Reviews – Page 20 – Klardendum

O tempora: Silent Hill 2 (with Enhanced Edition mod)

15/05/2023 01/07/2023

O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.

Continuing on with the classic Silent Hill titles, it’s time to talk about the highly revered sequel. Silent Hill 2 was quite a shocker when it was originally released, it took many people by surprise. And it is also the game that established the idea that Silent Hill games are first and foremost story-driven games simply because of how strong the story was and how many other games and also later “western-made” titles in the franchise attempted to copy it. For how much respect and admiration I have for this game… I also don’t particularly love playing it. It was the case when I first experienced it on PC in 2003 and even today, in its arguably best form with the Enhanced Edition mod I will also talk about, I still didn’t really love the act of playing this game. But is it still worth experiencing? Absolutely.

О часи: Silent Hill 2 (з модом Enhanced Edition)

15/05/2023 01/07/2023

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Продовжуючи розмовляти про класичні Silent Hill, тепер черга сіквелу, який всі люблять. На момент виходу Silent Hill 2 був несподіванкою з дуже багатьох причин. І саме з цієї гри всі почали думати про серію Silent Hill, як про ігри, які в першу чергу про сюжет, бо саме оповідання тут було настільки неймовірним, що багато проектів досі намагаються повторити цей успіх, включаючи більшість “західних” частин серії після четвертої. Але хоча я дуже поважаю цю гру і вважаю її важливою, я не дуже полюбляю в неї грати. З мого першого проходження гри на ПК в 2003 і до сьогодні, коли я пройшов її знову в, мабуть, найкращому варіанті (на ПК з модом Enhanced Edition, про що я також напишу) сам процес проходження мене не дуже захоплює. Але пограти в цю гру все одно варто.

O tempora: Silent Hill

10/05/2023 10/05/2023

O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.

There are several games and franchises that I’ve replayed and continue replaying regularly for decades now. And because of that, I didn’t even consider them for my retrospective reviews, just because of how intimately I know them and how “obvious” it is that they did stand the test of time. But perhaps it’s time to change that. To attempt to take a fresh look at these titles and play them as if this is my first experience with them, re-assessing what I think about them. I’ll start with Silent Hill.

Back in the late 90s Capcom blew everyone’s mind with what they named “survival horror” and after a few years of delay, many “clones” have followed. Konami wanted a piece of that action too, which led to the creation of a title that managed to both feel like a continuation of ideas from Resident Evil, while also being quite innovative in many other ways. And, according to the pirate copy cover, it was “more awesome than Resident Evil 2”. That cover was quite correct.

О часи: Silent Hill

10/05/2023 29/11/2023

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Є декілька ігор та ігрових серій в які я регулярно граю десятки років. Через що я навіть не задумуюсь про те, що ніколи не писав про них ретроспективних оглядів. Все ж таки ці ігри точно пройшли перевірку часом, плюс я знаю їх настільки добре, що дивитись на них свіжим оком майже неможливо. Та все ж, думаю варто почати пробувати. І для першого такого експерименту, де я намагаюсь дивитись на гру так, ніби я граю в неї в перший раз, я вибрав Silent Hill.

В уже далеких 90-их Capcom почали випускати ігри в жанрі, який вони назвали “survival horror” і через їх успішність багато інших компаній почали робити свої копії. Приєднались до цих спроб і Konami, що призвело до появи гри, яка з одного боку повністю наслідувала ідеї Resident Evil, але з іншого стала новаторським проектом. І якщо вірити обкладинці піратської копії гри з Дарниці, гра була “крутіша за Resident Evil 2”. Обкладинка не брехала.

Revisiting Torchlight II

03/05/2023 03/05/2023

While the original Torchlight came out during the time when “Diablo-clone” action RPGs were almost entirely absent from the market, Torchlight II arrived in 2012, and things looked quite different. Among many announced and awaited titles we had two huge releases. Diablo III came out earlier the same year and despite receiving a lot of criticism, it was Diablo and that title still meant something. And in a related genre, Borderlands 2 got released just a couple of days before Torchlight II and despite being more of the FPS, the whole “looter shooter” concept the first title helped popularize had an clear overlap in audience. None the less, the game wasn’t lost and forgotten and got a lot of well deserved praise. Including from me at the time, so I was curious if my opinion would be any different over 10 years later.

Повертаючись в Torchlight II

03/05/2023 03/05/2023

Тоді як перша частина Torchlight вийшла в період, коли “Diablo-подібних” action RPG майже не виходило, Torchlight II вийшла в 2012-ому, коли ринок виглядав інакше. Було декілька вже анонсованих і очікуваних ігор в цьому стилі і також два нових дуже великих релізи. Diablo III вийшла того ж року і хоча у неї було багато критиків, бренд не загубив своєї важливості. Тоді як Borderlands 2, хоча гра і не повністю того ж жанру, вийшла за декілька днів до Torchlight II і аудиторія “лутер шутерів”, яку набрала перша Borderlands, трохи співпадала з аудиторією Diablo-клонів. Та на щастя, Torchlight II не був забутим і гра отримала багато позитивних відгуків, на які вона заслуговувала. Я теж писав тоді про гру позитивно, тому подивитись на проект через 10 років було дуже цікаво.

Read more“Повертаючись в Torchlight II”

Revisiting Torchlight

28/04/2023 28/04/2023

Action RPGs are popular again and have been for the past decade. But there was an odd period of time when seemingly no one wanted to release a classic “Diablo-clone” title, and during those strange times Torchlight appeared out of nowhere to save the fans of the genre from the lull. Revisiting it today is a bit odd, but after replaying Diablo 1 and 2 (and refreshing my memory on 3, on which I really have nothing more to say), I felt like I had to.

Повертаючись в Torchlight

28/04/2023 29/11/2023

За останні років 10 action RPG стали знову популярні. Але колись був дивний період часу, коли, здавалось, ніхто не хотів робити класичні “Diablo клон” ігри і посеред тих часів вийшов Torchlight, який порадував всіх фанатів жанру. Грати в цей проект сьогодні трохи дивно, але після повторного проходження Diablo 1 та 2 (і після того, як я освіжив свої спогади про 3, про який мені нічого нового додати не було), мені дуже хотілось спробувати.

Read more“Повертаючись в Torchlight”

Thoughts on: The Last of Us Part I

23/04/2023 23/04/2023

Finally, I’ve completed The Last of Us. This critical darling from 2013… yep, from 10 years ago… Anyway, I’ve tried playing the original game around the time of the release using the PS3 my friend graciously lent me and about 2/3 of the way in I got so bored that I simply decided not to continue playing. But, being a game designer and all, you have to play titles like this – even when you don’t like the whole package, there are elements to learn from, ideas to get influenced by. So I couldn’t keep it this way and now, that a remake of the game (now with Part I added to the title) is out on PC, I decided to give it another go. And yeah, it’s… fine. The port isn’t, though.

Думки про: The Last of Us Part I

23/04/2023 23/04/2023

Нарешті я пройшов The Last of Us. Гру, яку всі вихваляли в 2013-ому… так, вже 10 років тому… Так ось, я намагався пройти оригінальну версію на PS3, яку мені позичав мій друг, пройшов приблизно 2/3 всієї гри, мені стало нудно і я просто не запустив гру наступного разу. Та все ж мені треба для роботи розуміти відомі приклади з ґейм дизайну – навіть якщо мені не сподобається гра, з неї буде чому навчитись. Тому як тільки став доступним рімейк гри на ПК (якому в назву додали Part I), я придбав її і вирішив нарешті її пройти. Гра норм. Порт поганий.