Радий: Snufkin: Melody of Moominvalley

Навіть якщо ви ніколи не читали книжки і не дивились адаптації, скоріш за все ви знаєте хто такі Мумі-тролі і як саме їх намалювала їх фінська авторка Туве Янссон. Але, що цікаво, так це мала кількість відеоігор про цей світ, а ті ігри, які існували, виходили ексклюзивно в Японії або Фінляндії. Тому Snufkin: Melody of Moominvalley, судячи з усього, перша адаптація Мумі-тролів в вигляді гри, яка доступна всюди і на декількох сучасних платформах. Гра ця виявилась дуже проста, але також дуже мила.

Read more“Радий: Snufkin: Melody of Moominvalley”

Радий: Death Stranding Director’s Cut

Death Stranding анонсували без пояснення ґеймплею, тому ніхто не знав що від гри очікувати. В 2019-ому гра нарешті вийшла, люди в неї пограли, але все одно не могли описати що це взагалі таке. Симулятор кур’єра в пост-апокаліптичному світі з жахами та фантастикою в сюжеті, action adventure та стелс ґеймплеєм, легкими survival елементами та крафтінгом у відкритому світі? Як це взагалі працює? Чи воно цікаве? На останнє питання відповісти можна лише після декількох годин з грою, бо зрозуміти темп та основи гри одразу не вийде. Як і зрозуміти чи вам подобається в це грати. Мені здається, що гра мені дуже сподобалась. Але я це кажу після того як витратив на неї більше 80 годин.

Read more“Радий: Death Stranding Director’s Cut”

Радий: Arzette: The Jewel of Faramore

Меми – виключно за це запам’ятали ігри серії Zelda на Philips CD-i, які були випущені з офіційною підтримкою Nintendo. І це не дивує, бо Link: The Faces of Evil та Zelda: The Wand of Gamelon були доволі поганими іграми. Але при цьому, у них був дуже нетиповий візуальний стиль, особливо в заставках. Завдяки якому, ігри стали чи не найбільш популярним джерелом для так званих “YouTube poop” відео, які були неймовірно популярними в кінці 2000-их. Навіть смішно, що так багато людей виросли зі знанням цих ігор, навіть ніколи в них не граючи. В 2020-ому році Сет Фалкерсон (також відомий під ніком Dopply) створив неофіційні сучасні ремастери обох ігор на рушії GameMaker, завдяки чому у багатьох людей вперше виникла можливість пограти в ці ігри, причому в цій версії вони і виглядали, і грались набагато краще. З легальних причин, Dopply більше не розповсюджує ці ремастери, а тепер випустив абсолютно нову гру, яка намагається відтворити шарм тих проектів. І, на відміну від них, в цю гру дуже приємно грати.

Read more“Радий: Arzette: The Jewel of Faramore”

Радий: Timespinner

Хоча мені подобаються metroidvania ігри з акцентом на дослідження, до яких Timespinner і відноситься, я пройшов її лише зараз, через 5 років після її виходу. Навіть не пам’ятаю, чому я її проігнорував на момент виходу. Можливо кількість відгуків, які казали про поганий сценарій (що дійсно є проблемою і я про це напишу). Можливо те, що тоді дуже велика кількість metroidvania ігор почали намагатись стати “складними” і вставляти якомога більше “souls-подібних” механік. Я це не люблю і може хвилювався, що ця гра теж так зробить. В будь-якому випадку, лише тепер, коли анонсували продовження гри, я вирішив цю гру пройти. І лише після того, як її мені описали як “інді Castlevania: Order of Ecclesia”, що мене і зацікавило. Радий, що спробував.

Read more“Радий: Timespinner”

Радий: Hi-Fi Rush

Hi-Fi Rush – це дуже цікава спроба змішати hack and slash action adventure в стилі Devil May Cry з ритм грою. Tango Gameworks несподівано випустили гру на початку 2023-го, і проектом керувала та ж людина, яка також відповідала за чудовий The Evil Within 2. І хоча мені подобається настрій та стиль цієї гри, я пройшов її майже лише заради них, а не заради ґеймплею, який мені не дуже сподобався.

Read more“Радий: Hi-Fi Rush”

Радий: Like a Dragon Gaiden: The Man Who Erased His Name

Дивно, що я ігри серії Like a Dragon проходжу частіше ніж типові проекти Ubisoft, але втомлююсь я від них набагато менше… Але без жартів – RGG Studio вирішили випускати ці проекти майже кожен рік, а інколи (як цього року) навіть по декілька ігор за рік. Та у випадках, як з цією конкретною грою, я не певен навіщо вони це роблять. Тобто, Like a Dragon Gaiden мені сподобався, але інколи ця гра здається абсолютно не потрібною для серії, хоча б сюжетно…

Read more“Радий: Like a Dragon Gaiden: The Man Who Erased His Name”

Радий: Ib

Існує величезна кількість пригодницьких ігор з горор тематикою на рушії RPG Maker, та мені вони зазвичай не подобаються. Інколи зустрічаються прикольні проекти, але частіше за все ці проекти зроблені без розуміння стилю, атмосфери та нормального сценарію і акцентують жорстокість чи гучні звуки. Через це, хоча Ib була дуже популярною безкоштовною грою на початку 2010-их, я про неї навіть і не знав. І скоріш за все не дізнався, якби не подивився проходження та стріми платного рімейку гри 2022-го року (про нього тут і мова), після чого гра мене зацікавила. І тепер я дуже радий, що мені цю гру так “прорекламували”, бо вона виявилась прикольною.

Read more“Радий: Ib”

Радий: Lunacid

До виходу Demon’s Souls я про King’s Field чи Shadow Tower навіть і не чув games. І хоча з тих пір пройшло вже майже 14 років, я все ще в ці старі проекти From Software не грав. Але, в якомусь сенсі, тепер пограв, бо наскільки я розумію Lunacid – переосмислення цих проектів, але в lo-fi стилістиці і з космічним горором. Мені сподобалось.

Read more“Радий: Lunacid”

Радий: RoboCop: Rogue City

Декілька років назад я пройшов Terminator: Resistance, який виявився несподівано прикольним проектом середнього бюджету від студії Teyon, який місцями був кращим за більш дорогі ігри, механіки з яких він брав. Плюс, розробники спробували відтворити атмосферу перших двох фільмів і зробили світ, який відповідав очікуванням для фанів серії. І тепер вони роблять абсолютно теж саме з RoboCop. Що, на мою думку, працює гірше ніж з Термінатором, але гра все одно вийшла прикольна.

Read more“Радий: RoboCop: Rogue City”

Гидке каченя: Alone in the Dark (2008)

Alone in the Dark from 2008 (також відома під назвою Alone in the Dark: Inferno на PS3) – це, можливо, остання насправді амбіційна гра останніх 20 років. Знаю як це звучить, але я пишу це не просто так. Цей проект намагався зробити незвичайну комбінацію механік і систем так, як ніхто інший не робив. Можливо лише тому, що результатом цієї спроби став жахливий провал, який майже нікому не сподобався. Мені гра в 2008-ому дуже подобалась не дивлячись на те, що вона дійсно дуже дратує. Чому я і не можу її рекомендувати більшості людей, але при цьому дуже поважаю.

Read more“Гидке каченя: Alone in the Dark (2008)”