Я пройшов оригінальні Crysis та Crysis Warhead 3 роки тому і саме тоді я зрозумів за що ці ігри комусь подобались. Як я тоді і писав – раніше з усієї серії мені подобався лише Crysis 3, і той не дуже сильно. Але після проходження перших двох ігор, хоча в них сьогодні грати трохи складно, я зрозумів за що їх любили. А тепер, коли всі частини Crysis (окрім Warhead, на жаль) отримали ремастер, я вирішив пройти і їх, щоб свіжим оком оцінити серію в цілому.
Tag: не можу рекомендувати
Розчарування: Resident Evil Village – Winters’ Expansion
Два роки тому я пройшов Resident Evil Village і хоча перше проходження було прикольним, перепроходити її було дуже неприємно, що незвично для серії. На третьому проходженні гри я просто втомився, видалив гру і не дивився в її сторону аж боки не вийшло DLC Winters’ Expansion. Воно виглядало не настільки цікавим, щоб брати його за повну ціну, тому я лише нещодавно нарешті взяв його і пройшов. В гіршому випадку, я очікував що і воно хоча б перший раз зайде мені нормально, просто грати більше одного разу я не буду. Виявилось, що DLC навіть перший раз не дуже.
Read more“Розчарування: Resident Evil Village – Winters’ Expansion”
Розчарування: The Callisto Protocol
Я багато від The Callisto Protocol не очікував – просто сподівався отримати адекватний survival action. Я не думав, що гра буде настільки ж чудовою як перший Dead Space, і навіть не очікував, що гра буде набагато краща за Dead Space 3, де це можливо. Ну а після жахливого релізу, коли на ПК в цей проект було взагалі неможливо грати, я почав очікувати ще меншого. Але гра все одно розчарувала.
Розчарування: Scorn
Знаю, що багато людей чекали Scorn. З релізу першого “ґеймплейного трейлеру” 5 років тому, людей зачарував візуальний стиль проекту, а той факт, що там показали і екшен, а не лише ходьбу по локаціях, дали надію, що гра буде нормальним горор action adventure, а не ще одною повільною пригодницькою грою, де інколи треба втікати від ворогів. Але я сумнівався і чим ближче до релізу, тим підозрілішими здавались мені трейлери гри. Огляди на релізі були не найкращими, підтверджуючи мої підозри, тому я вирішив трошки почекати і придбати проект вже коли будуть знижки. Але навіть зі знижками і без рожевих окулярів гра розчарувала.
Розчарування: Q.U.B.E. 10th Anniversary
Я не можу згадати інших серій, окрім Q.U.B.E., де з кожним релізом ігри ставали лише гірше, але у цієї серії це якось вдається. Оригінальна гра вийшла в 2011 і досі залишається дуже прикольною пазл грою від першої особи з дуже мінімалістичним стилем і простими механіками. І вона досі прикольно виглядає, не зважаючи на застарілу графіку. Тому 3 години на її проходження варто витратити. Але потім було зайве перевидання Director’s Cut і неймовірно нудний Q.U.B.E. 2 і ось тепер виходить Q.U.B.E. 10th Anniversary, яка рекламує себе як покращене перевидання оригінальної гри. Вона бреше.
О часи: Red Faction та Red Faction II
О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.
Я дуже давно не грав в оригінальний Red Faction. Настільки давно, що в мене були абсолютно неправильні спогади про неї, включаючи довжину гри. На щастя, гра не дуже довга і досі проходиться з задоволенням, особливо з декількома модами. А от сіквел не дуже, але про це буде далі.
Гидке каченя: Stranglehold
Дуже цікавий проект, як для гидкого каченя. В 2007-ому до уповільнення часу в іграх всі звикли, остання офіційна гра по Матриці вийшла ще в 2005-ому, а The Matrix Online закриють через 2 роки. Про Джона Ву теж почали забувати, а фільм Hard Boiled (до якого ця гра була сіквелом) взагалі вийшов ще в 1992-ому. Навіть “героїчне кровопролиття” і ґанката теж людям трошки набридло. Але Stranglehold чомусь вийшла саме в цей час. І амбіцій у цього проекту було достатньо.
Розчарування: Wasteland 3 (та DLC)
Хоч я досі так і не знайшов у себе сил пройти перший Wasteland (як і багато інших cRPG тих часів) Wasteland 2: Director’s Cut мені дуже сподобався. Тоді я наголосив, що гра могла би стати крутим продовженням Fallout якби захотіла. Але вона хотіла бути чимось іншим, зробити свій підхід до пост-апокаліпсісу. І до сьогодні залишається дуже классною покроковою тактичною RPG.
Wasteland 3 вочевидь хотів бути знову… іншим? Чесно кажучи, я не знаю чим, бо результат вийшов так собі.