О часи: Final Fantasy VII

О часи: Final Fantasy VII

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Після повторного проходження перших 6 частин серії в фантастичному Pixel Remaster варіанті, я вирішив, що треба нарешті і PlayStation 1 епоху Final Fantasy знову подивитись. Починаючи з гри, яка неймовірно впливова і можливо найбільш успішна в серії – Final Fantasy VII.

Для мене FFVII теж стала частиною, з якої я познайомився з серією, але це сталось через декілька років після виходу гри і до того моменту, в мене був вже досвід з іншими jRPG. Диск з грою який я придбав на Дарниці був жахливо подряпаним і постійно підвисав, тому я далеко не з першого разу зміг нарешті пройти гру. Досвід цей, звичайно, був дуже неприємним і не міг не вплинути на моє сприйняття гри, тому дуже довго я думав що саме в цьому причина того, що ця частина серії мені не дуже сподобалась. Але після цього проходження, повинен признати, що проблема була не в тому, а в самій грі. Хоча грати зараз в неї було приємніше, все одно в неї достатньо проблем. Але і сучасний ПК порт гри, якщо чесно, теж не дуже.

Final Fantasy VII, review, огляд Final Fantasy VII, review, огляд Final Fantasy VII, review, огляд

Якщо ви проходите серію хронологічно, особливо якщо ви вперше граєте в ці ігри, то FFVII одночасно вам буде здаватись і дуже схожою на старі ігри, і зовсім іншою. З одного боку – механіки тут майже не змінились. Бої все ще походові (ну, технічно Active Time Battle не зовсім походовий, але не суть), випадкові бійки на карті все ще починаються без видимих ворогів на карті, основні команди в бою майже не змінились, як і більша частина озброєння та предметів. Навіть архетип кожного персонажа хоча б трохи відповідає класичним “роботам”/класам FF. І хоча загальна мапа світу стає доступною дуже не скоро, вона все одно існує і є різниця між дослідженням неї, і заходом в містечка або підземелля. І різні види транспорту теж нікуди не зникли і з’являються впродовж історії.

Final Fantasy VII, review, огляд Final Fantasy VII, review, огляд Final Fantasy VII, review, огляд

Є дуже важлива зміна – активна група персонажів тепер складається з 3 людей замість 4. І на відміну від унікальної FFIV, де персонажів було взагалі 5, команда з трьох була достатньо популярною ідеєю, щоб з’являтись в майбутніх іграх. І той факт, що грати з командою, де на одного персонажа менше, не набагато складніше пояснюється дуже просто – матерія. Концептуально, це спроба об’єднати ідеї покращення рівня роботи з FFV та “маджисайту” з FFVI. Кожну “матерію” можна вставити в доступний слот броні, зброї або аксесуару (точно, треба тут швидко пояснити що з усього обладнання тут залишились лише ці три), і зазвичай коли ви це робите то матерія автоматично відкриває можливість у персонажа робити щось нове – закляття, викликати самонів, отримати нову команду або навіть вплинути на іншу матерію, якщо поставити її біля іншої певним чином. Кожна матерія також отримує свій “досвід”, їх можна перекидати з одного персонажа на іншого в будь-який момент, а значить ви завжди можете мати збалансовану команду, хто б в неї не входив.

Final Fantasy VII, review, огляд Final Fantasy VII, review, огляд Final Fantasy VII, review, огляд

Ідея дуже прикольна і щось схоже досі можна знаходити в інших іграх (наприклад навички в Path of Exile працюють майже так само). Якщо ви дуже любите стратегічний елемент боїв в jRPG, то система вам дуже сподобається. Я не фан, але мені вона теж здається прикольною, хоча і треба тут сказати, що через неї між персонажами набагато менше ґеймплейної різниці. Ну і те, що вам тут треба набагато частіше сидіти в меню і перекидати матерію з одного персонажа на іншого, ніж це було з роботами або маджисайтом (або тим, як цю систему спростили в FF IX. Але різниця між персонажами все одно є і краще за все вона помітна в системі Limit Break. Це також дуже популярна і досі впливова механіка, де персонажі отримують спеціальну атаку коли досягають критичного ліміту (ідея в якомусь плані нагадує майже непомітну концепцію Desperation Attack з FFVI). Ну і в додаток до цього, у кожного з персонажів є найкраща зброя, яка концептуально змінює ґеймплей, тому у вас все одно будуть персонажі, якими вам зручніше грати, і ті, якими ви менше користуєтесь.

Final Fantasy VII, review, огляд Final Fantasy VII, review, огляд Final Fantasy VII, review, огляд

Більшу частину історії ваша команда буде змінюватись за сюжетом, і саме через сюжет багато людей і вихваляють FFVII. Square хотіли створити щось дуже кінематографічне з цією першою частиною серії в 3D, і всі моменти, коли гра повністю лінійна і акцентує оповідь, вона навіть сьогодні сприймається чудово. Персонажі запам’ятовуються, історія розвивається несподіваним чином і все це не схоже на те, що в серії було раніше. Навіть сьогодні вас можуть здивувати деякі моменти в цій грі, хоча вона при цьому переповнена тропами. І більш за все зазвичай згадують перші декілька годин гри, які проходять в Мідґарі – тому саме цю частину зробили набагато більше в Remake.

