити про видатні та незабутні саундтреки в іграх. Музику, яка залишається з вами після того, як ви пройшли гру. Ігри минулого року (та інші, в які я пограв з минулої такої ретроспективи) були в цьому плані достатньо солідними, і декілька мене дуже приємно здивували. Хоча, як зазвичай, частина списку також має в собі ігри, які були заново видані минулого року, або отримали свої останні оновлення та DLC.

Єдиною грою в списку, яку я не пройшов, але в яку багато грав, стала Megabonk. Це просто не така гра, яку можна пройти і сформувати думки, плюс її все ще часто оновлюють. Але я в неї пограв не одну годину і музика мені дуже сподобалась, тому вона в списку. Ще декілька ігор в список не потрапили, але я хотів би про них згадати. Assassin’s Creed Mirage має чудову музику, яку майже хочеться слухати поза межами гри, але не зовсім. World of Goo 2 має чудову музику, але вона вся з першої гри, просто в новому аранжуванню, яке не “краще”, а скоріше “інше”. Ну і нарешті, хоча мені дуже сподобався новий саундтрек для OFF, він ніде не продається, але музика для оригінальної версії гри все ще безкоштовно доступна.

Але досить вступу, залишаю вас зі списком і сподіваюсь, що вам ця музика теж дуже сподобається.

Повертаючись до Assassin’s Creed Mirage з оновленням The Valley of Memory

13/03/2026 02/04/2026

Півтора роки тому я з неочікуваним задоволенням пройшов Assassin’s Creed Mirage. Гра була дуже приємною спробою від Ubisoft повернутись до оригінальних ідей серії, і хоча проблем там все одно вистачало, гра була набагато кращою за більшість частин серії. Чисто з точки зору механік, це мабуть навіть найкраща реалізація всіх ідей, з яких починалась серія – тобто сюжетний екшен стелс з паркуром в місті.

Абсолютно неочікувано, студія заявила про вихід безкоштовного сюжетного доповнення для гри під назвою The Valley of Memory, яке вийшло пару місяців назад. І я не планував так швидко повертатись до гри, навіть заради доповнення, але я також в цей момент через силу проходив Assassin’s Creed Shadows тому хотілось пограти в частину серії, яка нагадала б мені, навіщо я взагалі в них граю. То ж я вирішив швиденько пробігтись по всій серії і потім пройти The Valley of Memory, що також підтвердило мої позитивні думки про Mirage. І те, що Assassin’s Creed не розуміє, що вона за серія.