Tag: огляд на гру

Думки про: OFF

 , , , ,

Під кінець 2000-их незалежні релізи ігор почали ставати дуже цікавими. Маленькі інді команди існували вже багато років, але в ці роки інтернет став дуже корисним для видавництва ігор, а інструменти для розробки стали більш доступними. Комерційні релізи все ще були рідкими, тому немало дуже крутих проектів тоді виходили зовсім безкоштовно і стали неймовірно впливовими іграми. Однією з таких була OFF – гра вийшла в 2008-ому і повністю французькою, тому більш відомою вона стала лише через пару років, коли до неї вийшло декілька неофіційних перекладів англійською. Але ця сюрреалістична горор рольова гра на RPG Maker 2003 дуже швидко захопила інтернет і купа людей почали робити по ній Let’s Play – формат відео проходжень, який тільки почав ставати популярним на теж молодому сервісі YouTube.

І ось в 2025 цю гру нарешті офіційно переклали англійською, перенесли на Unity і випустили комерційно. Ця версія гри багато в чому ідентична оригінальній, але тут є як класні покращення, так і деякі зміни, які роблять версію просто “іншою”.

Read more“Думки про: OFF”

Розчарування: Cronos: The New Dawn

 , , , , ,

Враховуючи минулі проекти Bloober Team та перші трейлери, я планував пропустити Cronos: The New Dawn повністю, бо гра виглядала доволі нецікавою. Але на виході гра отримала багато позитивних відгуків. І не може ж бути, щоб купа людей розхвалювала не дуже прикольну гру, вірно? Може. Причому, Cronos посередній не лише в тому, що я і так очікував, але й в тих елементах, які зазвичай у Bloober Team виходять добре.

Read more“Розчарування: Cronos: The New Dawn”

Радий: Marvel’s Spider-Man 2

 , , , , ,

Декілька років тому на ПК несподівано вийшла Marvel’s Spider-Man Remastered, яку я одразу вирішив пройти, хоча ігри з відкритим світом мені не так часто подобаються. Але гра виявилась дуже класною і стала для мене новим показником того, як робити захопливі ігри у відкритому світі. Пересуватись по світу було приємно, подача побічних завдань та розкриття основних місій було класно продуманим і гра в цілому ідеально підходила під персонажа. Трохи пізніше вийшла Marvel’s Spider-Man: Miles Morales, яка була майже настільки ж класною, але також відчувалась як повторення того ж самого без повного виправлення проблем, які існували в першій грі. А тепер я зміг оцінити Marvel’s Spider-Man 2, яка одночасно найкраща частина серії, але також при цьому трохи втрачає характеру в порівнянні з першими двома частинами.

Read more“Радий: Marvel’s Spider-Man 2”

Думки про: God of War Ragnarök

 , , , ,

Три з половиною роки тому на ПК вийшла God of War (яка спочатку вийшла в 2018-ому для PS4), і не дивлячись на певну кількість проблем в ній, гра мені в цілому дуже сподобалась. Вона доволі сильно відрізнялась від оригінальної трилогії серії (та інших частин, які були про давньогрецьку міфологію), і найбільш дивувало те, наскільки більш важливими стали сюжет та оповідання, і наскільки якісно у розробників вийшло це зробити. В це було складно повірити, але гра знайшла чудовий спосіб як перейти від “крутий чувак рубить богів на шматки” до серйозної драми про батьківство. І при цьому в ній була непогана бойова система а дослідження світу та загадки вийшли дуже захопливими. Натяк на продовження був вбудований прямо в саму гру, тому не дивно, що це продовження з часом вийшло – God of War Ragnarök, яка вийшла на PS4 та PS5 в 2022-ому, а минулого року і на ПК. Я відкладав це проходження доволі довго, але нарешті вирішив пройти гру, яка виявилась… ну норм, мабуть.

Read more“Думки про: God of War Ragnarök”

Думки про: RoboCop: Rogue City – Unfinished Business

 , , ,

Декілька років тому польська студія Teyon показали свій потенціал з прикольною Terminator: Resistance. Гра була чудовим прикладом проекту “середнього бюджету” і одним з найкращих використань кіноліцензій за багато років. І хоча проблеми в ній теж були (як і в DLC для гри), грати в неї все одно було приємно. Через декілька років вони випустили наступний проект – RoboCop: Rogue City. Гра була зовсім інша, але теж чудово використовувала сетинг та бюджет для створення захопливого FPS досвіду. Тепер і для цієї гри зробили доповнення, але цього разу його чомусь випустили окремо – RoboCop: Rogue City – Unfinished Business. І доповнення це дуже дивне і не зовсім зрозуміло, навіщо воно існує.