Final Fantasy VII, review, огляд Final Fantasy VII, review, огляд Final Fantasy VII, review, огляд

А ось коли гра нарешті дає можливість побігати по загальній мапі, то вся магія гри починає розвалюватись. Світ в FFVII відчувається настільки пустим, що він нібито існує лише тому, що так було в минулих частинах серії. Є декілька містечок, майже всі з яких можна пропустити, декілька дуже малих локацій які запам’ятовуються лише тому, що саме в них ми дізнаємось більше про основну історію. Навіть декілька обов’язкових локацій можна було б вирізати і нічого б не змінилось. Я обожнюю загальні карти ігрового світу, вона додають масштабу кожній події і це працює навіть тут, але зазвичай лише робить гру гірше. Як і неймовірна кількість міні-ігор, які, здається, існують лише тому, що у Square було багато ідей і часу, тому вони використали все що зробили. Всі ці ідеї були реалізовані набагато охайніше в наступній кінематографічній jRPG від компанії – Parasite Eve. І також краще реалізовані в FFX, де вся подорож залишалась лінійною і ідеально доповнювала і історію, і ігровий світ.

Final Fantasy VII, review, огляд Final Fantasy VII, review, огляд Final Fantasy VII, review, огляд

На жаль, навіть історія страждає від такої нерівномірної структури. Ви будете проходити незабутні сюжетні сцени, а потім декілька годин нічого не буде відбуватись. Потім знову декілька класних сцен, а потім знову абсолютно нічого. А після знайомства з персонажами, на жаль більшість з них нікуди не розвиваються, а інколи ви майже нічого про них не знаєте. Декілька з персонажів викликають негативне перше враження і це враження не змінюють, залишаючись дратуючими до кінця гри. Дуже багато з цих проблем намагались вирішити в серії проектів під загальною назвою “Compilation of Final Fantasy VII” або трохи інакше розвиті в реальності Remake, де всі набагато цікавіше і приємніше. Але в цій оригінальній грі інколи гравці навіть натяку на щось цікаве не мають. Основні сюжетні моменти залишаються до сьогодні чудовими, хоча тут і є фрази і ситуації які не дуже гарно тепер сприймаються. Просто все трохи сире і в гри вистачає проблем, щось погіршити враження від себе.

Final Fantasy VII, review, огляд Final Fantasy VII, review, огляд Final Fantasy VII, review, огляд

Наприклад цей сучасний ПК порт, з якого будували і інші зараз доступні версії оригінальної гри, м’яко кажучи – не дуже. Сучасні версії страждають від багатьох проблем, деякі з яких виправили фанати на ПК, які існують або через дизайн самої гри, або через те, що сучасний порт – це оновлена версія старого порту 1998-го, який був теж зі своїми проблемами, бо порти на ПК тоді зазвичай робили погані. Саундтрек з релізу вже виправили і він, на відміну від версії 98-го, вже не грає midi файли, але тут все одно вистачає візуальних багів та просто незручностей, які постійно заважають. Було б непогано отримати щось за підходом більш схоже на Pixel Remaster, бо Remake все ж не намагається бути тією ж грою, але оновленою (і ми ще не знаємо куди там сюжет піде). Бо оновлювати в оригінальній грі вистачає чого, і баланс тут було б непогано змінити, і вся ця фігня з чокобо занадто нудна, а опціональні супербоси тут взагалі жахливі.

Final Fantasy VII, review, огляд Final Fantasy VII, review, огляд Final Fantasy VII, review, огляд

Я радий що нарешті знову пограв Final Fantasy VII і якщо якийсь ремастер в стилі Pixel Remaster випустять, є шанс що я знову в неї пограю. Але… думаю, що ні. В цій грі вистачає дійсно прикольних і незабутніх моментів, але грати в неї мені просто неприємно. Саме через основну структуру і багато базових елементів, які неможливо просто трохи перебалансувати і виправити. Не лише в занадто довгих анімаціях, багах чи повільних бійках справа. Я радий, що гра існує, що вона так сильно вплинула на багато інших ігор, що завдяки цьому проекту існує Parasite Eve в тому вигляді, в якому вона існує. Хоча… через неї також існує FF XIII, а це вже жахливо… В будь-якому випадку, якщо ви раніше ніколи не грали в FFVII before – обов’язково спробуйте. Тут багато дійсно прикольних елементів, які варто самим подивитись. Просто є шанс, що гра не буде відповідати вашим очікуванням, які могла створити її репутація.

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

Subscribe
Notify of
guest

0 Comments
Inline Feedbacks
View all comments

Spelling error report

The following text will be sent to our editors: