story driven – Page 10

O tempora: Star Wars Knights of the Old Republic II: The Sith Lords

16/07/2023 16/07/2023

O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.

There are several well known sad “oh what if they had more time” stories in video game development, where it’s well known that the game was launched in a state that was viewed by its own developers as incomplete. Not necessarily even buggy or full of issues, but not containing everything that has been already prepared and shipped, but locked and normally inaccessible. And to me, Star Wars Knights of the Old Republic II: The Sith Lords is the saddest example of them all. The first title of Obsidian Entertainment, a gathering of incredibly talented and experienced people from Black Isle Studios backed by new no less talented team members, it remains my personal favorite Star Wars story of them all. No really – there’s not a single other piece of SW-related media that is as good as this. Yet, even with a fantastic The Sith Lords Restored Content Modification (TSLRCM for short) that restores a lot of cut content in its current 1.8.6 version, the game occasionally feels incomplete and playing the game can be a frustrating experience.

О часи: Star Wars Knights of the Old Republic II: The Sith Lords

16/07/2023 29/11/2023

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Існує декілька відомих історій в ігровій індустрії, де гра виходила в стані, який самі розробники вважали незакінченим і гравцям залишається лише вигадувати те, якою могла б бути гра, якби їй дали більше часу. Результати таких історій не завжди з багами і проблемами, але в них завжди чогось не вистачає, навіть коли частина цього “щось” існує в ігрових файлах. Найсумнішим прикладом такої ситуації, як на мене, була Star Wars Knights of the Old Republic II: The Sith Lords – перша гра від Obsidian Entertainment, колективу талановитих розробників, як з досвідом після роботи в Black Isle Studios, так і новачків. Бо ця гра – досі моя улюблена історія у всесвіті Зоряних Війн, але навіть з неймовірним модом The Sith Lords Restored Content Modification (або коротко TSLRCM), який в нинішній версії 1.8.6 відновлює багато вирізаного контенту, ця історія відчувається незакінченою і інколи дуже дратуючою.

O tempora: Star Wars: Knights of the Old Republic

12/07/2023 12/07/2023

O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.

I think, none of the other BioWare games had the impact on gaming as Star Wars: Knights of the Old Republic had. Originally released in 2003 on Xbox, it was the culmination of everything the company did up until that point, but streamlined (in the best possible way) for consoles and due to that (and the Star Wars setting) it managed to cover an audience so huge no “western” RPG covered before. It kickstarted the rise in popularity of morality systems, romance options, “home bases” with companions to choose from… All of it existed in games before, but KotOR became a template for lots of games to follow. All while also being, arguably, the least controversial and most beloved Star Wars product from the whole prequel period of the franchise.

I played this game a lot back in the day, but after the sequel (which I loved so much more), I revisited it less and less and the last time I’ve played it was more than 15 years ago. Now that the game is turning 20, I’ve decided to finally revisit it and see how it fares.

О часи: Star Wars: Knights of the Old Republic

12/07/2023 12/07/2023

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

З усіх проектів BioWare, жодна з ігор не мала настільки великого впливу на індустрію як Star Wars: Knights of the Old Republic. Вона вийшла в 2003-ому на Xbox і була кульмінацією всього досвіду, який компанія набрала за час свого існування. Але цей досвід тепер був навмисно “спрощений” (в найкращому сенсі) для консольної аудиторії, завдяки чому (і бренду Зоряних Війн, звичайно) гра була, мабуть, найпопулярнішою “західною” RPG. Саме з неї стало популярним робити системи моралі, заводити романи з персонажами, мати свою “базу” для гравців, де можна вибирати напарників в подорож. Всі ці елементи вже зустрічались в іграх, але саме KotOR стала шаблоном, якому стали наслідувати. Ну і плюс, Зоряні Війни тоді багато хто переставав любити, а ця гра всім все одно подобалась.

Я багато проходив цю гру, але після виходу сіквелу (який мені подобається набагато більше), то майже жодного разу не грав знову. Тому останні раз я проходив проект років 15 назад. Цього року грі буде 20 і я вирішив, що саме час знову її пройти.

O tempora: Persona 3 Portable

16/06/2023 16/06/2023

O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.

