Навіть трохи шкода, що сюжетні пригодницькі ігри, а я маю на увазі ті, які майже повністю про сюжет (як ігри Telltale або Life is Strange), перетворились на щось типу свого жанра, окремого від класичних пригод, навіть тих які самі були з величезним акцентом на сюжет. Але хоча б при цьому ми бачимо більше цікавих експериментів. Саме такою грою і є Gerda: A Flame in Winter – тут нема типових загадок чи бродіння по локаціям, нема класичного використання предметів з інвентарю, а весь акцент зроблений на історію і рішення гравців. І робить вона це використовуючи цікаві прийоми, які роблять цю, в цілому трохи незграбну гру, набагато цікавіше.
Tag: огляд на гру
Думки про: The Excavation of Hob’s Barrow
Коли гру видає Wadjet Eye Games, я не можу хоча б не звернути на неї уваги. Нехай не всі проекти, які вони видали, мені подобались, кожен з них був своєрідним і цікавим прикладом гри зробленої в Adventure Game Studio. Тому я не міг не звернути увагу і на The Excavation of Hob’s Barrow. Першу годину ця гра повністю виправдовувала мою зацікавленість і я лише сподівався, що вона такою і залишиться. На жаль, цього не сталося, хоча грати мені сподобалось.
Зачарований: Final Fantasy VII Remake Intergrade
Мене завжди дивувало, наскільки сильно люди просили рімейк Final Fantasy VII. Частина причини була в тому, що мені самому оригінал не так і сильно подобався, але куди важливіше було те, що мені складно було уявити як такий рімейк буде працювати. Просто така ж jRPG, але з більш красивим геофоном? Звучить як згаяний час. Але після декількох років чуток і обговорень рімейк все ж анонсували, і він виявився абсолютно неочікуваним. Той факт, що “Remake” – це назва цієї гри, а не її статус, – вже є дивним. Те, що це лише перший проект серії рімейків оригінальної історії Final Fantasy VII – теж цікаво. Але найдивніше те, як саме змінили ґеймплей. І те, наскільки мені сподобалось проходити Remake, враховуючи що оригінал я проходив трохи через силу.
Радий: Super Lone Survivor
Десять років тому Lone Survivor вийшла в період повної відсутності нового класичного survival horror і вже лише з цієї причини на неї звернули увагу. У гри були і інші позитивні елементи, звичайно, але в деякому сенсі вона стала символом того, що інді розробники будуть робити те, що величезні компанії з купою грошей робити не хочуть. Мене гра не зацікавила з декількох причин, які я опишу нижче, але я теж не пройшов повз неї і мені було цікаво колись дати їй ще один шанс.
Сьогодні жанр класичного survival horror активно розвивається знову і багато проектів експериментують з жанром. Деякі при цьому навіть непогано виходять. І ось, після багатьох років натяків і декількох років розробки, Lone Survivor повернувся у оновленій версії Super Lone Survivor. Але чи варта ця гра вашого часу сьогодні?
Думки про: Lost Judgment
Після того, наскільки мені сподобався Judgment, очікування від Lost Judgment в мене були дуже високі. Але виявилось, що хоча технічно гру можна вважати в майже усіх сенсах краще, більша частина продовження мені здалась нудною. Але це все одно дуже класна гра серії Like a Dragon з механічної точки зору. І сюжет тут все одно доволі непоганий.
Зачарований: Judgment
На сьогоднішній день серія Ryū ga Gotoku, яку раніше видавали за межами Японії як Yakuza але тепер будуть називати Like a Dragon, стала дуже популярною. Колись не основні ігри серії не виходили в перекладі зовсім, а основні затримувались на рік чи більше. Але сьогодні ігри виходять по всьому світові майже без затримок на локалізацію, а недавні анонси нових проектів порадували аудиторію, в розмір якої всього декілька років тому ніхто б не повірив.
Judgment – це перша гра серії, сюжет якої відбувається в тому ж всесвіті що і інші ігри, але в якої немає “Like a Dragon” в назві зовсім. Гра вийшла в 2018 на PS4, минулого року була перевидана на найновішому поколінні консолей а тепер нарешті доступна і на ПК, причому вийшла вона в один день з ПК релізом Lost Judgement. І хоча мені дуже подобається серія в цілому, зі справжнім захопленням я пройшов лише дві з основних ігор. А оскільки вони не короткі і минулого року я пройшов дуже багато з них підряд, я трохи втомився від серії. Тому я трохи боявся, що не дивлячись на гарні відгуки про Judgment, в мене може не вистачити терпіння на неї. Але цього не лише не трапилось – гра стала третьою в серії, яку я можу без сумнівів всім рекомендувати.
Радий: Broken Pieces
Виходить все більше ігор або в жанрі класичного survival horror, або чогось схожого, і інколи серед них зустрічаються дуже свіжі ідеї. Причому, навіть коли гра виявляється все ж таки розчаруванням, свіжість її ідей залишає після себе приємні спогади. Бо занадто довго ігри намагались просто копіювати існуючі проекти, без нормального розуміння за що люди їх полюбляли. Broken Pieces не розчаровує, хоч проблем у гри вистачає.
Думки про: SIGNALIS
Відродження класичного survival horror продовжується і мені особливо приємно бачити ігри, які не просто називають себе “survival horror”, а дійсно мають хоча б деякі з основних характеристик жанру. SIGNALIS не привернув мою увагу з самого початку, але чи більше я чув про гру, тим цікавіше мені було. І після виходу, її багато хто почав вихваляти, тому я не міг продовжувати її ігнорувати. Плюс, прикольно коли жанр роблять в якомусь новому ракурсі, а ця гра з видом зверху (інколи і від першої особи), що не ново для жанру (зверніть увагу на Heaven Dust), але рідко зустрічається. На жаль, окрім крутого стилю в гри небагато позитивного.
Розчарування: Q.U.B.E. 10th Anniversary
Я не можу згадати інших серій, окрім Q.U.B.E., де з кожним релізом ігри ставали лише гірше, але у цієї серії це якось вдається. Оригінальна гра вийшла в 2011 і досі залишається дуже прикольною пазл грою від першої особи з дуже мінімалістичним стилем і простими механіками. І вона досі прикольно виглядає, не зважаючи на застарілу графіку. Тому 3 години на її проходження варто витратити. Але потім було зайве перевидання Director’s Cut і неймовірно нудний Q.U.B.E. 2 і ось тепер виходить Q.U.B.E. 10th Anniversary, яка рекламує себе як покращене перевидання оригінальної гри. Вона бреше.
О часи: Call of Cthulhu: Dark Corners of the Earth
О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.
Call of Cthulhu: Dark Corners of the Earth з початку була корявою грою. Вона вийшла в 2005 на Xbox і півтори роки пізніше на ПК і вже тоді виглядала не дуже, була повна багів і дуже погано збалансованих сегментів. Але не дивлячись на ці проблеми, її любили за неймовірну атмосферу і велику кількість незабутніх моментів та ідей, які в інших іграх не зустрічались. Мені гра теж подобалась, але я був майже впевнений, що проходити її знову буде дуже важко через всі її проблеми. Та треба було, тому, я встановив її і пройшов щоб дізнатись як вона сприймається в 2022-ому.
Read more“О часи: Call of Cthulhu: Dark Corners of the Earth”