Read more“Думки про: RoboCop: Rogue City – Unfinished Business”

Думки про: The Elder Scrolls IV: Oblivion Remastered

 , , , ,

Коли всі доступні на той момент частини серії The Elder Scrolls вийшли на цифрових платформах GOG та Steam, я придбав всі ігри. Окрім Oblivion. Бо Oblivion я принципово не хотів купувати знову. Бо гра мені в свій час здалась настільки нудною, що грати в неї знову я ніколи не планував. Але є купа людей, яким подобається ця частина (інколи виключно іронічно), тому я час від часу задумувався про те, щоб все ж таки до неї якось повернутись…

На щастя, мені все ще не треба купувати оригінал, бо тепер вийшла The Elder Scrolls IV: Oblivion Remastered. Яка все ще здається мені доволі нудною, але зі змінами в новому виданні, в неї відчутно цікавіше грати.

Read more“Думки про: The Elder Scrolls IV: Oblivion Remastered”

Думки про: The Midnight Walk

 , ,

Кожен раз, коли мені на очі потрапляє гра з класним візуальним стилем, але без очевидного ґеймплею, я підозрюю, що щось з нею буде не так. Занадто багато інді розробників, через нестачу досвіду та/або людей в команді, створюють цілі проекти майже повністю на візуалі, не маючи при цьому сильної гри (чи хоча б сюжету). Вони не навмисно, зазвичай, це роблять, але в результаті ігри виходять дуже штучними і про них одразу забуваєш. Але є приклади проектів, де розробникам вдавалось зробити щось не просто красиве а й незабутнє. На жаль, The Midnight Walk до таких не відноситься.

Read more“Думки про: The Midnight Walk”

Розчарування: Onimusha 2: Samurai’s Destiny

 , , , , ,

Я довго слухав про те, яка Onimusha класна серія, але сам в свій час грав лише в Onimusha 3 (бо вона була на ПК). Але потім вийшов ремастер Onimusha: Warlords і шість років назад, я нарешті пройшов першу гру. Вона виявилась трохи застарілою, але все одно залишалась дуже прикольною action adventure hack and slash, яка (як розробники і планували) відчувалась як “Resident Evil, але з мечем”. Я сподівався, що Capcom продовжать перевидавати цю серію, але вони пішли навіть далі і наступного року повинна вийти нова частина. Разом з анонсом якої також анонсували ремастер Onimusha 2: Samurai’s Destiny. Я багато позитивного чув і про цю гру, яка, на практиці, виявилась дуже поганою.

Read more“Розчарування: Onimusha 2: Samurai’s Destiny”

Думки про: The Last of Us Part II (Remastered)

 , , , , ,

Два роки тому я заставив себе пройти The Last of Us Part I. Тепер я зробив теж саме з продовженням, раз воно нарешті вийшло на ПК. Перша частина мені не сильно сподобалась, але гра була впливовою та важливою, особливо з точки зору як ігри можуть розповідати історії. І мені було трохи цікаво, чи буде сіквел краще. The Last of Us Part II дійсно краще, але теж мені не дуже сподобалась.

Read more“Думки про: The Last of Us Part II (Remastered)”

Думки про: Old Skies

 , , , , , ,

Якщо вам подобаються point and click пригоди, то ви гарантовано бачили логотип Wadjet Eye Games хоча б один раз за останні років 15. Вони розробили та видали декілька одних з найкращих представників жанру за останнє десятиріччя і залишаються мабуть найвідомішими користувачами Adventure Game Studio. І з моменту, як я вперше вирішив пройти серію Blackwell в 2013 жоден розроблений ними проект мене не розчаровував. Навіть більш короткі та прості проекти типу The Shivah або The Blackwell Legacy, або менш продумані як Blackwell Unbound були прикольні. А Unavowed я навіть 6 років потому вважаю однією з найкращих пригодницьких ігор за всю історію. Це я пояснюю для того, щоб було зрозуміло які очікування в мене були від Old Skies. І для контексту, коли я кажу, що грати в цю гру мені не дуже сподобалось.

Read more“Думки про: Old Skies”