Радий: Paranormasight: The Mermaid’s Curse

Paranormasight: The Seven Mysteries of Honjo вийшла три роки тому, і дуже мені сподобалась. Цей несподіваний проєкт від Square Enix використовував візуальну презентацію, яку зазвичай асоціюють з візуальними новелами, для створення незабутньої та винахідливої пригодницької гри з різними “мета”-елементами. Враховуючи стан індустрії, я очікував, що продовжень у цього проєкту не буде, але ні – Paranormasight: The Mermaid’s Curse існує і робить саме те, що ви і очікуєте. Те ж саме, але інакше.

Як і перша частина, гра працює так, як ви могли здогадатись з вступу – більшу частину часу ви дивитесь, як розгортаються події сюжету через різні сцени, в яких змішане використання 2D та 3D, але час від часу вам обов’язково треба виконувати якісь дії та приймати рішення. Деякі з них очевидні, але деякі розраховані на ваше розуміння всіх елементів гри, як певних умовностей, які, при потребі, можна порушити. Таких “мета” елементів не дуже багато, і більшість з них досить інтуїтивні і прикольні. Але тут одразу треба сказати, що найбільше мені не сподобалось в цій грі те, що на відміну від першої частини, в цій деякі з таких речей занадто приховані без використання додаткових підказок (які, на щастя, гра готова надати).

Мені здалось, що в цій частині було більше акценту на стрибки між різними персонажами та часовими відрізками, але з іншого боку, все це використовувалось доречно. І гра, як і перша частина, повністю уникнула типових для жанру помилок, які я завжди згадую в Virtue’s Last Reward – де вам дійсно треба подивитись всі варіанти розвитку подій, щоб нарешті побачити щось нове. Є тут і доволі неочікувані міні-ігри та ґеймплей, який ніколи не повторюється. В першій частині розробники завжди знали коли щось сказати прямим текстом, і в цій грі це не змінилось – якщо ви уважно слідкуєте за сюжетом, гра завжди дуже влучно вибирає момент щоб або підвередити якісь ваші підозри, або пояснити якийсь елемент, який стає занадто підозрілим без додаткового пояснення.

Найбільшою різницею між іграми, і я думаю, що це буде найбільш впливовим елементом на те, чи зацікавить ця гра людей так само, як перша, є сетинг та тон. Перша частина, по факту, працювала як детектив в великому місті. The Mermaid’s Curse відбувається на маленькому острові, з набагато більшим акцентом на фольклор. А однією з ключових речей в сюжеті стає любовна історія. Порівняння дуже примітивне, але гра нагадала мені різницю між Persona 3 та Persona 4 в плані атмосфери. Не так щоб одне чи інше було “кращим”, просто відчувається дуже інакше.

Але окрім деяких дратуючих “мета” моментів, мені дуже сподобалась Paranormasight: The Mermaid’s Curse. Гра чудово продовжує The Seven Mysteries of Honjo і я сподіваюсь побачити більше ігор в цій “серії”. Тож, я з легкістю рекомендую цю гру, як і рекомендував першу. Якщо ви не грали в обидві, можете починати з будь-якої, бо це окремі історії. Просто вибирайте тон та сетинг, який вам цікавіше, щоб почати. Але варто пограти в обидві.