Ну що ж, схоже на те що FMV ігри повноцінно повернулись. Від проектів які більше нагадують візуальні новели, до пригодницьких ігор і навіть проектів, які намагаються бути побудованими на стелсі, ігри знаходять способи змішати відео з живими акторами з ґеймплеєм. І роблять це набагато краще ніж більша частина FMV проектів початку-середини 90-их, коли вони були особливо популярні і їх виходило дуже багато. The Centennial Case: A Shijima Story, FMV пригода від (неочікувано) Square Enix намагається бути детективною грою з живими акторами і в неї це доволі непогано вдається.
Tag: огляд на гру
Повертаючись в Resident Evil 4
Мої відносини з Resident Evil 4 досить складні. Більшість людей полюбили її з першої спроби, але мені вона здавалась дратуючою. І лише після багатьох років і спроб пройти її знову я зміг “зрозуміти” гру. Що мабуть не сталось би, якби не той факт, що дуже багато інших проектів почали робити теж саме, і свій досвід з іншими проектами допоміг мені зрозуміти, як насолоджуватись RE4. Я все ще вважаю, що у неї багато проблем, але проходити гру мені подобається. Тому з роками я пройшов гру в багатьох версіях, включаючи це видання 2014-го “Ultimate HD Edition”, яке досі залишається кращим.
Головною причиною для цього проходження стало те, що видання стало ще краще після виходу моду RE4HD, тому я хотів нарешті спробувати його фінальну версію. Але окрім цього я вирішив ще додати мод, який рандоматизує ворогів, предмети і багато різних дрібниць, щоб побачити гру новими очами. І коли я вже зібрався грати, Capcom анонсували рімейк RE4, тому причин нарешті знову пограти в оригінал було занадто багато. Як я і очікував, навіть в 2022 грати в цей проект весело, хоча він постійно хоче вас вбити.
Радий: Stray
Ніхто цього навіть і не очікував, але action adventure про милого котика виявилась action adventure про милого котика.
Радий: Eternal Threads
Eternal Threads – приємний приклад гри, яка нічого нового не вигадує, але чудово використовує вже відомі по іншим проектам ідеї і механіки і збирає їх в щось, що раніше ніхто не створював. Поки ви проходите гру, це просто прикольно, але дуже знайомо. Але коли ви її пройшли і розглядаєте її уважніше, то стає очевидно, що на справді в саме такі ігри ви ще не грали. Звичайно, якби гра при цьому вийшла не дуже гарною, то новітня чи ні було б не важливим. Але результат хороший.
Радий: The Gunk
The Gunk це нова гра від студії Image & Form Games (можливо ви грали в серію SteamWorld), і це їх перша спроба в повному 3D. Вийшло непогано.
Повертаючись в Resident Evil 7, 2, 3 (з Ray Tracing оновленням)
Після виходу непоганої але нудної Village минулого року, Capcom анонсували, що вони планують додати оновлений рендер того проекту в Resident Evil 7, новий RE2 2019-го та RE3 2020. У вигляді нових ігор на консолях та безкоштовного патчу на ПК. Я сподівався, що це дасть шанс Capcom нарешті виправити багато малих і великих проблем, які були у тих проектів на ПК і консолях всі ці роки, і ці проекти знову стануть популярні. Але я був занадто оптимістичним і Capcom пішли лінивим шляхом. Але хоча б дали мені ще одну причину знову пограти в дві чудові гри. І також RE3 2020.
Read more“Повертаючись в Resident Evil 7, 2, 3 (з Ray Tracing оновленням)”
Радий: Teenage Mutant Ninja Turtles: Shredder’s Revenge
Я доволі погано вмію грати в beat ’em up чи файтінги, але вони мені часто подобаються. Скоріш за все тому, що коли я був малим саме ці жанри були дуже популярними. А може ще й тому, що beat ’em up ігри зазвичай забивають на реалізм і вигадують все що забажають, зазвичай з веселими результатами. Також в дитинстві я багато грав в консольні версії ігор від Konami про Черепашок-ніндзя, навіть перша частина на NES досі подобається, хоч вона об’єктивно доволі фігова гра.
Але минуло багато часу, жанр beat ’em up майже зник, Konami перетворились на лайно і навіть Черепашки сильно змінювались з кожною новою екранізацією і ніколи не досягли такої популярності, яка в них була за часів мультиків 80-их та першої кіно екранізації. Але фанати нікуди не зникли (не фанати Konami, таких нема). Тому з новим народженням жанру beat ’em up і ніколи повністю не зникаючою популярністю TMNT було очікувано, що щось на зразок Shredder’s Revenge з’явиться. І результат класний.
Read more“Радий: Teenage Mutant Ninja Turtles: Shredder’s Revenge”
Радий: Rogue Legacy 2
Тож зазвичай в roguelike та roguelite ігри я не граю. Мені не подобається рандомно згенерований контент і я в будь-якій ситуації буду більш радий рівням і сценарію, який були спеціально продумані. Але в цих жанрах є виключення, які привертають мою увагу, і одним з таких виключень була перша Rogue Legacy. Тоді концепція перманентних анлоків в роглайт іграх була дуже свіжою, плюс досліджувати локації в metroidvania стилі мені подобалось, хоч ці локації і були згенеровані кожен раз випадково. Гру я пройшов не без задоволення, хоча під кінець мені стало трохи нудно.
І все ж, с тих пір я пройшов багато інших проектів, які були побудовані на цих же механіках, але які мені не сподобались. Тому, я хвилювався, що Rogue Legacy 2 мені теж не зайде. На щастя, я помилявся.
Думки про: The Inheritance of Crimson Manor
Зазвичай в “escape room” ігри я не граю. Для мене жанр пригод був завжди в першу чергу про історії і персонажів, а вирішення загадок мене цікавить набагато менше. Але час від часу я стикаюсь з проектом, який мені подобається, навіть коли це “не моє”, зазвичай через інші механіки. У випадку з The Inheritance of Crimson Manor мені дуже сподобалось досліджувати локацію. І взагалі вся ідея зі страшним великим будинком у стилі готичного горору (з секретними кімнатами і сімейними таємницями) мені дуже імпонує. Що, на щастя, у гри вийшло непогано.
Думки про: Nightmare of Decay
Класичні survivor horror ігри (справжні) останні декілька років виходять все частіше, і я радий. Це один з моїх найулюбленіших жанрів і приємно бачити, як нові розробники до нього звертаються. І нехай, що більшість з них, як і в золоту епоху жанру, не дуже гарні ігри. Деякі, наприклад Them and Us, занадто амбіціозні. Деякі, наприклад Alisa, настільки намагаються відтворити класичний стиль, що грати в них більш дратує, ніж сідати заново за перший Alone in the Dark. А деякі, як вийшло з Tormented Souls, виходять гарно зробленими і приємними, хоч на справді нічого нового вони не роблять. Nightmare of Decay намагається попасти в останню категорію, але занадто часто в гри це не виходить. Хоч результат цікавий.