Повертаючись в Resident Evil 7, 2, 3 (з Ray Tracing оновленням)

Після виходу непоганої але нудної Village минулого року, Capcom анонсували, що вони планують додати оновлений рендер того проекту в Resident Evil 7, новий RE2 2019-го та RE3 2020. У вигляді нових ігор на консолях та безкоштовного патчу на ПК. Я сподівався, що це дасть шанс Capcom нарешті виправити багато малих і великих проблем, які були у тих проектів на ПК і консолях всі ці роки, і ці проекти знову стануть популярні. Але я був занадто оптимістичним і Capcom пішли лінивим шляхом. Але хоча б дали мені ще одну причину знову пограти в дві чудові гри. І також RE3 2020.

Read more“Повертаючись в Resident Evil 7, 2, 3 (з Ray Tracing оновленням)”

Радий: Teenage Mutant Ninja Turtles: Shredder’s Revenge

Я доволі погано вмію грати в beat ’em up чи файтінги, але вони мені часто подобаються. Скоріш за все тому, що коли я був малим саме ці жанри були дуже популярними. А може ще й тому, що beat ’em up ігри зазвичай забивають на реалізм і вигадують все що забажають, зазвичай з веселими результатами. Також в дитинстві я багато грав в консольні версії ігор від Konami про Черепашок-ніндзя, навіть перша частина на NES досі подобається, хоч вона об’єктивно доволі фігова гра.

Але минуло багато часу, жанр beat ’em up майже зник, Konami перетворились на лайно і навіть Черепашки сильно змінювались з кожною новою екранізацією і ніколи не досягли такої популярності, яка в них була за часів мультиків 80-их та першої кіно екранізації. Але фанати нікуди не зникли (не фанати Konami, таких нема). Тому з новим народженням жанру beat ’em up і ніколи повністю не зникаючою популярністю TMNT було очікувано, що щось на зразок Shredder’s Revenge з’явиться. І результат класний.

Read more“Радий: Teenage Mutant Ninja Turtles: Shredder’s Revenge”

Радий: Rogue Legacy 2

Тож зазвичай в roguelike та roguelite ігри я не граю. Мені не подобається рандомно згенерований контент і я в будь-якій ситуації буду більш радий рівням і сценарію, який були спеціально продумані. Але в цих жанрах є виключення, які привертають мою увагу, і одним з таких виключень була перша Rogue Legacy. Тоді концепція перманентних анлоків в роглайт іграх була дуже свіжою, плюс досліджувати локації в metroidvania стилі мені подобалось, хоч ці локації і були згенеровані кожен раз випадково. Гру я пройшов не без задоволення, хоча під кінець мені стало трохи нудно.

І все ж, с тих пір я пройшов багато інших проектів, які були побудовані на цих же механіках, але які мені не сподобались. Тому, я хвилювався, що Rogue Legacy 2 мені теж не зайде. На щастя, я помилявся.

Read more“Радий: Rogue Legacy 2”

Думки про: The Inheritance of Crimson Manor

Зазвичай в “escape room” ігри я не граю. Для мене жанр пригод був завжди в першу чергу про історії і персонажів, а вирішення загадок мене цікавить набагато менше. Але час від часу я стикаюсь з проектом, який мені подобається, навіть коли це “не моє”, зазвичай через інші механіки. У випадку з The Inheritance of Crimson Manor мені дуже сподобалось досліджувати локацію. І взагалі вся ідея зі страшним великим будинком у стилі готичного горору (з секретними кімнатами і сімейними таємницями) мені дуже імпонує. Що, на щастя, у гри вийшло непогано.

Read more“Думки про: The Inheritance of Crimson Manor”

Думки про: Nightmare of Decay

Класичні survivor horror ігри (справжні) останні декілька років виходять все частіше, і я радий. Це один з моїх найулюбленіших жанрів і приємно бачити, як нові розробники до нього звертаються. І нехай, що більшість з них, як і в золоту епоху жанру, не дуже гарні ігри. Деякі, наприклад Them and Us, занадто амбіціозні. Деякі, наприклад Alisa, настільки намагаються відтворити класичний стиль, що грати в них більш дратує, ніж сідати заново за перший Alone in the Dark. А деякі, як вийшло з Tormented Souls, виходять гарно зробленими і приємними, хоч на справді нічого нового вони не роблять. Nightmare of Decay намагається попасти в останню категорію, але занадто часто в гри це не виходить. Хоч результат цікавий.

