story driven – Page 8

In love with: Judgment

08/11/2022 08/11/2022

By this point the Ryū ga Gotoku franchise, formerly known internationally as Yakuza and from now on Like a Dragon, is extremely popular everywhere. We’ve come from having some spin-off titles having no international release and main titles in the franchise having the international release delayed by years, to getting almost day one releases worldwide and future announcements that get so many people excited it would’ve been hard to believe this just a few years ago.

Judgment is the first game that is set in the same shared world as the rest of the Like a Dragon titles that has absolutely no “Like a Dragon” in its title. It was originally released on PS4 in 2018, has gotten an enhanced Remaster on current gen systems juts last year and now is finally available on PC, released the same day as its sequel Lost Judgement. And I have to be honest, even though I like these series in general, I truly loved only 2 Like a Dragon games so far and unfortunately, being extremely long titles, I did get somewhat tired of them last year when I finally wrapped things up with the PC port of Yakuza 6. Even though I’ve heard great things about Judgment, I was still afraid that it will tire me out. Instead, it has become the third game in the franchise that I consider exceptional.

Зачарований: Judgment

08/11/2022 29/11/2023

На сьогоднішній день серія Ryū ga Gotoku, яку раніше видавали за межами Японії як Yakuza але тепер будуть називати Like a Dragon, стала дуже популярною. Колись не основні ігри серії не виходили в перекладі зовсім, а основні затримувались на рік чи більше. Але сьогодні ігри виходять по всьому світові майже без затримок на локалізацію, а недавні анонси нових проектів порадували аудиторію, в розмір якої всього декілька років тому ніхто б не повірив.

Judgment – це перша гра серії, сюжет якої відбувається в тому ж всесвіті що і інші ігри, але в якої немає “Like a Dragon” в назві зовсім. Гра вийшла в 2018 на PS4, минулого року була перевидана на найновішому поколінні консолей а тепер нарешті доступна і на ПК, причому вийшла вона в один день з ПК релізом Lost Judgement. І хоча мені дуже подобається серія в цілому, зі справжнім захопленням я пройшов лише дві з основних ігор. А оскільки вони не короткі і минулого року я пройшов дуже багато з них підряд, я трохи втомився від серії. Тому я трохи боявся, що не дивлячись на гарні відгуки про Judgment, в мене може не вистачити терпіння на неї. Але цього не лише не трапилось – гра стала третьою в серії, яку я можу без сумнівів всім рекомендувати.

Read more“Зачарований: Judgment”

Thoughts on: No one lives under the lighthouse (Director’s cut)

11/10/2022 11/10/2022

I’ve seen the entirety of No one lives under the lighthouse played 2 years ago out of curiosity and while it seemed like a cute horror title, it wasn’t my cup of tea and some of the questionable late game moments made it so I wasn’t interested in playing it myself. Recently, however, I was reminded of the title and have discovered that since the release the title was updated to the Director’s cut, which almost entirely remade the second half of the title. It got me intrigued enough to give the title a chance and… well, it’s still kinda neat, but I can’t say that it’s much better than it originally was.

Думки про: No one lives under the lighthouse (Director’s cut)

11/10/2022 11/10/2022

Я насправді бачив повне проходження No one lives under the lighthouse десь 2 роки тому і хоча гра мені здалась цікавою, в мене не виникло бажання в неї грати. Плюс, під кінець в ній було багато дивних дизайнерських рішень. Але нещодавно я знову натрапив на проект і побачив, що його оновили до версії Director’s cut, в якій той самий кінець гри серйозно переробили. Тому я вирішив в неї все ж таки пограти і… Так, вона прикольна, хоч і не можу сказати що нововведення цієї версії сильно виправляють всі недоліки, які в грі є.

O tempora: Final Fantasy VII

05/10/2022 05/10/2022

O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.

After revisiting the first 6 entries in the franchise due to fantastic Pixel Remaster re-releases, I decided that it was finally time to revisit the PlayStation 1 era of Final Fantasy. Starting with the game that is incredibly influential and possibly still most famous and successful entry in the series – Final Fantasy VII.

Thing about FFVII is that while it has been my introduction to the series, as it had been to many, it was still years after it originally launched and after the experience with other jRPGs. And my original copy of the game was used with a highly scratched disc, so I had to postpone the completion of the game several times because my PS1 would occasionally stop reading the disc correctly and freezing during scene changes. It wasn’t the best possible experience and for a long time I thought it was the main reason why I didn’t care about this title as much as many others do. But upon revisiting it again, I have to say that FFVII is just not quite my thing, even if I got to like it far more this time. I can’t say the experience with the current PC version is pleasant, however.

