Мене завжди дивувало, наскільки сильно люди просили рімейк Final Fantasy VII. Частина причини була в тому, що мені самому оригінал не так і сильно подобався, але куди важливіше було те, що мені складно було уявити як такий рімейк буде працювати. Просто така ж jRPG, але з більш красивим геофоном? Звучить як згаяний час. Але після декількох років чуток і обговорень рімейк все ж анонсували, і він виявився абсолютно неочікуваним. Той факт, що “Remake” – це назва цієї гри, а не її статус, – вже є дивним. Те, що це лише перший проект серії рімейків оригінальної історії Final Fantasy VII – теж цікаво. Але найдивніше те, як саме змінили ґеймплей. І те, наскільки мені сподобалось проходити Remake, враховуючи що оригінал я проходив трохи через силу.
Що ж ви отримуєте з Final Fantasy VII Remake, а саме в версії Intergrade? В плані історії, Remake відтворює перший великий акт оригінальної Final Fantasy VII – події, які відбуваються в величезному місті Мідгар. Я завжди вважав цю частину оригіналу найкращою, тому було особливо цікаво як 3-5 годин історії розширили до 30+ годин подій в цій новій грі. І зробили це дуже розумно, даючи всім персонажам набагато більше часу, щоб їх можна було розкрити, щоб дати більше часу кожній ситуації, щоб краще познайомити гравців зі світом гри, і зробити так, щоб ця перша арка заставила вас хвилюватись за життя героїв настільки, наскільки це не робила вся FF VII.
Але для збільшення сюжету гра не лише зробила вже існуючі елементи довше, а й додає зовсім нові елементи, які основані на ідеях раніше показаних в під-серії Compilation of Final Fantasy VII. Тобто, елементи таких ігор як Crisis Core, Before Crisis, Dirge of Cerberus та фільму Advent Children тепер пов’язані з подіями в Remake так само, як і події які були в оригінальній грі. І найбільше це відчувається в сюжетних елементах, які додали в Intergrade. В цьому перевиданні окрім візуальних покращень, та всіляких маленьких змін в ґеймплеї, додали Episode INTERmission – окреме сюжетне DLC, яке розповідає повністю нову історію, яка не має жодного аналога в старих FF VII проектах, але повністю побудована на ідеях, які там були.
Найдивніший елемент сюжету Remake, і те за що гру часто критикують, так це те, що вона технічно знає що вона є рімейком і в деякому сенсі працює як сіквел з паралельного всесвіту, а не рімейк оригінальної гри. Не лякайтесь – хоча поки не відомо куди далі піде сюжет і наскільки він буде відрізнятись від оригіналу (з виходом вже анонсованого продовження Rebirth буде ясніше), вам не обов’язково знати сюжет оригіналу, щоб зрозуміти події гри. Є декілька елементів, які в грі зовсім не пояснюються і зрозумілі лише тим, хто проходив старі проекти, але ви можете поки їх спокійно сприймати як натяки для сіквелів і не хвилюватись. Звичайно, зміни також дивно впливають на сприйняття персонажів і навіть декілька сюжетних поворотів, які ще не трапились. Бо в оригіналі багато з елементів, які в Remake повноцінно обговорюються, на цьому етапі сюжету були лише майже непомітними натяками. Але все одно – можна грати, навіть якщо ви не грали в оригінал. Наприклад, для мене були абсолютною несподіванкою неймовірно смішні “круті” персонажі в Episode INTERmission, бо я ніколи не грав в Dirge of Cerberus (звідки їх і взяли), але це не заважало розуміти що відбувається.
Але як я вже натякнув, хоча історія більш-менш повторює оригінал, ґеймплей тут абсолютно не схожий на те що було в грі 97-го. Square Enix вирішили продовжувати намагатись змішати класичний покроковий/Active-Time battle system jRPG режим бою з action RPG, що в них погано вийшло в Final Fantasy XIII і особливо Final Fantasy XV. Останній раз я писав, що їм варто було б повернути тактичні елементи XII, з системою гамбітів і налаштуванням поведінки всієї команди. Але вони цього не зробили і повинен сказати, що я радий цьому рішенню. Бойова система в Final Fantasy VII Remake дуже прикольна. Вона все ще не може стати прикладом або крутого hack and slash action RPG, або дуже швидкого тактичного jRPG, але підходить до виконання цих цілей дуже близько, особливо в INTERmission.