Read more“Думки про: Nightmare of Decay”

Зачарований: The Stanley Parable: Ultra Deluxe

Пройшло вже більше 10 років з виходу оригінального моду, тому повертатись в The Stanley Parable якось дивно. Особливо тому, що тоді я з ентузіазмом запропонував розробникам перекласти мод російською і через це був одним з перших, хто знав про перетворення моду на гру. І ось вийшла нова версія гри, яка сама знає, що вона нова версія гри, чого можна було очікувати від цієї “серії”. І нова версія дуже прикольна… Але мені складно про неї думати без зв’язку зі старими версіями.

Ну і щоб одразу відповісти – до цієї версії гри я абсолютно не причетний. Я б і так не захотів щось перекладати російською, але в будь якому разі, я радий що гру професіонально перекладала якась студія, а не якийсь український мудило, як минулого разу.

Read more“Зачарований: The Stanley Parable: Ultra Deluxe”

Радий: Halo Infinite

Оскільки я рідко граю в багатокористувацькі ігри або консольні FPS, серія Halo мене не так сильно цікавила. Але я все одно з задоволенням пройшов всі ігри в Master Chief Collection на ПК. Особливо мені сподобались ODST та Reach, але і в інші ігри було приємно грати. Ну, окрім найпершої частини, від якої я просто хотів спати. Halo 5 на ПК чомусь досі не вийшла, тому цю частину я не проходив. Та не дивлячись на це, і знаючи які зазвичай в серії необов’язкові історії, мені все одно було цікаво пограти в Infinite. Гра виявилась доволі прикольною.

Read more“Радий: Halo Infinite”

Думки про: Lego Star Wars: The Skywalker Saga

З виходу Lego Star Wars: The Video Game в 2005 Traveller’s Tales майже виключно розробляють action adventure ігри по ліцензії Lego. Та всі вони зроблені по шаблону, який майже не змінювався з виходу тієї першої гри. Персонажі спочатку бурмотали, потім почали розмовляти голосами вирізаними з фільмів, а тепер мають унікальний сценарій, який пишуть спеціально для ігор. Декілька механік серйозно змінили, а елементи відкритого світу все частіше з’являлись в проектах. Але не дивлячись на це, формула цих проектів залишалась гидотно передбачуваною. Саме через це я не звертав уваги на ці проекти після виходу The Lord of the Rings, мені просто набридло проходити одну й ту ж саму гру з різними ліцензіями. На жаль, через це я пропустив доволі цікавий експеримент в 2017-ому – Ninjago Movie Video Game. Навіть вона мені набридла, але хоча б там були дійсно свіжі ідеї і грати в неї через це було цікавіше (гру розробляла не основна студія Traveller’s Tales).

Lego Star Wars: The Skywalker Saga рекламували як довгоочікуване оновлення формули. Може не революція, але хоча б еволюція. Гру розробляли на новому рушії, світ гри був по новому представлений, вже знайомі з минулих Lego Star Wars ігор ідеї оновлені. І як відомо, розробка була складною. Саме тому мені трохи сумно, що результатом цієї тяжкої роботи вийшов проект, який занадто схожий на те, що TT Games випускають вже 17 років.

Read more“Думки про: Lego Star Wars: The Skywalker Saga”

Радий: Hitman 3

Трохи дивно, що Codename 47 вийшла більше 20 років тому. Серія Hitman пройшла через багато змін, інколи приймала не найкращі рішення, але “трилогія World of Assassination” може найкращий період для фанатів. Вона почалась з епізодичних релізів та “live service” ідей в 2016 і перетворилась на трилогію, в якій кожна наступна гра може включати в собі попередню і покращувати їх новими механіками та покращеннями. Але цей період закінчується з Hitman 3 і якщо дивитись на цю гру, як на колекцію з усіх трьох, то звичайно вона найкраща. Але окремо від інших… розмова буде трохи іншою.

Read more“Радий: Hitman 3”