огляд на гру – Page 3

Кілька думок про: Indiana Jones and the Great Circle: The Order of Giants

17/10/2025 17/10/2025

Вже пройшов майже рік з тих пір, як я пройшов Indiana Jones and the Great Circle. Гра мені дуже сподобалась, але також здалась занадто довгою і амбітною, в результаті чого, вона не настільки запам’яталась як класична The Chronicles of Riddick: Escape from Butcher Bay. І чим далі, тим менше я думаю про цю гру, що доволі сумно. Але вона все одно варта свого часу і унікальна, як для сучасного ринку, тому мені було цікаво пограти в нове і єдине сюжетне DLC – The Order of Giants. Яке виявилось… якісним. І не дуже потрібним.

Думки про: Gears of War: Reloaded (лише кампанію)

11/10/2025 11/10/2025

Gears of War була дуже важливою грою. Саме ця гра зробила шутери з укриттями популярними (а сама розвила ідеї, які вперше з’явились в Resident Evil 4), підсилила популярність кооперативних режимів і платформи Xbox, як головної консолі для мультиплеєру. Гра також показала потенціал рушія Unreal Engine 3, який став найголовнішим ігровим рушієм того покоління. І перетворила Epic Games з компанії здебільшого відомої для мультиплеєрних ПК гравців на відому для величезного кола людей компанію. І ще, це гра, яка мені ніколи сильно не подобалась. Я пройшов ПК версію в 2007-ому, коли вона вийшла на рік пізніше консольної, і вона мені здалась дуже нудною і неймовірно некрасивою. Тому я ігнорував цю серію аж до виходу Gears 5 на ПК, в яку я пограв, і яка мені сподобалась. Але мені було достатньо цікаво, щоб хоча б інколи слідкувати за тим, що інші кажуть про серію і задумуватись колись пограти в усі частини. На щастя, тепер мені не треба грати в оригінальну версію, бо вийшла Gears of War: Reloaded. Яка все ще використовує Unreal Engine 3, але перероблена для сучасного заліза і не виглядає як сіро-коричнева мильна каша.

О часи: Gex Trilogy

04/10/2025 04/10/2025

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Мої смаки з платформерами доволі специфічні. Хоча я і ріс в епоху, коли саме цей жанр був найпопулярнішим, дуже мало з них мені подобаються. Серія Mario? Ні. Sonic? Трохи, але не моє. Mega Man? Теж ні. Класичні Castlevania? Мимо. Я поважаю більшість ігор з цих серій, але чим ближче гра механічно до просто платформера чи екшен платформера, тем менше мені цікаво грати. Особливо коли вони в 2D. Ігри про дослідження (так звані “metroidvania”) я обожнюю, але коли треба стрибати чи стрибати та стріляти і це ще й зроблено так, щоб було складно, то явно не для мене.

Серед 3D платформерів я знаходив більше проектів, які мені подобаються, але не набагато. Маріо в цьому списку все одно нема. Але є Gex: Enter the Gecko – гра яку я роками вважав своєю найулюбленішою грою з жанру. Тому, коли анонсували “трилогію”, частиною якої вона типу є, в перевиданні, я дуже зрадів. Мені не потрібен ремастер чи рімейк, достатньо просто якісного перевидання (навіть на емуляторі). Gex Trilogy цю задачу виконало задовільно.

Радий: Caput Mortum

26/09/2025 26/09/2025

Уявіть собі FPS з горор тематикою початку 2000-их, в якому також є елементи King’s Field та Penumbra, атмосферою все нагадує Call of Cthulhu: Dark Corners of the Earth, і в додаток до цього можна побачити ідеї з Arx Fatalis та Clive Barker’s Undying. Це дуже багато дуже різних прикладів, але цим я хотів показати, що Caput Mortum хоч і є тільки що випущеною action adventure з горор тематикою грою, але якби вона вийшла десь в році 2003-ому, ніхто б не здивувався. І хоча гра дуже коротка, вона чудово використовує свій час.

Радий: Herdling

20/09/2025 20/09/2025

Оскільки за останні пару десятків років вийшла купа атмосферних ігор з мінімальною кількістю тексту, які більше про візуал та подорож, все що я від них зазвичай тепер вимагаю це – розуміти, що вони хочуть зробити, і коли закінчитись. Такі проекти існують дуже давно, починаючи з cinematic platformer жанру початку 90их, і до сьогодні, після того як ці ідеї перейшли в 3D і надихнулись проектами типу Ico та Journey. Вони атмосферні, дуже красиві, мінімалістичні, але при цьому можуть бути механічно різними. Herdling про випасання мамонто-подібних милих тварин, а точніше про те, як правильно їх скеровувати. Тут нема традиційних загадок і гра в цілому не “складна”, а необов’язкового дослідження тут майже немає, тому зазвичай треба просто йти вперед. І гра чудово розуміє, що вона хоче і коли треба закінчитись.

