О часи: Metal Gear Solid 2: Sons of Liberty – Master Collection Version

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Дуже довго я вважав Metal Gear Solid 2 найкращою частиною серії, з точки зору ґеймплею. Це не найбільш популярна думка серед гравців, враховуючи скільки людей були розчаровані проектом, і скільком набагато більше подобається MGS3. Але мені подобалось, як Metal Gear Solid 2: Sons of Liberty стала фінальним етапом еволюції серії, якою вона була на той момент. І поглядом в її майбутнє. Ця частина стала останньою, в якій основні стелс елементи були дуже спрощені, і після цього елементи симуляції стали більш важливими. Та я не грав в цю гру вже років 20, тому не був певен, чи сподобається вона мені сьогодні. Сподобалась, але виявилась слабшою за те, що я про неї пам’ятав роками.

Read more“О часи: Metal Gear Solid 2: Sons of Liberty – Master Collection Version”

О часи: Metal Gear Solid – Master Collection Version

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Боги, коли я останній раз проходив Metal Gear Solid?.. Років 20 точно минуло. Що дивно, бо з усієї серії я завжди найбільше згадую перші дві частини MGS. Ну і MGR: Revengeance, звичайно. Останнє моє проходження MGS1 було з використанням не найкращого старого порту на ПК, який зараз можна придбати на GOG… але про різні версії гри я пізніше напишу. Бо головною причиною для цього проходження став вихід Metal Gear Solid: Master Collection Volume 1. Ця колекція вийшла ще в 2023-ому, але довгий час у неї була купа проблем, тому я чекав, поки для неї вийдуть оновлення. І на сьогодні краще версії за існуючу вже, скоріш за все, не зроблять, тому я сів проходити Metal Gear Solid знову. Гру, яка вийшла в 1998-ому і яка з часом стала відчутно гірше, ніж я сподівався.

Read more“О часи: Metal Gear Solid – Master Collection Version”

Кілька думок про: Butcher’s Creek

Девід Шиманськи створив багато маленьких ігор з горор тематикою. Він починав з сюжетних коротких ігор. Потім став дуже відомим завдяки неймовірно крутій класичній FPS DUSK і продовжує працювати над ще одним дуже великим проектом, який зараз в Early Access – Gloomwood (який за основу бере Thief). А між сюжетними та великими іграми, він почав також випускати різні короткі action adventure проекти, починаючи з дуже прикольної Iron Lung та потім веселої Chop Goblins. Після цього ще вийшли Squirrel Stapler, The Pony Factory ну а тепер і Butcher’s Creek. І ця трійця ігор… типу норм.

Read more“Кілька думок про: Butcher’s Creek”

О часи: Clock Tower: Rewind

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Серія Clock Tower себе ніколи повноцінно не знайшла. Перша частина була дуже впливовою і прикольною, але після цього вийшло ще 3 частини серії, і жодна з них не була хітом. Остання з них вийшла в 2002-ому і з тих пір ми бачили лише спроби переосмислення гри, від різних розробників… жодна з яких теж не спрацювала.

Clock Tower: Rewind – це перше офіційне міжнародне видання тієї найпершої і найбільш цікавої частини серії. Яка навіть сьогодні прикольна, але реліз вийшов дуже дивним, з деякими доволі поганими рішеннями.

Read more“О часи: Clock Tower: Rewind”

Із запізненням радий: Ace Combat 7: Skies Unknown

З дитинства мені подобались літаки. Але чомусь я ніколи не намагався стати частиною “фандому” літаків, не цікавився ними сильно, не грав в симулятори. Та разом з бувшою в використанні PS1, яку батьки мені подарували, я отримав купу ігор, одною з яких була Ace Combat 2. Гра мені здалась дуже важкою, але я все одно час від часу намагався неї пройти і мені подобалось, як вона нагадувала суміш симулятора та аркадної гоночної гри. Саундтрек там теж був чудовий, як і у багатьох інших ігор від Namco (це ще до того, як вони об’єднались з Bandai). Але після Ace Combat 2 я грав лише в Tom Clancy’s H.A.W.X (яка теж була класна) і все, наскільки я пам’ятаю.

Про Ace Combat 7: Skies Unknown я чув багато хороших речей, тому після декількох років роздумів, я вирішив, що варто нарешті спробувати пограти в цю частину. І хоча жанр все ще “не мій”, грати мені дуже сподобалось.

Read more“Із запізненням радий: Ace Combat 7: Skies Unknown”

Думки про: Forza Horizon 5 (з 2 доповненнями)

Роками мені казали, що серія Forza Horizon – це “аркадні гонки”. Це був мабуть найпопулярніший тип гоночних ігор в 90их та 00их, і я обожнював в них грати. Роками я не вірив цим твердженням і відмовлявся грати в серію, аж поки не вирішив пограти в Forza Horizon 5. І тепер я знаю, що був правий і ця серія дійсно не “аркадна”, хоча б в тому сенсі, що це означало раніше. І хоча гра все одно доволі прикольна, і мені в цілому багато що в ній сподобалось, в результаті я все одно засмучений станом жанру на сьогодні та сумую за часами, коли знаходив його розслаблюючим.

