Гидке каченя: Tribes: Vengeance

Шкода, але нічого схожого на Tribes не існує. Цей величезний фантастичний всесвіт був створений дуже давно командою Dynamix для їх меха симуляторів, але потім з’явився і в стратегіях і неймовірно швидких (і зроблених лише для мультиплеєру) FPS. І історія цього всесвіту, хоча і не несподівана, але все одно непогана. Та не заради історії люди грали в Tribes, бо для цих мультиплеєрних FPS не треба було вигадувати сюжети, щоб в них було весело грати. Але зав’язка була – далеке майбутнє, різні Плем’я (з назви) людей знаходяться в постійному конфлікті на різних планетах і використовують джетпаки щоб вирішувати свої проблеми через те, що по факту співпадає з типовими мультиплеєрними режимами типу захвату прапору. Все інше що вам треба знати, це – високі швидкості, інерція, катання по землі та використання зброї, з якою вам треба розраховувати траєкторію польоту снаряду, щоб збити ворогів в повітрі десь з іншого кінця величезної мапи.

Але є виключення – Tribes: Vengeance. Гра про сюжет від Irrational Games, які тільки нещодавно випустили System Shock 2 та Freedom Fighters, а скоро після цього зроблять SWAT 4 та BioShock. Гра, яку чомусь видавець Vivendi Universal Games майже одразу перестав підтримувати і яку майже всі забули.

Read more“Гидке каченя: Tribes: Vengeance”

Зачарований: Ghost Trick: Phantom Detective

Після закінчення розробки третьої і на той час останньої частини Ace Attorney, Шу Такумі (головний дизайнер цих ігор) хотів зробити щось нове, але в схожому стилі. Це бажання перетворилось на Ghost Trick: Phantom Detective для Nintendo DS в 2010-ому. На відміну від ігор Ace Attorney, ця гра була більше про загадки та пригоди, де в ролі привида ви могли виконувати ті самі “трюки привида” над деякими з предметів, в які ви могли вселитись для вирішення проблем. І замість того, щоб розслідувати злочини, ви зазвичай намагались їм запобігти завдяки можливості вселитись в живе створіння, яке щойно вмерло, і повернути час назад на 4 хвилини, щоб змінити події і врятувати чиєсь життя.

Гра отримала багато позитивних відгуків, але продавалась погано, за словами самих Capcom, тому після цього Шу Такумі знову повернувся до серії Ace Attorney. На щастя, про гру не забули і тепер у нас є нова версія гри, адаптована під сучасні платформи, працююча на рушії RE Engine (який став стандартним для ігор від Capcom) і з деякими покращеннями. І нова версія просто чудова.

Read more“Зачарований: Ghost Trick: Phantom Detective”

Я теж люблю: We Love Katamari REROLL+ Royal Reverie

Коли Katamari Damacy REROLL викотилась в цифрові магазини, я із неймовірним задоволенням її пройшов. І тоді моєю основною критикою була відсутність рівнів We ♥ Katamari, бо я вважав, що було б набагато краще зробити одну гру з обох частин серії. Але тепер окремо вийшла і We Love Katamari REROLL, в якій виправили багато проблем першого ремастеру, додали декілька нових рівнів у вигляді Royal Reverie і, на жаль, також з’явились проблеми нові.

Read more“Я теж люблю: We Love Katamari REROLL+ Royal Reverie”

Зачарований: Persona 5 Royal

Persona 1996-ого стала першою грою серії Megami Tensei з англомовною локалізацією, яка познайомила з серією людей за межами Японії. Persona 3 2006-го стала першим міжнародним успіхом для серії серед фанатів jRPG (щоб ви під цим жанром не мали на увазі). Persona 5 2016-го стала першою грою серії, яка отримала величезну популярність за межами своєї жанрової ніші.

Насправді, звичайно, процес був не таким несподіваним і моя презентація цих фактів через “кожні 10 років” не дає повної картини, бо кожен реліз в серії поступово давав їй більше популярності. І навіть якщо спробувати цей приклад перекласти як те, що кожна гра серії через одну стає чимось важливим, це теж буде неправдою. Бо ми тоді будемо упускати всі перевидання, побочні ігри і особливо той факт, що існує дві гри під назвою Persona 2, і обидві з них канонічні. Що важливо з цього вступу винести, так це те, що Persona 5, в оновленому виданні Royal, яке нарешті доступне для всіх сучасних платформ, – перша гра серії, яку дуже легко рекомендувати будь-кому. Без додаткових пояснень і уточнень. Бо в Persona 5 Royal дуже легко почати грати, і складно зупинитись.

Read more“Зачарований: Persona 5 Royal”

О часи: Star Wars Knights of the Old Republic II: The Sith Lords

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Існує декілька відомих історій в ігровій індустрії, де гра виходила в стані, який самі розробники вважали незакінченим і гравцям залишається лише вигадувати те, якою могла б бути гра, якби їй дали більше часу. Результати таких історій не завжди з багами і проблемами, але в них завжди чогось не вистачає, навіть коли частина цього “щось” існує в ігрових файлах. Найсумнішим прикладом такої ситуації, як на мене, була Star Wars Knights of the Old Republic II: The Sith Lords – перша гра від Obsidian Entertainment, колективу талановитих розробників, як з досвідом після роботи в Black Isle Studios, так і новачків. Бо ця гра – досі моя улюблена історія у всесвіті Зоряних Війн, але навіть з неймовірним модом The Sith Lords Restored Content Modification (або коротко TSLRCM), який в нинішній версії 1.8.6 відновлює багато вирізаного контенту, ця історія відчувається незакінченою і інколи дуже дратуючою.

