Думки про: No one lives under the lighthouse (Director’s cut)

Я насправді бачив повне проходження No one lives under the lighthouse десь 2 роки тому і хоча гра мені здалась цікавою, в мене не виникло бажання в неї грати. Плюс, під кінець в ній було багато дивних дизайнерських рішень. Але нещодавно я знову натрапив на проект і побачив, що його оновили до версії Director’s cut, в якій той самий кінець гри серйозно переробили. Тому я вирішив в неї все ж таки пограти і… Так, вона прикольна, хоч і не можу сказати що нововведення цієї версії сильно виправляють всі недоліки, які в грі є.

Read more“Думки про: No one lives under the lighthouse (Director’s cut)”

О часи: Final Fantasy VII

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Після повторного проходження перших 6 частин серії в фантастичному Pixel Remaster варіанті, я вирішив, що треба нарешті і PlayStation 1 епоху Final Fantasy знову подивитись. Починаючи з гри, яка неймовірно впливова і можливо найбільш успішна в серії – Final Fantasy VII.

Для мене FFVII теж стала частиною, з якої я познайомився з серією, але це сталось через декілька років після виходу гри і до того моменту, в мене був вже досвід з іншими jRPG. Диск з грою який я придбав на Дарниці був жахливо подряпаним і постійно підвисав, тому я далеко не з першого разу зміг нарешті пройти гру. Досвід цей, звичайно, був дуже неприємним і не міг не вплинути на моє сприйняття гри, тому дуже довго я думав що саме в цьому причина того, що ця частина серії мені не дуже сподобалась. Але після цього проходження, повинен признати, що проблема була не в тому, а в самій грі. Хоча грати зараз в неї було приємніше, все одно в неї достатньо проблем. Але і сучасний ПК порт гри, якщо чесно, теж не дуже.

Read more“О часи: Final Fantasy VII”

Радий: Prodeus

Відродження класичних FPS продовжується. І ігор жанру стало настільки багато, що зазвичай їх простіше ігнорувати ніж проходити, бо більшість з них все одно швидко забуваються. Prodeus анонсували коли таких проектів було набагато менше, і Kickstarter кампанія у гри теж була успішною. Після декількох років в Ранньому Доступі, гра нарешті вийшла, і хоч посередньою її не назвеш, це достатньо примітивний приклад жанру. Але для FPS і такого може бути достатньо.

Read more“Радий: Prodeus”

О часи: Red Faction та Red Faction II

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Я дуже давно не грав в оригінальний Red Faction. Настільки давно, що в мене були абсолютно неправильні спогади про неї, включаючи довжину гри. На щастя, гра не дуже довга і досі проходиться з задоволенням, особливо з декількома модами. А от сіквел не дуже, але про це буде далі.

Read more“О часи: Red Faction та Red Faction II”

Радий: Marvel’s Spider-Man Remastered

Зазвичай мене open world ігри не дуже цікавлять, бо більшість таких проектів використовують цей “відкритий світ” для маркетингу і того, щоб ігри просто були довше. Більшість open world проектів, які прикольні, частіше використовують цей формат для фону і технічно їх механіки та історії можуть існувати навіть якби гра була розділена на рівні. Але час від часу я натрапляю на виключення з цього правила і насолоджуюсь в таких проектах саме структурою світу. Раніше найкращим прикладом цього був [Prototype]. Але з виходом PS4 ексклюзиву 2018-го Marvel’s Spider-Man (в версії Remastered 2020-го для PS5) на ПК, в мене є новий приклад як це треба робити.

Read more“Радий: Marvel’s Spider-Man Remastered”

О часи: Chrono Trigger (порт на ПК)

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Chrono Trigger представляти не треба. Якщо вас хоч трохи цікавлять jRPGs, ви точно про неї чули. Якщо ні, ви все одно скоріш за все про неї знаєте. Гру часто називають однією з найкращих в історії і вона цього абсолютно точно заслуговує. І хоча я далі буду розповідати що в ній такого класного, одразу можу сказати, що пройти її обов’язково треба. Захоплююча історія, класний ґеймплей, фантастичний саундтрек, чудові персонажі, 10 з 10, готовий залюбки відправлюсь у подорож крізь час знову.

Але все не так просто. З якихось дивних причин, лише оригінальний реліз на SNES в 1995-ому був без проблем і дивних рішень, а всі перевидання з тих пір викликають питання. Порт на ПК, який я і пройшов, хоча і працює краще ніж коли він лише вийшов, але все одно поганий. Але інших варіантів у вас для проходження гри може і не бути.

Read more“О часи: Chrono Trigger (порт на ПК)”

Думки про: Immortality

7 років тому Her Story показала новий підхід до детективної пригодницької гри, де гравцям було треба шукати потрібні маленькі шматочки відео з великого архіву і зібрати в себе в голові з цього цільну історію. Через ще декілька років Сем Барлоу спробував розвити ці задумки з Telling Lies, грою яку критикували за те, що при повторенні ґеймплейних ідей з Her Story відео стали занадто довгими, а інтерфейс занадто незручним. Гра з цих описів мені здалась дуже дратуючою, тому я в неї не пограв сам, але все одно мені було цікаво, що цей розробник зробить далі. А далі в нас Immortality – новий проект в тому ж самому стилі, але з дуже спрощеним інтерфейсом і ґеймплеєм. Можливо, спрощеним занадто сильно.

Read more“Думки про: Immortality”

Кілька думок про: Hindsight

Зараз існує багато інтерактивних історій і ігор-сюжетних досліджень які намагаються розповісти унікальну історію якимось свіжим способом. Hindsight працює в форматі інтерактивного фотоальбому з дуже прикольним оформленням і історією про скорботу і втрату. На жаль, грати в неї не настільки приємно як на неї дивитись.

Read more“Кілька думок про: Hindsight”

Зачарований: Axiom Verge 2

Сім років тому вийшла Axiom Verge, і не дивлячись на деякі мінуси, була чудовою metroidvania грою. Без суттєвих інновацій, гра додала декілька дуже прикольних елементів в формулу жанру. Плюс, окрім того що сам ґеймплей був прикольним, у гри був незабутній саундтрек і прекрасний візуальний стиль. Рік тому вийшов сіквел гри на декількох платформах, якими я не користуюсь, і відгуки на Axiom Verge 2 в цілому були менш позитивними, з найбільшою критикою націленою на зміну акцентів з екшену на дослідження локацій. Що особисто мене зацікавило ще сильніше, бо екшен в оригіналі мені не зайшов. В результаті продовження мені сподобалось навіть більше ніж перша частина. Але певен, що не всі зі мною би погодились.

Read more“Зачарований: Axiom Verge 2”

Гидке каченя: Stranglehold

Дуже цікавий проект, як для гидкого каченя. В 2007-ому до уповільнення часу в іграх всі звикли, остання офіційна гра по Матриці вийшла ще в 2005-ому, а The Matrix Online закриють через 2 роки. Про Джона Ву теж почали забувати, а фільм Hard Boiled (до якого ця гра була сіквелом) взагалі вийшов ще в 1992-ому. Навіть “героїчне кровопролиття” і ґанката теж людям трошки набридло. Але Stranglehold чомусь вийшла саме в цей час. І амбіцій у цього проекту було достатньо.

Read more“Гидке каченя: Stranglehold”