Read more“Думки про: Forza Horizon 5 (з 2 доповненнями)”

О часи: Legacy of Kain: Soul Reaver 1&2 Remastered

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Ігрова серія Legacy of Kain для мене дуже важлива. Хоча я в цілому набагато частіше заново граю в класичні survival horror ігри, а не в ігри LoK, я продовжую вважати їх основними стандартами для того, як створювати світ, писати персонажів та розповідати сюжет. Silicon Knights зробили неймовірну роботу, створивши світ Носготу для Blood Omen: Legacy of Kain. А коли права на серію перейшли Crystal Dynamics, то робота Емі Хенніг на позиції сценаристки та режисера, підняли оповідання цієї серії на новий рівень. Навіть єдина дійсно слабка частина основної серії (Blood Omen 2) має прикольні елементи. Музика тут неперевершена, озвучення персонажів – краще ніж величезна кількість сучасних ігор. А сценарій кожної частини написаний так захопливо, що постійно хочеться дізнатись, що буде далі… На жаль, остання “повноцінна” частина серії – Legacy of Kain: Defiance, яка вийшла в 2003-ому, – закінчила лише частину цього сюжету. Але повного завершення саги, яка почалась в 1996-ому ми так і не отримали. Після купи закритих незакінчених проектів, включаючи дуже дивні, після того, як більша частина розробників серії розійшлась по іншим студіям (або, на жаль, померли) шанси на нову частину серії неймовірно малі. Більш того, можливо навіть краще, якщо її не буде. Сучасний ігровий ринок занадто сильно змінився. Розробники не потягнуть, а видавці не підуть на ризики.

Ну а раз відсутність нових частин може бути найкращим варіантом для серії, то варто подивитись в минуле. За допомогою Legacy of Kain: Soul Reaver 1&2 Remastered.

Read more“О часи: Legacy of Kain: Soul Reaver 1&2 Remastered”

Думки про: Dragon Age: The Veilguard

Я вперше захопився комп’ютерними рольовими іграми після досвіду з першими Baldur’s Gate на початку 00-их, тому мої думки про серію Dragon Age зазвичай викликають у людей здивування. Наприклад, мені подобалась Origins, але я при цьому вважав гру доволі нудною. Поки всі тикали пальцями в копіпасту Dragon Age II, я називав гру найкращою сюжетною RPG від BioWare, і моя думка досі не змінилась. А коли я казав, що Inquisition не варта вашого часу, то…  окей, ця думка ні у кого претензій не викликала. В будь-якому випадку, мені дуже подобається світ Dragon Age і навіть Inquisition, якою нудною гра б не була, відчувалась як частина того цікавого і великого світу, з яким нас познайомила Origins. В The Veilguard цього майже нема. А те що є, скоріше нагадує мультсеріал адаптацію серйозного кіно. Та, в принципі, грати в цю гру не так погано.

Read more“Думки про: Dragon Age: The Veilguard”

Радий: Sonic X Shadow Generations

Sonic Generations вийшла в 2011-ому і на фоні великої кількості провалів в серії була дуже класною грою. Але серія на той момент була в доволі скрутному положенні, бо відносно позитивні відгуки на Sonic Colours та Sonic 4: Episode I (останню з часом стали ненавидіти) були скоріш виключенням. В 2024 ситуація зовсім інша, а хоча SEGA все ще часто сварять за дивні рішення в проектах, фанати нарешті почали отримувати дуже класні нові частини серії, включаючи Sonic Mania (2017-го). Sonic X Shadow Generations – це розширене перевидання Sonic Generations, в якому окрім старої гри з оновленнями та змінами також додали зовсім нову – Shadow Generations. Тому ця версія гри є дуже цікавим прикладом того, що люди вважали класною грою серії в 2011-ому, а що вважають класною грою в 2024-ому.

Read more“Радий: Sonic X Shadow Generations”

Думки про: Sorry We’re Closed

За останні п’ять років жанр класичного survival horror ожив і за цей час з’явилось багато нових інді ігор. Мені завжди найбільш цікаві проекти, які намагаються зробити в цьому форматі щось нове, але більшість таких проектів, зазвичай, доволі погані. Здебільшого через занадто великі амбіції і відсутність досвіду розробників. Sorry We’re Closed майже вдається зробити щось нове і дуже цікаве, але розробники роблять декілька дуже неприємних помилок.

Read more“Думки про: Sorry We’re Closed”