Read more“О часи: Star Wars Knights of the Old Republic II: The Sith Lords”

О часи: Star Wars: Knights of the Old Republic

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

З усіх проектів BioWare, жодна з ігор не мала настільки великого впливу на індустрію як Star Wars: Knights of the Old Republic. Вона вийшла в 2003-ому на Xbox і була кульмінацією всього досвіду, який компанія набрала за час свого існування. Але цей досвід тепер був навмисно “спрощений” (в найкращому сенсі) для консольної аудиторії, завдяки чому (і бренду Зоряних Війн, звичайно) гра була, мабуть, найпопулярнішою “західною” RPG. Саме з неї стало популярним робити системи моралі, заводити романи з персонажами, мати свою “базу” для гравців, де можна вибирати напарників в подорож. Всі ці елементи вже зустрічались в іграх, але саме KotOR стала шаблоном, якому стали наслідувати. Ну і плюс, Зоряні Війни тоді багато хто переставав любити, а ця гра всім все одно подобалась.

Я багато проходив цю гру, але після виходу сіквелу (який мені подобається набагато більше), то майже жодного разу не грав знову. Тому останні раз я проходив проект років 15 назад. Цього року грі буде 20 і я вирішив, що саме час знову її пройти.

Read more“О часи: Star Wars: Knights of the Old Republic”

Радий: HROT

Оскільки я не намагаюсь проходити всі класичні FPS сучасної хвилі (тим паче що більшість з них не дуже), я не часто звертаю увагу на нові проекти жанру. Та HROT мене зацікавив своїм стилем і атмосферою з моменту, коли несподівано з’явився в Early Access пару років тому. Повна версія гри тепер доступна, тому я взяв гру і пройшовся рушницею по її рівням. І… хм… проект дуже дивний. Але в більшій мірі прикольний.

Read more“Радий: HROT”

О часи: No One Lives Forever 1 та 2

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Monolith Productions в свої золоті часи були неймовірними. Не кожна їх гра була чудовою чи популярною, але скільки неймовірних проектів вони випустили, більшість з яких ще й були зроблені на рушії, який вони самі зробили для Microsoft, щоб показати крутість DirectX. І хоча першою грою на ньому була бридотна Blood 2, в яку навіть не намагайтесь грати, перша половина 00-их складалась з дуже важливих проектів: The Operative: No One Lives Forever, Aliens Versus Predator 2, No One Lives Forever 2: A Spy in H.A.R.M.’s Way, Tron 2.0, F.E.A.R., Condemned: Criminal Origins. Всі ці ігри майже миттєво стали хітами і багато хто їх досі пам’ятає. Але три з цих шести ігор зараз придбати в цифрі неможливо.

Мені дуже подобалась серія NOLF. Ігри були одними з найперших, в які я грав на своєму першому “сучасному” ПК і я багато разів їх проходив. Але останній такий раз був дуже давно – я навіть не згадаю вже коли. Тому я нарешті вирішив, що настав час пройти їх знову і згадати, за що їх так любили.

Read more“О часи: No One Lives Forever 1 та 2”

О часи: Persona 3 Portable

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Саме з Persona 3 FES я познайомився з серією Persona (що є частиною серії Megami Tensei). Я почав проходити гру років 14 назад, коли Persona 4 вже існувала і за декілька місяців до виходу Persona 3 Portable на PSP. І хоча мені подобалось проходити цю унікальну суміш симулятора життя та тактичної RPG, у якої ще був неймовірний стиль і чудовий саундтрек, на одному з сюжетних моментів я сильно застряг. І оскільки гра дуже повільно (навіть для тих часів) завантажувалась через обмеження PS2, я просто її закинув. Трохи пізніше теж саме трапилось і з Persona 4, до якої я нарешті повернувся лише в 2020, коли покращена версія гри під назвою Persona 4 Golden вийшла на ПК. І хоча гра була набагато довше, ніж я зазвичай люблю в іграх (тим паче, що в jRPG я граю заради історій, а не механік), мені дуже сподобалось проходити гру і я сподівався, що інші частини серії на ПК теж вийдуть. Ось пройшло ще 3 роки і на ПК доступні Persona 5 Royal (яку я ще тільки почав грати) та Persona 3 Portable, тому я нарешті можу пройти гру. Ну… майже туж саму гру, бо версія Portable, насправді, багато в чому відрізняється від оригіналу.

Read more“О часи: Persona 3 Portable”

Кілька думок про: Tron: Identity

Bithell Games випустили декілька маленьких і простих, але вартих уваги проектів за останні 10 років. Найвідомішим проектом залишається Thomas Was Alone, але для цієї маленької команди немає якогось “свого типу” ігор і вони часто пробують щось нове. Та все ж, декілька з проектів працюють за принципом пригодницької гри з елементами visual novel, як це було з дуже прикольною Subsurface Circular, і Tron: Identity підходить під такий же опис. Лише цього разу він настільки простий, що це проблема.

Read more“Кілька думок про: Tron: Identity”