Розчарування: Resident Evil Village – Winters’ Expansion

Два роки тому я пройшов Resident Evil Village і хоча перше проходження було прикольним, перепроходити її було дуже неприємно, що незвично для серії. На третьому проходженні гри я просто втомився, видалив гру і не дивився в її сторону аж боки не вийшло DLC Winters’ Expansion. Воно виглядало не настільки цікавим, щоб брати його за повну ціну, тому я лише нещодавно нарешті взяв його і пройшов. В гіршому випадку, я очікував що і воно хоча б перший раз зайде мені нормально, просто грати більше одного разу я не буду. Виявилось, що DLC навіть перший раз не дуже.

Read more“Розчарування: Resident Evil Village – Winters’ Expansion”

Зачарований: Pentiment

Pentiment це нова RPG-подібна пригодницька гра від Obsidian Entertainment яка з’явилась абсолютно для мене неочікувано. Коли я вперше побачив її в магазинах, я довго вдивлявся щоб спочатку зрозуміти що це взагалі таке, а потім щоб переконатись, що я правильно читаю хто це розробив. Але я дуже радий, що вирішив в це пограти.

Read more“Зачарований: Pentiment”

Радий: Like a Dragon: Ishin!

Чи можете ви собі уявити як би виглядав “покадровий рімейк” відеогри, як це робили з деякими фільмами? З виходом Like a Dragon: Ishin! уявляти більше не треба. Це рімейк Ryū ga Gotoku Ishin!, яка вийшла лише в Японії в 2014-ому (до речі до назви нової версії там додали слово Kiwami). Але на відміну від Kiwami рімейків Yakuza 1 та 2, ця гра грається і має майже майже ідентичну презентацію тому, як це робив оригінал для PS3/PS4. Чи це погано? Чи добре? Мабуть ні те, і не інше, але в результаті ми отримали нову гру серії Like a Dragon яка в цілому прикольна, але нагадує про минуле не лише своїм сеттінгом.

Read more“Радий: Like a Dragon: Ishin!”

Радий: Crisis Core: Final Fantasy VII Reunion

Оскільки я не дуже великий фан Final Fantasy VII, в мене ніколи не було сильного бажання пограти в пов’язані з основною частиною ігри, які Square Enix назвали “Compilation of Final Fantasy VII”. Я колись подивився Advent Children, подумав що не фільм а лайно, і не дивився на 2 гри, які також вийшли в цій колекції – Dirge of Cerberus (на PS2) та Crisis Core (для PSP). Але хоча Dirge нікому не сподобався, у Crisis Core оцінки були непоганими. Можливо, це одна з причин, чому Square Enix вирішили зробити ремастер (а з технічної сторони рімейк) цієї гри на сучасних платформах і назвали його Reunion. І гра виявилась прикольною.

Read more“Радий: Crisis Core: Final Fantasy VII Reunion”

Радий: ASTLIBRA Revision

Я зовсім не очікував чим виявиться Astlibra Revision. Коли вперше її побачив і проігнорував. Коли про неї нагадали і я почав проходити гру. І навіть коли вже проходив. Я не можу сказати, що проект якийсь інноваційний або зовсім незвичний. Просто гра постійно дивує. І ще вона дуже велика. Можливо навіть це трохи мінус, але все ж таки незвично бачити гру, яка може займати 60 годин на проходження, і навіть на останніх годинах робити щось нове і несподіване.

Read more“Радий: ASTLIBRA Revision”

Зачарований: The Case of the Golden Idol

Чесно кажучи, коли я вперше побачив скріншоти The Case of the Golden Idol, я подумав що це типова point and click пригодницька гра, а “потворний” візуальний стиль в неї для комедії. Я був настільки в цьому впевнений, що забув про гру на декілька місяців. Але зовсім нещодавно побачив, що гру не просто вихваляють, а й порівнюють ґеймплеєм з неймовірною Return of the Obra Dinn і, на щастя, вирішив пограти сам.