Read more“O tempora: Final Fantasy VII”

О часи: Final Fantasy VII

05/10/2022 29/11/2023

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Після повторного проходження перших 6 частин серії в фантастичному Pixel Remaster варіанті, я вирішив, що треба нарешті і PlayStation 1 епоху Final Fantasy знову подивитись. Починаючи з гри, яка неймовірно впливова і можливо найбільш успішна в серії – Final Fantasy VII.

Для мене FFVII теж стала частиною, з якої я познайомився з серією, але це сталось через декілька років після виходу гри і до того моменту, в мене був вже досвід з іншими jRPG. Диск з грою який я придбав на Дарниці був жахливо подряпаним і постійно підвисав, тому я далеко не з першого разу зміг нарешті пройти гру. Досвід цей, звичайно, був дуже неприємним і не міг не вплинути на моє сприйняття гри, тому дуже довго я думав що саме в цьому причина того, що ця частина серії мені не дуже сподобалась. Але після цього проходження, повинен признати, що проблема була не в тому, а в самій грі. Хоча грати зараз в неї було приємніше, все одно в неї достатньо проблем. Але і сучасний ПК порт гри, якщо чесно, теж не дуже.

Read more“О часи: Final Fantasy VII”

O tempora: Chrono Trigger (the PC port)

11/09/2022 16/01/2023

O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.

Chrono Trigger doesn’t need an introduction. If you’ve ever been interested in jRPGs, you’ve heard of it. If you’re not interested in jRPGs, I’m sure you are aware of it anyway. It is often called to be one of the greatest videogames of all time and, in my opinion, that title is rightfully deserved. And while I will continue on talking about what makes the game so great, I’ll spoil it right away – absolutely worth playing, fantastic soundtrack, great characters, exciting story, 10 out of 10 would time travel again.

But there’s a catch. For whatever reason, ever since its original release in 1995 on SNES, it has never gotten a re-release that a game of this greatness truly deserves. And this current PC port, despite numerous updates that fixed most game breaking issues, remains a rather poor, yet somehow the only, way to get and play the game nowadays.

О часи: Chrono Trigger (порт на ПК)

11/09/2022 16/01/2023

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Chrono Trigger представляти не треба. Якщо вас хоч трохи цікавлять jRPGs, ви точно про неї чули. Якщо ні, ви все одно скоріш за все про неї знаєте. Гру часто називають однією з найкращих в історії і вона цього абсолютно точно заслуговує. І хоча я далі буду розповідати що в ній такого класного, одразу можу сказати, що пройти її обов’язково треба. Захоплююча історія, класний ґеймплей, фантастичний саундтрек, чудові персонажі, 10 з 10, готовий залюбки відправлюсь у подорож крізь час знову.

Але все не так просто. З якихось дивних причин, лише оригінальний реліз на SNES в 1995-ому був без проблем і дивних рішень, а всі перевидання з тих пір викликають питання. Порт на ПК, який я і пройшов, хоча і працює краще ніж коли він лише вийшов, але все одно поганий. Але інших варіантів у вас для проходження гри може і не бути.

Thoughts on: Immortality

04/09/2022 04/09/2022

7 years ago Her Story presented a very unique approach to an investigative adventure game, simulating the feeling of searching through the video archives of disjointed video clips and trying to piece together a more or less cohesive story out of it. A few years later, Sam Barlow followed the idea up with Telling Lies, a game that was criticized for having the same gameplay premise, but far longer video clips and more obtuse interface to turn the otherwise rather simple experience into a frustrating one. I haven’t played it myself, due to this criticism, but nonetheless was curious about what will come next. Immortality is yet another follow up to the idea first explored in Her Story, but this time the interface and the gameplay have been made less complex. Perhaps too much.

Думки про: Immortality

04/09/2022 04/09/2022

7 років тому Her Story показала новий підхід до детективної пригодницької гри, де гравцям було треба шукати потрібні маленькі шматочки відео з великого архіву і зібрати в себе в голові з цього цільну історію. Через ще декілька років Сем Барлоу спробував розвити ці задумки з Telling Lies, грою яку критикували за те, що при повторенні ґеймплейних ідей з Her Story відео стали занадто довгими, а інтерфейс занадто незручним. Гра з цих описів мені здалась дуже дратуючою, тому я в неї не пограв сам, але все одно мені було цікаво, що цей розробник зробить далі. А далі в нас Immortality – новий проект в тому ж самому стилі, але з дуже спрощеним інтерфейсом і ґеймплеєм. Можливо, спрощеним занадто сильно.

Read more“Думки про: Immortality”