exploration – Klardendum

Happy about: S.T.A.L.K.E.R.: Call of Prypiat – Enhanced Edition

20/05/2026 20/05/2026

Seven years ago I sat down and played through the original three S.T.A.L.K.E.R. titles. Of that playthrough, Call of Prypiat was easily the big highlight. Shadow of Chornobyl was frustrating, if curious. Clear Sky was a slog. But this one? This one was actually cooking. It felt like GSC Game World have finally figured out what the series are supposed to be about, at least as far as my tastes were concerned. So, when I decided to check the Enhanced Edition versions of all games that are part of the Legends of the Zone Trilogy release, I fully expected things to go similarly. I mean, I secretly hoped that the re-releases would fix the first two games as they desperately needed it, but, unfortunately, while the new versions are mostly superior, they didn’t change how messy and frustrating those games are. Call of Prypiat was already good, so is there a point in this re-release? Well, kinda.

Радий: S.T.A.L.K.E.R.: Поклик Прип’яті – Enhanced Edition

20/05/2026 20/05/2026

Сім років назад я пройшов всі три перші частини S.T.A.L.K.E.R.. І Поклик Прип’яті була найприємнішим проходженням з усіх. Тінь Чорнобиля була цікавою, але дратуючою. Чисте Небо бісило. Але ця? Ця була дійсно прикольна. Відчувалось, ніби GSC Game World нарешті зрозуміли як саме треба робити ці ігри, або їх смаки нарешті співпали з моїми. Тож, коли я вирішив пройти Enhanced Edition версії всіх цих ігор, які доступні в Legends of the Zone Trilogy, я очікував схожих результатів. Звичайно, я сподівався, що перші дві гри стануть в новому релізі набагато кращими, але, на жаль, хоча вони і краще, всі основні проблеми цих проектів залишились без змін. Але раз Поклик Прип’яті вже була прикольна, то чи є сенс в новій версії? Деякий є.

Revisiting S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chornobyl and Clear Sky – Enhanced Editions

01/05/2026 01/05/2026

Seven years ago was the first time I’ve decided to finally sit down and play through all of the original three S.T.A.L.K.E.R. titles start to finish. Because even though I have followed the development of the original from early 00s, when it was just a sci-fi Oblivion Lost project with no ties to the Roadside Picnic or the Chornobyl Exclusion Zone, I didn’t particularly care about the game when it finally came out. Anyway, that playthrough from seven years ago was the second time I’ve completed Shadow of Chornobyl, first time I’ve completed Clear Sky and also first time I’ve played Call of Prypiat at all. For that playthrough I chose to not use any mods or fan patches to judge the games as they were. Now that Enhanced Edition versions of all three games are part of the Legends of the Zone Trilogy, I’ve decided to do the same. And in this post, I will talk about Shadow of Chornobyl and Clear Sky, the two titles I like less and which should have benefitted the most from a re-release.

Повертаючись в S.T.A.L.K.E.R.: Тінь Чорнобиля та Чисте небо – Enhanced Edition

01/05/2026 01/05/2026

Сім років тому я вперше вирішив нарешті пройти всі три оригінальні частини S.T.A.L.K.E.R.. Бо, хоча я й слідкував за розробкою з початку 00-их, коли Oblivion Lost була просто дивною фантастикою/продовженням технологій Venom. Codename: Outbreak і без прив’язки до Пікніку на узбіччі чи Чорнобилю, коли перша частина вийшла, вона мене не сильно зацікавила. Тож, в тому проходженні сім років тому вийшло, що Тінь Чорнобиля я пройшов лише другий раз, Чисте небо перший, а в Поклик Прип’яті взагалі грав вперше. І я проходив ігри без модів та фанпатчів, щоб оцінити ігри “в чистому вигляді”. Тепер всі ці три гри стали доступними в Enhanced Edition версіях (які можна купити одразу як трилогію Legends of the Zone) і мені захотілось повторити цей експеримент знову. В цьому записі я буду говорити виключно про Тінь Чорнобиля та Чисте небо, бо по-перше, мені вони все ще менше подобаються, а по-друге – саме ці дві гри повинні були б отримати найбільше плюсів від такого перевидання.

