За останні років 10 action RPG стали знову популярні. Але колись був дивний період часу, коли, здавалось, ніхто не хотів робити класичні “Diablo клон” ігри і посеред тих часів вийшов Torchlight, який порадував всіх фанатів жанру. Грати в цей проект сьогодні трохи дивно, але після повторного проходження Diablo 1 та 2 (і після того, як я освіжив свої спогади про 3, про який мені нічого нового додати не було), мені дуже хотілось спробувати.
В 2009-ому, коли і вийшов Torchlight, гравці буквально благали про нову гру такого типу. Titan Quest і доповнення вийшли в 2006 та 2007-ому і на жаль продались погано. А розробники гри тільки зібрались в нову студію Crate Entertainment і анонсували свій наступний проект, який перетворився на Grim Dawn через багато років розробки. Sacred 2 вийшов в 2008 і багатьом не сподобався, частково тому що гра сильно відійшла від класичної формули. Diablo III анонсували буквально за пару місяців до виходу Torchlight… Навіть Fate, яку можна вважати прямим попередником гри, вже “застарів”, хоча все ще оновлювався. Ситуація була така, що всі одразу зацікавились Torchlight, коли вона несподівано з’явилася, і до неї були прив’язані Відомі Люди, а музику писав Метт Оулмен, саундтреки якого до Diablo всі обожнювали.
Torchlight – дуже проста гра. В певному сенсі, це суміш першої Diablo та вже згаданої Fate, чого достатньо, щоб створити захоплюючий ґеймплей. Є місто, є величезне підземелля під ним, є три класи, які відповідають класичним Воїну, Розбійниці та Чарівнику. І вам треба спускатись в підземелля, щоб вбивати ворогів, знаходити потужні предмети, вивчати нові навички, пити зілля і час від часу телепортуватись назад в місто. Але оскільки гра вийшла після Diablo II, то багато ідей і елементів, які стали стандартними після першої Diablo теж звичайно присутні в цьому проекті. Наприклад – хоча є певні закляття, які можуть вивчити і використовувати всі класи, як і в першому Diablo, вони обмежені і набагато більший акцент приділяється тому, що персонажі можуть вивчити під час прокачування, і у кожного класу дерево навиків унікальне, чого в першому Diablo не було. Також тут є і самоцвіти, і перетворення предметів на нові, і різні покращення та багато категорій і якості предметів. І смерть в грі працює так, як стало стандартом для жанру, а не як в першому Diablo, тому зробити сейв і завантажити гру де завгодно і як завгодно не вийде.
Від Fate цьому проекту теж дісталось багато елементів. Замість найманців у вас є своя тварина, у якої є інвентар і яка навіть може допомагати вам в бійках. Але найголовніше, її можна посилати продавати предмети, щоб не виходити з підземелля самому. В деяких точках на мапі можна рибалити, а риба може тимчасово перетворювати вашу тварину на якесь дивне створіння з певними бонусами. А окрім досвіду у вас також є характеристика Слави, яку ви отримуєте за виконання квестів, вбивства босів та ворогів-чемпіонів. І Слава теж має свої рівні, отримуючи які вам надають додатковий бал для прокачування навиків. Ну і нарешті, також в грі персонаж може “піти на пенсію” після проходження основної сюжетної лінії, що робить того персонажа недоступним, але їх “спадкоємець” може отримати бонус до Слави і деякі предмети, які теж стають краще, після чого можна проходити сюжет з початку, новим персонажем, але з бонусами попередньо пройденої гри.
Що дуже допомагає підтримувати атмосферу гри приємною і простою так це інтерфейс, який, можливо, один з найкращих які колись з’являлись в “Diablo-подібних” іграх. Всі елементи інтерфейсу легко зрозумілі, зручні і приємні у використанні. І окрім цього, самі рівні підземелля тут набагато більш різноманітні, ніж те що було в оригінальній Diablo і в додаток до цього, у вас стають доступні нескінченні підземелля. Квести теж, до речі, фактично нескінченні і генеруються на ходу, щоб зручно зустрічатись вам на основному шляху проходження. Всі класи в грі приємно збалансовані і візуально елементи гри набагато легше зчитуються, ніж в багатьох класичних прикладах жанру. В гру досі дуже приємно грати.
Але всі ці спрощення і повний фокус на базових механіках також стає і найгіршим елементом гри. Хоча в проекті є своя історія зі своїм світом, насправді сюжет тут настільки поверхневий, що ви про його існування одразу забудете. Ну а візуальний стиль проекту і тон сценарію занадто несерйозні, щоб намагатись відноситись до подій серйозно. Більша частина речей, а точніше все, що не відноситься до головної історії, випадково згенероване і ви навряд будете читати умови квестів перед тим як їх взяти, бо це ні на що не впливає. А і ще до мене лише тепер дійшло, після того як я знову пограв в перші дві частини Diablo, що ті класичні проекті ніколи не фокусувались повністю на зборі золота та предметів. Ви завжди могли підбирати з підлоги взагалі все і потім це продавати, але гра не мотивувала так робити і зазвичай скоріше було вигідно ігнорувати все, що вам не потрібно і залишати всі інші предмети на підлозі. Тоді як в Torchlight (і Borderlands, яка вийшла того ж року, до речі) настільки фокусують увагу на підбиранні та продажу всього, що погано лежить, що ви дуже багато часу будете витрачати в меню. Вас ніхто не буде заставляти, звичайно, але системи продумані так, що це часто зручніше і швидше, ніж не підбирати всі предмети і потім відправляти свого котика все це продати в магазині.
Та це не єдина проблема проекту. Що також було дещо унікальним для цієї гри, так це фокус на вертикальності ігрових рівнів. Навіть в Diablo III, яка вийшла через декілька років, рівні більш горизонтальні, ніж вертикальні в порівнянні з Torchlight. І я можу зрозуміти чому – гра дуже погано працює з такою камерою і таким підходом до структури кожен раз коли треба когось бити (а це майже завжди в таких іграх). Для прикладу – хоча бій з затиснутим Shift і на рівній поверхні іноді працює погано, кожен раз коли ви б’єтесь десь на сходах чи ще на якихось різних по висоті поверхнях, ваш персонаж буде постійно промахуватись чи робити щось дивне. Якщо ваш персонаж прокачує ближній бій, то це просто погано, але хоч якось працює. Але якщо ви б’єтесь з ворогами на відстані, то прицілювання повністю ламається. І якщо ви також любите викликати собі створіння на допомогу, то ці створіння будуть постійно десь застрягати і відмовлятись за вами йти. Якби таке відбувалось у некроманта в Diablo II, то він би і пари хвилин не прожив.
Тому, як виявилось, проходити Torchlight в 2023-ому, коли жанр знову живий і багатий на прикольні проекти, не настільки приємно, як це було в 2009-ому. Саундтрек все ще неймовірний, базові механіки чудові і гра затягує. Та чогось просто не вистачає. І хоча перша Diablo сьогодні може дратувати, в ній достатньо унікальних елементів та чудової атмосфери, щоб грати в неї було цікаво навіть сьогодні. Torchlight на фоні відчувається дуже “мертвим”. Хоч і прикольно грається. Тому мені все одно було приємно знову в гру пограти. Просто може настав час побачити новий проект. який також повернеться до бази “Diablo клону” і придумає на її основі щось нове.