В 2006-ому маленька студія з Аргентини випустила атмосферну пригодницьку гру з пререндерною графікою від першою особи з горор тематикою під назвою Scratches. І хоча гра стала доволі відомою, після виходу оновленої версії гри “Director’s Cut” через рік, студія розформувалась. В 2010-ому році головний дизайнер та програміст гри Аґустін Кордес анонсував створення нової студії і також нового проекту – ASYLUM. З тих пір пройшло майже 15 років і гра нарешті вийшла. Та, на щастя, виявилась дуже прикольною.
Tag: огляд на гру
Розчарування: Final Fantasy VII Rebirth
Важливо зазначити, що Final Fantasy VII Remake Intergrade мені дуже сподобалась, хоча я ніколи сильно не любив оригінал. Та ж FF8 мені більш цікава, хоч проходити її не супер приємно. Але той Remake з Episode INTERmission DLC був неймовірним. Тому і в Rebirth я хотів пограти. Але поки нарешті грав, то не міг дочекатись, коли гра нарешті скінчиться… Це не погана гра, але кажу одразу, що якщо остання частина цієї трилогії буде працювати так само як ця, я не збираюсь її проходити. Гаяти час можна цікавіше.
О часи: Metal Gear Solid 3: Snake Eater – Master Collection Version
О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.
Серед усіх частин серії Metal Gear найбільш улюбленою для більшості завжди була Metal Gear Solid 3: Snake Eater. Ця гра вражала на момент виходу на PS2 та чудово поєднувала ґеймплей та оповідання, гумор та драму, системність та аркадність і простоту. Та моєю улюбленою вона не була. Я проходив її до цього (в версії Subsistence) лише раз і хоча мені вона сподобалась, багато що мене також дратувало. Тому роками я більше любив MGS2. Але при проходженні Master Collection я зрозумів, що MGS1 та 2 з часом стали сприйматись набагато гірше. А зате MGS3 мені сподобалась набагато більше.
Read more“О часи: Metal Gear Solid 3: Snake Eater – Master Collection Version”
Радий: Blade Chimera
За останні десять років вийшло немало метроїдваній проектів, але на жаль, більшість з них тепер намагаються повторювати Souls-подібний дизайн і акцентувати складні бойові системи та обмеження по лікуванню. Є купа дуже класних проектів в такому стилі, деякі з яких мені навіть сподобались, але зазвичай мені такий підхід взагалі не цікавий. І окрім чудової Bloodstained: Ritual of the Night, яка мені з роками подобається все більше, інших нових Castlevania-подібних метроїдваній майже не було. Або, якщо були, то можливо не настільки цікаві, щоб я про них чув. Blade Chimera на перший погляд мені теж здалась не сильно цікавою. Але після того, як я побачив декілька проходжень гри в інтернеті, гра мене зацікавила і я вирішив пограти в неї сам. Вона виявилась дійсно прикольною.
О часи: Metal Gear Solid 2: Sons of Liberty – Master Collection Version
О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.
Дуже довго я вважав Metal Gear Solid 2 найкращою частиною серії, з точки зору ґеймплею. Це не найбільш популярна думка серед гравців, враховуючи скільки людей були розчаровані проектом, і скільком набагато більше подобається MGS3. Але мені подобалось, як Metal Gear Solid 2: Sons of Liberty стала фінальним етапом еволюції серії, якою вона була на той момент. І поглядом в її майбутнє. Ця частина стала останньою, в якій основні стелс елементи були дуже спрощені, і після цього елементи симуляції стали більш важливими. Та я не грав в цю гру вже років 20, тому не був певен, чи сподобається вона мені сьогодні. Сподобалась, але виявилась слабшою за те, що я про неї пам’ятав роками.
Read more“О часи: Metal Gear Solid 2: Sons of Liberty – Master Collection Version”
О часи: Metal Gear Solid – Master Collection Version
О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.