Базові елементи цієї бойової систему дуже прості – у вас є звичайні для hack and slash action RPG механіки, тобто ви напряму керуєте персонажем, бігаєте, блокуєте, ухиляєтесь і атакуєте. Все це ви робите дуже швидко і хоча насправді технічно у таких дій теж є певний “порядок”, вони працюють майже саме так, як ви очікуєте від action RPG, замість того щоб відчуватись дуже повільними, як це було в XV або іншому проекту від іншого розробника Scarlet Nexus. В тих іграх анімації завжди мали пріоритет над вашим контролем персонажу, тоді як тут швидкість більше схожа на типові aRPG. Та окрім базових дій є і інші, які вимагають використання стрічки ATB. Поки у вас не заповнений хоча б один повний шматок, ви не можете виконувати спеціальні можливості, використовувати магію та предмети. Завдяки такому підходу, гра навіть дозволяє проходити себе в “Classic” режимі (як спеціальна версія Easy або Normal в Intergrade), в якому всі базові дії виконуються автоматично, а вам треба лише вибирати спеціальні дії через ATB-залежні елементи.
Що особливо прикольно з таким підходом, так це те наскільки різними відчуваються всі персонажі. Зазвичай за межами бою ви будете грати лише Клаудом, але в бою ви можете переключатись на будь-якого з персонажів в активній команді, і вси вони працюють по різному. Тіфа чи Юффі працюють майже як типовий персонаж сучасної Ys гри і ATB в них настільки швидко набирається, що ви можете майже без зупинки використовувати спеціальні можливості і жонглювати ворогами в повітрі. Ще гра мені деякими елементами нагадала мою улюблену Parasite Eve 2, і той проект теж дуже цікаво брав класичні jRPG механіки і перевертав їх догори ногами так, що їх можна було впізнати, але при цьому вони сприймалися дуже свіжими. Сподіваюсь, що в Rebirth стане ще краще.
Окрім бойової системи більшість речей будуть знайомими тим, хто проходив оригінал. Матерія все ще дуже важлива, 9оча цього разу активних можливостей з них меньше і більше акцент на магію, модифікацію іншої матерії, або пасивні бонуси. Можливо тому, що набагато більший акцент тут зроблений на різні типи зброї. Кожну з них можна покращити, у кожної є унікальна можливість, яку ви можете вивчити назавжди, і кожна зброя має свої плюси і мінуси. Тобто, тут нема просто “кращої” зброї, скоріш та, яка більше підходить під те, як ви граєте. Матерія також не видає свою копію після того, як ви її прокачали, а значить деякі її типи мають дуже обмежену кількість на всю гру. Матерія для виклику самонів має свій слот і не прокачується. Матерія більше не впливає на характеристики персонажів – цю роль тепер виконує ідея унікальної зброї і броні. Ну а самі самони працюють схоже жо того, як це було в XV, тобто просто викликати їх ви більше не можете.
На жаль, як і в оригінальній грі, иут неймовірно багато міні-ігор. В цій грі вони зазвичай непогані (а деякі дуже прикольні), але є і дуже дурні, або просто погано реалізовані. Ще було дуже дивно побачити, що непогана ритм-гра, в якій правильні кнопки також позначені кольором, на всіх платформах і ґеймпадах використовують Playstation кольори. Ну, тобто, для PS зелений колір це Трикутник (який зверху), а для Xbox це A (яка знизу) – дуже збиває з пантелику. І хоча більшість розширених елементів історії мені сподобались, під кінець мені вже здавалось, що їх зробили занадто багато. Деякі сюжетні моменти краще було б скоротити, а деякі можна було б вирізати і стало б лише краще.
На даний момент ПК порт гри непоганий, але з проблемами. Особливо після декількох феноменальних ПК релізів від Square Enix і ще дивніше, бо ця гра на Unreal Engine 4. Налаштувань дуже мало і чомусь неймовірно яскраві спалахи під час боїв неможливо зробити слабкіше. Інколи гра помітно підтормажує через відому проблему з компіляцією шейдерів на UE4. Одразу після релізу було ще гірше, бо гра постійно динамічно змінювала розширення екрану, але на сьогодні (здається) це вже вимкнули. Інколи після паузи екран стає повністю білим і треба заходити в фото режим, щоб це виправилось, а інколи це не допомагає і проблема якось сама зникає.
Хоча я і пограв в Final Fantasy VII Remake з запізненням в пару років і завчасно очікував, що гра мені сподобається більше за оригінал, я не очікував наскільки більше вона мені сподобається. Гра розповідає захоплюючу історію, робить це краще за оригінал, грається краще за оригінал. Тут є прикольний new game plus підхід після завершення гри, тому не хвилюйтесь, якщо ви щось пропустили. Гра сподобається і тим, хто проходив оригінал, і тим хто ні. Саундтрек, який і так був неймовірним став ще краще. І грати в цей проект дуже весело. Не завжди. Максимальна складність мені не сильно сподобалась ідеєю. Але більшість моєї критики занадто мала, щоб зіпсувати досвід з грою. Тому я без сумнівів рекомендую пограти в Final Fantasy VII Remake, особливо в версії Intergrade.