Persona 3 FES was my first experience with the Persona sub-series of Megami Tensei franchise. I’ve started playing it about 14 years ago or so, after Persona 4 was already out and Persona 3 Portable was about to get released on PSP. And although I was enjoying its inventive mix of a life sim and tactical RPG, enhanced by a fantastic soundtrack and really stylish visuals, I got stuck on one part of the game and due to how slow (even by the standards of that time) loading was on PS2, I gave up. Later on the same thing happened with Persona 4 and it stayed that way until 2020 when an enhanced version of the latter, called Persona 4 Golden, did get remastered for PC. Despite being far longer than I’d like (especially since I tend to play jRPGs for stories rather then mechanics), playing the game was very enjoyable and I was hoping the other parts of the franchise would get ported as well. Fast forward 3 more years and we have both Persona 5 Royal (which I have just started playing) and Persona 3 Portable available on PC, so I could finally finish that playthrough I’ve started. Kinda… Because Portable version is quite a bit different with mixed results.

О часи: Persona 3 Portable

16/06/2023 29/11/2023

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Саме з Persona 3 FES я познайомився з серією Persona (що є частиною серії Megami Tensei). Я почав проходити гру років 14 назад, коли Persona 4 вже існувала і за декілька місяців до виходу Persona 3 Portable на PSP. І хоча мені подобалось проходити цю унікальну суміш симулятора життя та тактичної RPG, у якої ще був неймовірний стиль і чудовий саундтрек, на одному з сюжетних моментів я сильно застряг. І оскільки гра дуже повільно (навіть для тих часів) завантажувалась через обмеження PS2, я просто її закинув. Трохи пізніше теж саме трапилось і з Persona 4, до якої я нарешті повернувся лише в 2020, коли покращена версія гри під назвою Persona 4 Golden вийшла на ПК. І хоча гра була набагато довше, ніж я зазвичай люблю в іграх (тим паче, що в jRPG я граю заради історій, а не механік), мені дуже сподобалось проходити гру і я сподівався, що інші частини серії на ПК теж вийдуть. Ось пройшло ще 3 роки і на ПК доступні Persona 5 Royal (яку я ще тільки почав грати) та Persona 3 Portable, тому я нарешті можу пройти гру. Ну… майже туж саму гру, бо версія Portable, насправді, багато в чому відрізняється від оригіналу.

Read more“О часи: Persona 3 Portable”

Quick thoughts on: Tron: Identity

03/06/2023 03/06/2023

Bithell Games have put out several relatively small and simple but inventive titles over the past decade. Thomas Was Alone, possibly, remains their best known, but it’s hardly an example of what they “usually do”, as there seems to be no “usual” for the team. That said, they’ve made several visual novel-ish adventure games, like the really inventive Subsurface Circular that I’ve enjoyed several years ago, and Tron: Identity fits the same general description. Except, it’s simpler to a flaw.

Кілька думок про: Tron: Identity

03/06/2023 03/06/2023

Bithell Games випустили декілька маленьких і простих, але вартих уваги проектів за останні 10 років. Найвідомішим проектом залишається Thomas Was Alone, але для цієї маленької команди немає якогось “свого типу” ігор і вони часто пробують щось нове. Та все ж, декілька з проектів працюють за принципом пригодницької гри з елементами visual novel, як це було з дуже прикольною Subsurface Circular, і Tron: Identity підходить під такий же опис. Лише цього разу він настільки простий, що це проблема.

Ugly duckling: Jade Empire: Special Edition

30/05/2023 30/05/2023

I’ve played Jade Empire just once – in 2007 when it got ported to PC as Special Edition. And while I remembered liking the story, that was all I could recall about it. I’ve considered revisiting the title for quite some time, but was never in the mood up until recently. Now that I’ve replayed it, I’m not surprised I didn’t remember the gameplay – it’s not good.

Гидке каченя: Jade Empire: Special Edition

30/05/2023 29/11/2023

Jade Empire я до цього пройшов лише раз – в 2007, коли Special Edition порт вийшов на ПК. І все що я про неї пам’ятав з тих пір, це те що історія мені сподобалась. Не раз я задумувався пограти в неї знову, але настрою якось не було. Та нещодавно я вирішив, що час настав і тепер я розумію, чому я нічого не пам’ятав про ґеймплей.