Радий: Avowed

Від анонсу Avowed років 5 назад в мене були змішані відчуття. Pillars of Eternity II: Deadfire була помітним зниженням якості оповідання, як для Obsidian Entertainment, хоча гра й була непоганою. Але action RPG від першої особи?.. Може, не найкращий напрямок для серії. З іншого боку, The Outer Worlds була прикольною, хоч і теж з слабким сюжетом, тож може вони могли б зробити щось непогане. Гра нарешті вийшла рік тому, і огляди були в цілому позитивні. Я подивився шматки проходжень гри онлайн і вирішив, що після якихось важливих патчів і сам придбаю та пограю. І добре, що почекав, бо рік потому вийшов величезний патч, в якому покращили велику кількість елементів. Саме в цю версію я і грав.

Avowed – це екшен рольова гра від першої особи в сетингу Pillars of Eternity, і хоча сюжет повинен бути не ключовим, відносно основних частин серії, події гри відбуваються через декілька років після Deadfire. Сюжет грає важливу роль і тут купа елементів, за які розробників Obsidian любили ще з часів, коли деякі з них працювали в Black Isle Studios. Наприклад, ідея, що ваші дії в грі можуть повністю змінити життя цілих поселень. Але варто зазначити, що Avowed це все робить набагато “примітивніше”, тож очікувати глибину Sith Lords не варто. Та я не маю на увазі, що сюжет тут тупий чи поганий, просто він набагато більш “чорно-білий”, а персонажі набагато більш “шаблонні”, ніж в Pillars of Eternity. З іншого боку, їх характери мені здались менш ідіотськими, ніж в Deadfire. Хоча б персональні сюжети кожного з персонажів тут існують всю гру, а не просто з’являються і зникають за лічені хвилини. З іншого боку, Avowed все одно відчувається трохи незакінченою, і друга половина гри має набагато більш просте дослідження та квести, ніж перша. Але хоча б сюжет не відчувається сирим.

Чого я не очікував від Avowed, так це того, що ґеймплей виявиться дуже захопливим. Від гри я очікував чогось більш примітивного, що нагадувало б структуру Borderlands, чи The Outer Worlds, де акцент все одно буде на бої, а дослідження локацій буде дуже примітивним. Максимум, що я міг очікувати, було б щось в дусі The Elder Scrolls, просто без відкритого світу і з “відкритими рівнями”. Але насправді рівні гри побудовані набагато більш детально і цікаво, ніж в інших іграх такого жанру. Місцями я навіть починав порівнювати гру з Deus Ex чи Dark Messiah of Might and Magic. Це не означає, що гра побудована на принципах immersive sim, хоча деякі елементи цього тут є. І не означає, що бойова система тут настільки ж динамічна (і весела), як в Dark Messiah. Але рівні, особливо в перших двох локаціях, побудовані неймовірно якісно. Тоді як зазвичай схожі ігри натягують щось схоже на простий дизайн рівнів на “реалістичну” географію.

Ґеймплей в цілому дуже успішно балансує традиційну рольову гру з hack and slash екшен грою. Інколи я навіть ловив себе на тому, що мені здавалось, ніби я проходжу перший Baldur’s Gate класом воїна, але просто від першої особи. Бо відчуття традиційної рольової пригоди тут дуже класно передається. Хоча, звичайно, рішення, які вам треба приймати в квестах, зазвичай набагато глибше, ніж те, що було в першому Baldur’s Gate. Єдине, що нападати на випадкових персонажів в місті тут не вийде. Та все одно, це варто хвалити, бо The Outer Worlds чи навіть Cyberpunk 2077 не нагадували мені оці пригодницькі RPG від BioWare кінця 90-их – початку 00-их, як нагадувала Avowed.

Проблем у гри теж вистачає. Деякі з важливих подій в грі відбуваються настільки несподівано, що це явно не було так задумано. Є купа дивних дизайнерських рішень та багів. Наприклад, в грі все ще час від часу трапляється баг, коли під час бою звуки стають дуже приглушеними і це відновлюється лише з повним перезапуском гри (і те не завжди, і інколи треба ще пограти). Друга половина гри значно слабша за першу. “Лут” в грі дуже дивно продуманий, бо зазвичай вам не треба використовувати ніякого звичайного (не унікального) обладнання, яке ви можете покращувати в якості до максимуму всю гру. Відповідно, більшу частину гри ви будете бігати без заміни обладнання, але предмети все одно падають з усіх боків. Більшість допоміжних систем, типу крафтингу, навичок, покращень та іншого в цілому працюють, але через доволі поганий дизайн інтерфейсу, з ними взаємодіяти менш приємно, ніж могло б бути. З іншого боку, гра дуже класно виглядає та стабільно працює, що для проекту на Unreal Engine 5, на жаль, не гарантовано.

Я не можу сказати, що треба кидати все і грати в Avowed, але мені грати в неї дуже сподобалось. Так, гра ближче до “якісного але посереднього” проекту, а не до якогось шедевру, але дизайн рівнів неймовірно класний, досліджувати локації прикольно і гра дуже нагадує найкращі елементи пригодницьких RPG кінця 90-их, що робить проект набагато цікавіше за типовий looter shooter. Музика тут теж непогана, хоча мені сподобалась менше за інші ігри серії PoE. Мабуть варто брати зі знижкою, а “преміум” додатки взагалі не мають сенсу, але ігнорувати гру теж не варто.