Думки про: OFF

13/09/2025 13/09/2025

Під кінець 2000-их незалежні релізи ігор почали ставати дуже цікавими. Маленькі інді команди існували вже багато років, але в ці роки інтернет став дуже корисним для видавництва ігор, а інструменти для розробки стали більш доступними. Комерційні релізи все ще були рідкими, тому немало дуже крутих проектів тоді виходили зовсім безкоштовно і стали неймовірно впливовими іграми. Однією з таких була OFF – гра вийшла в 2008-ому і повністю французькою, тому більш відомою вона стала лише через пару років, коли до неї вийшло декілька неофіційних перекладів англійською. Але ця сюрреалістична горор рольова гра на RPG Maker 2003 дуже швидко захопила інтернет і купа людей почали робити по ній Let’s Play – формат відео проходжень, який тільки почав ставати популярним на теж молодому сервісі YouTube.

І ось в 2025 цю гру нарешті офіційно переклали англійською, перенесли на Unity і випустили комерційно. Ця версія гри багато в чому ідентична оригінальній, але тут є як класні покращення, так і деякі зміни, які роблять версію просто “іншою”.

Розчарування: Cronos: The New Dawn

07/09/2025 07/09/2025

Враховуючи минулі проекти Bloober Team та перші трейлери, я планував пропустити Cronos: The New Dawn повністю, бо гра виглядала доволі нецікавою. Але на виході гра отримала багато позитивних відгуків. І не може ж бути, щоб купа людей розхвалювала не дуже прикольну гру, вірно? Може. Причому, Cronos посередній не лише в тому, що я і так очікував, але й в тих елементах, які зазвичай у Bloober Team виходять добре.

Радий: Marvel’s Spider-Man 2

30/08/2025 30/08/2025

Декілька років тому на ПК несподівано вийшла Marvel’s Spider-Man Remastered, яку я одразу вирішив пройти, хоча ігри з відкритим світом мені не так часто подобаються. Але гра виявилась дуже класною і стала для мене новим показником того, як робити захопливі ігри у відкритому світі. Пересуватись по світу було приємно, подача побічних завдань та розкриття основних місій було класно продуманим і гра в цілому ідеально підходила під персонажа. Трохи пізніше вийшла Marvel’s Spider-Man: Miles Morales, яка була майже настільки ж класною, але також відчувалась як повторення того ж самого без повного виправлення проблем, які існували в першій грі. А тепер я зміг оцінити Marvel’s Spider-Man 2, яка одночасно найкраща частина серії, але також при цьому трохи втрачає характеру в порівнянні з першими двома частинами.

Read more“Радий: Marvel’s Spider-Man 2”

Думки про: God of War Ragnarök

22/08/2025 22/08/2025

Три з половиною роки тому на ПК вийшла God of War (яка спочатку вийшла в 2018-ому для PS4), і не дивлячись на певну кількість проблем в ній, гра мені в цілому дуже сподобалась. Вона доволі сильно відрізнялась від оригінальної трилогії серії (та інших частин, які були про давньогрецьку міфологію), і найбільш дивувало те, наскільки більш важливими стали сюжет та оповідання, і наскільки якісно у розробників вийшло це зробити. В це було складно повірити, але гра знайшла чудовий спосіб як перейти від “крутий чувак рубить богів на шматки” до серйозної драми про батьківство. І при цьому в ній була непогана бойова система а дослідження світу та загадки вийшли дуже захопливими. Натяк на продовження був вбудований прямо в саму гру, тому не дивно, що це продовження з часом вийшло – God of War Ragnarök, яка вийшла на PS4 та PS5 в 2022-ому, а минулого року і на ПК. Я відкладав це проходження доволі довго, але нарешті вирішив пройти гру, яка виявилась… ну норм, мабуть.

Думки про: RoboCop: Rogue City – Unfinished Business

15/08/2025 15/08/2025

Декілька років тому польська студія Teyon показали свій потенціал з прикольною Terminator: Resistance. Гра була чудовим прикладом проекту “середнього бюджету” і одним з найкращих використань кіноліцензій за багато років. І хоча проблеми в ній теж були (як і в DLC для гри), грати в неї все одно було приємно. Через декілька років вони випустили наступний проект – RoboCop: Rogue City. Гра була зовсім інша, але теж чудово використовувала сетинг та бюджет для створення захопливого FPS досвіду. Тепер і для цієї гри зробили доповнення, але цього разу його чомусь випустили окремо – RoboCop: Rogue City – Unfinished Business. І доповнення це дуже дивне і не зовсім зрозуміло, навіщо воно існує.