Happy about: Avowed

24/04/2026 24/04/2026

When Avowed was first announced half a decade ago, I was mildly curious, but somewhat concerned about the idea. After all, Pillars of Eternity II: Deadfire has shown a significant drop in writing quality for Obsidian Entertainment, even if it was ultimately still an alright game. Going full on first person action RPG?.. Not the direction I wanted the series to go in. But then again, The Outer Worlds wasn’t terrible, even if still a clear drop in quality for the team, so maybe they were onto something. And so a year ago Avowed was finally released to somewhat positive reviews and after seeing some people play the game online, I’ve decided to grab it sometime later when it gets patched a bunch. Year later, the game received a massive update that added a few nice elements and quality of life features, so I’ve decided to finally give it a go.

Радий: Avowed

24/04/2026 24/04/2026

Від анонсу Avowed років 5 назад в мене були змішані відчуття. Pillars of Eternity II: Deadfire була помітним зниженням якості оповідання, як для Obsidian Entertainment, хоча гра й була непоганою. Але action RPG від першої особи?.. Може, не найкращий напрямок для серії. З іншого боку, The Outer Worlds була прикольною, хоч і теж з слабким сюжетом, тож може вони могли б зробити щось непогане. Гра нарешті вийшла рік тому, і огляди були в цілому позитивні. Я подивився шматки проходжень гри онлайн і вирішив, що після якихось важливих патчів і сам придбаю та пограю. І добре, що почекав, бо рік потому вийшов величезний патч, в якому покращили велику кількість елементів. Саме в цю версію я і грав.

In love with: Sword of the Sea

28/11/2025 28/12/2025

Journey by thatgamecompany has been rightfully considered a classic for over a decade now, a perfect culmination of ideas the team has played with up until that point. But when several team members left and created their own studio Giant Squid, their first project Abzû was highly liked, but never reached the same cult status. Which is a real shame, because it is one of the most beautiful and medidative games I’ve ever played with really fun movement. A few years later, the team followed it up with The Pathless, another game with really cool movement, but that one I did not finish. It felt like a very odd mix of open world-ish design with the meditative pace of Abzû (that had linear levels), so the end result to me felt very boring. Several years later still, the team decided to mix the best ideas they’ve had in all projects since Journey into Sword of the Sea and it’s really fun.

Зачарований: Sword of the Sea

28/11/2025 28/12/2025

Journey від thatgamecompany вже більше десяти років вважають класикою, кульмінацією всіх ідей компанії, з якими вони експериментували до того. Після виходу проекту з команди пішло декілька людей, які створили нову студію Giant Squid, яка випустила Abzû – їх перший проект, який любили, але не настільки, наскільки Journey. Що дуже сумно, бо я вважаю гру однією з найбільш атмосферних і при цьому з дуже прикольним відчуттям руху. Наступним проектом студії стала The Pathless, в якому теж був дуже прикольний рух, але гру я не пройшов. Як на мене, в ній була дуже невдала спроба змішати відкритий світ з лінійною красою Abzû, в результаті чого, гра відчувалась просто нудною. Але з тих пір пройшло ще декілька років і вони вирішили поєднати всі ідеї в одну і випустити Sword of the Sea, яка виявилась дуже класною.

Disapprove: Onimusha 2: Samurai’s Destiny

25/07/2025 25/07/2025

After hearing a lot of good things about Onimusha series for over a decade, but only having played Onimusha 3 (because it had a PC port), I was extremely happy to have finally played Onimusha: Warlords six years ago. It hasn’t aged as good as I have hoped but was still a very cool action adventure hack and slash title that did feel a bit like “Resident Evil with swords” as it was originally intended to be. I was hoping that Capcom would continue with remasters of these titles and it did happen (plus, we’re getting a completely new entry next year). Onimusha 2: Samurai’s Destiny is now also remastered and available on modern platforms. A game I’ve heard good things about… Turns out it’s hot garbage.

Розчарування: Onimusha 2: Samurai’s Destiny

25/07/2025 25/07/2025

Я довго слухав про те, яка Onimusha класна серія, але сам в свій час грав лише в Onimusha 3 (бо вона була на ПК). Але потім вийшов ремастер Onimusha: Warlords і шість років назад, я нарешті пройшов першу гру. Вона виявилась трохи застарілою, але все одно залишалась дуже прикольною action adventure hack and slash, яка (як розробники і планували) відчувалась як “Resident Evil, але з мечем”. Я сподівався, що Capcom продовжать перевидавати цю серію, але вони пішли навіть далі і наступного року повинна вийти нова частина. Разом з анонсом якої також анонсували ремастер Onimusha 2: Samurai’s Destiny. Я багато позитивного чув і про цю гру, яка, на практиці, виявилась дуже поганою.