Боги, коли я останній раз проходив Metal Gear Solid?.. Років 20 точно минуло. Що дивно, бо з усієї серії я завжди найбільше згадую перші дві частини MGS. Ну і MGR: Revengeance, звичайно. Останнє моє проходження MGS1 було з використанням не найкращого старого порту на ПК, який зараз можна придбати на GOG… але про різні версії гри я пізніше напишу. Бо головною причиною для цього проходження став вихід Metal Gear Solid: Master Collection Volume 1. Ця колекція вийшла ще в 2023-ому, але довгий час у неї була купа проблем, тому я чекав, поки для неї вийдуть оновлення. І на сьогодні краще версії за існуючу вже, скоріш за все, не зроблять, тому я сів проходити Metal Gear Solid знову. Гру, яка вийшла в 1998-ому і яка з часом стала відчутно гірше, ніж я сподівався.
Read more“О часи: Metal Gear Solid – Master Collection Version”
Кілька думок про: Butcher’s Creek
Девід Шиманськи створив багато маленьких ігор з горор тематикою. Він починав з сюжетних коротких ігор. Потім став дуже відомим завдяки неймовірно крутій класичній FPS DUSK і продовжує працювати над ще одним дуже великим проектом, який зараз в Early Access – Gloomwood (який за основу бере Thief). А між сюжетними та великими іграми, він почав також випускати різні короткі action adventure проекти, починаючи з дуже прикольної Iron Lung та потім веселої Chop Goblins. Після цього ще вийшли Squirrel Stapler, The Pony Factory ну а тепер і Butcher’s Creek. І ця трійця ігор… типу норм.
О часи: Clock Tower: Rewind
О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.
Серія Clock Tower себе ніколи повноцінно не знайшла. Перша частина була дуже впливовою і прикольною, але після цього вийшло ще 3 частини серії, і жодна з них не була хітом. Остання з них вийшла в 2002-ому і з тих пір ми бачили лише спроби переосмислення гри, від різних розробників… жодна з яких теж не спрацювала.
Clock Tower: Rewind – це перше офіційне міжнародне видання тієї найпершої і найбільш цікавої частини серії. Яка навіть сьогодні прикольна, але реліз вийшов дуже дивним, з деякими доволі поганими рішеннями.
Із запізненням радий: Ace Combat 7: Skies Unknown
З дитинства мені подобались літаки. Але чомусь я ніколи не намагався стати частиною “фандому” літаків, не цікавився ними сильно, не грав в симулятори. Та разом з бувшою в використанні PS1, яку батьки мені подарували, я отримав купу ігор, одною з яких була Ace Combat 2. Гра мені здалась дуже важкою, але я все одно час від часу намагався неї пройти і мені подобалось, як вона нагадувала суміш симулятора та аркадної гоночної гри. Саундтрек там теж був чудовий, як і у багатьох інших ігор від Namco (це ще до того, як вони об’єднались з Bandai). Але після Ace Combat 2 я грав лише в Tom Clancy’s H.A.W.X (яка теж була класна) і все, наскільки я пам’ятаю.
Про Ace Combat 7: Skies Unknown я чув багато хороших речей, тому після декількох років роздумів, я вирішив, що варто нарешті спробувати пограти в цю частину. І хоча жанр все ще “не мій”, грати мені дуже сподобалось.
Read more“Із запізненням радий: Ace Combat 7: Skies Unknown”
Думки про: Forza Horizon 5 (з 2 доповненнями)
Роками мені казали, що серія Forza Horizon – це “аркадні гонки”. Це був мабуть найпопулярніший тип гоночних ігор в 90их та 00их, і я обожнював в них грати. Роками я не вірив цим твердженням і відмовлявся грати в серію, аж поки не вирішив пограти в Forza Horizon 5. І тепер я знаю, що був правий і ця серія дійсно не “аркадна”, хоча б в тому сенсі, що це означало раніше. І хоча гра все одно доволі прикольна, і мені в цілому багато що в ній сподобалось, в результаті я все одно засмучений станом жанру на сьогодні та сумую за часами, коли знаходив його розслаблюючим.