Зараз існує стільки горорів від першої особи, що моя перша реакція – їх ігнорувати. In Sound Mind мене трохи зацікавила, але зі скріншотів та опису вона нагадала мені Cry of Fear. Що само по собі не погано – FPS action adventure з акцентом на горор може бути цікавою, але коли такі ігри починають розповідати сюжет з акцентом на психологію, дуже мало з них роблять це нормально. А більшість робить супер драматичну дурню на зразок вже названого Cry of Fear, тому я вирішив, що гра мого часу не варта.
Багато місяців потому люди, у яких схожа думка про вищезгадані ігри, почали говорити дуже позитивні речі про цей проект, тому я засумнівався в своєму рішенні. І тепер дуже радий, що все ж пограв в In Sound Mind.
Як я вже написав – це FPS action adventure з горор тематикою та настроєм. Також гра дуже акцентує сюжет, але при цьому вона успішно балансує ґеймплей та оповідання, на рівнях, які я за останні 10 років бачив дуже рідко, особливо серед незалежних розробників. Гра ще щось там каже про “survival horror” в своїх меню, мене трохи роздратувало спочатку, але коли я ознайомився з грою краще, то повинен сказати, що хоча гра і не відповідає потребам “класичного survival horror”, вона дуже до них близька. Це мені нагадало ситуацію з Alien: Isolation, насправді, хоча ігри дуже різні. Але і в цьому проекті є як екшен так і стелс.
Оскільки персонаж рухається як в класичному FPS, то і просто досліджувати локації цікаво. В грі можливість бігати обмежена, але не настільки, щоб це дійсно заважало, плюс її (і декілька інших характеристик) можна прокачати за допомогою спеціальних предметів. Більшість з них просто сховані по рівнях, а деякі ще потребують вирішити якусь необов’язкову проблему або загадку. Бойова система тут просто нормальна, як і вибір зброї. Але теж важливо, що сама зброя тут не дуже традиційна і часто працює не лише як інструмент самозахисту, а й як інструмент вирішення інших проблем. І в цьому плані вибір інструментів і винахідливість розробників мене приємно здивувала.
В принципі, всю гру можна назвати “приємною несподіванкою”. Я навіть не буду дуже сильно вдаватись в деталі опису процесу гри, бо чим менше ви про гру знаєте, коли сядете грати, тим краще. Вона не якась занадто незвична, і в принципі, багато з її основ стануть зрозумілі дуже швидко. Але все одно, від початку і до кінця гра регулярно викликала в мене звуки схвалення. Навіть історія тут, хоч сама по собі не така й цікава, розповідається настільки добре, що слідкувати за подіями дуже захоплює. Що ще дуже важливо – хоч тут часто підіймаються питання психічних відхилень і проблем, це все дуже гарно і етично подається. В цілому, в мене часто виникала думка, що розробники одним з основних прикладів для натхнення взяли серію Кошмар на вулиці В’язів в тому сенсі, що гра постійно знаходить нові творчі способи щось передати гравцю, і наскільки вона розуміє важливість, щоби гравцям було весело грати.
На останньому порівнянні я скоріш за все загубив частину людей, які сподівались, що це буде серйозна і цинічна горор гра. Ні, це зовсім не такий проект, тому можливо це і не для вас. Це горор, який буває страшним, буває лякаючим, буває неочікуваним та тривожним, але він не про це в першу чергу. In Sound Mind набагато більше прагне бути прикольною action adventure, реалізованою через механіки FPS, яка акцентує дослідження локацій, історію, стиль і неочікуване. І в неї це виходить.
Хоча і не без проблем. Якби гра не була настільки прикольною і повною неочікуваного, я би міг описати її скоріше як “гарно зробленою”, але не більше. Якщо намагатись відкинути всі емоції і просто описати механіки і локації в яких вони використовуються, то гра не тягне на найвищі оцінки. І моменти які взагалі дратують тут теж є – наприклад вся фінальна локація тут не дуже гарно вийшла. Але в процесі проходження всі ці проблеми і сухі факти забуваються, бо грати настільки прикольно, що це вже не важливо.
Зазвичай коли я вельми рекомендую якусь гру, це рекомендація з ґатунку “кидайте все що робите і купуйте цю гру зараз”. Але у випадку з In Sound Mind я би не став так робити. Не обов’язково прямо зараз бігти її купляти, бо сама гра просто “прикольна”. Але якщо ви її повністю проігноруєте, ось тоді ви робите помилку. Бо це одна з найцікавіших ігор останніх років, яку дуже приємно проходити.