Read more“Зачарований: The Case of the Golden Idol”

Зачарований: Dead Space (2023)

Я знову пройшов 4 оригінальні гри Dead Space (і поговорив про інші медіа релізи), починаючи з все ще чудової першої частини, менше за 3 роки тому. Перша частина досі залишається одним з найцікавіших прикладів survival action (гра майже survival horror), Extraction та Dead Space 2 круті по своєму і теж варті уваги. А Dead Space 3 існує. Після того, як EA знищили серію і після того закрили студію Visceral Games (і ні, я цього не забуду), можна було очікувати, що нових ігор серії вже не буде. Але абсолютно неочікувано ми тепер отримуємо Dead Space – рімейк оригінальної гри, який технічно намагається повторити приклад Resident Evil 2002 (який називають REmake). Рімейк, який одночасно детально відтворює оригінал, але при цьому розширює його і додає елементи, які здивують. Результат чудовий… але не завжди продуманий.

Read more“Зачарований: Dead Space (2023)”

Радий: The Chant

Я не чув про The Chant аж поки гра несподівано не з’явилась в магазинах і здалась мені достатньо цікавою, щоб звернути на неї увагу. Гра дійсно “цікава”, але в гарному розумінні цього слова. І якщо вам подобаються survival action-подібні action adventure горори, то подивитись на цю гру варто.

Read more“Радий: The Chant”

Розчарування: The Callisto Protocol

Я багато від The Callisto Protocol не очікував – просто сподівався отримати адекватний survival action. Я не думав, що гра буде настільки ж чудовою як перший Dead Space, і навіть не очікував, що гра буде набагато краща за Dead Space 3, де це можливо. Ну а після жахливого релізу, коли на ПК в цей проект було взагалі неможливо грати, я почав очікувати ще меншого. Але гра все одно розчарувала.

Read more“Розчарування: The Callisto Protocol”

О часи: The Chronicles of Riddick: Escape from Butcher Bay та Assault on Dark Athena

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Я проходив The Chronicles of Riddick: Escape from Butcher Bay, а точніше ПК реліз “Developer’s Cut”, в 2004-2005-их не раз. Гра і тоді і сьогодні сприймається як щось абсолютно унікальне. Action adventure в якій і стелс, і квести, і FPS, і декілька рішень проблем, і постійні зміні в темпі та акцентах на механіках… Це не “immersive sim”, але і “просто” action adventure її назвати теж складно. І я би сказав, що лише один інший проект робив щось настільки ж унікальне і різноманітне – це The Darkness. А тобто, наступний проект Starbreeze Studios, який вийшов через 3 роки після EfBB. Багато людей з команди потім створили студію MachineGames, і Wolfenstein: The New Order теж був доволі унікальним, але навіть приблизно не доходив до рівнів, які були постійними в EfBB. Ну а все що вони випускали після цього, було набагато більш примітивним.

Цей проект був дуже високо оціненим критиками і став золотим стандартом для всіх проектів, які випускали по ліцензії під вихід фільму (реліз гри був підібраний щоб співпадати з Хроніками Ріддіка). В 2009 вийшла нова версія гри з продовженням – Assault on Dark Athena. В цю версію попав майже весь контент ПК версії Escape from Butcher Bay, але тепер на оновленій версії рушія і з деякими змінами та оновленим балансом. І також новою сюжетною частиною, яка займала десь 2/3 часу основної гри. Перевидання зустріли більш прохолодно, в цифровому варіанті гру видавали дуже сумнівно (єдиною адекватною версією стала версія на GOG де не було DRM, саме в неї я і грав), а потім зовсім зняли з продажу і тепер її придбати просто неможливо. Я не грав в гру з 2009-ого, тому мені було особливо цікаво, чи зміниться моя думка про проект.

Read more“О часи: The Chronicles of Riddick: Escape from Butcher Bay та Assault on Dark Athena”