Радий: RoboCop: Rogue City

Радий: RoboCop: Rogue City

Декілька років назад я пройшов Terminator: Resistance, який виявився несподівано прикольним проектом середнього бюджету від студії Teyon, який місцями був кращим за більш дорогі ігри, механіки з яких він брав. Плюс, розробники спробували відтворити атмосферу перших двох фільмів і зробили світ, який відповідав очікуванням для фанів серії. І тепер вони роблять абсолютно теж саме з RoboCop. Що, на мою думку, працює гірше ніж з Термінатором, але гра все одно вийшла прикольна.

RoboCop: Rogue City, review, огляд RoboCop: Rogue City, review, огляд RoboCop: Rogue City, review, огляд

Я написав “абсолютно теж саме” буквально – більшість ідей, механік та навіть арту з минулого проекту переїхали в новий майже без змін. Основний ґеймплей змінився, бо в минулій грі акцентувався стелс, тоді як РобоКоп (або Робот-поліцейський, як його зазвичай перекладали) скоріше ходячий танк і ви навіть присісти не можете, не кажучи про стелс. Але навіть це в Terminator: Resistance теж було, просто не в основній грі, а в Infiltrator mode.

RoboCop: Rogue City, review, огляд RoboCop: Rogue City, review, огляд RoboCop: Rogue City, review, огляд

Що скоріш за все читається ніби я критикую студію, але насправді це скоріше навпаки – я дуже поважаю той факт, що вони знайшли розумний і оптимальний шлях використовувати те, що вони вже зробили один раз, в новому контексті. Інколи елементи декору помітно гіршої якості, але навіть вони з системою освітлення Lumen в Unreal Engine 5 виглядають краще. Бо, як це зазвичай і буває, чим краще освітлення, тим краще виглядають матеріали. Також помітно, що хоча вони і використовували MetaHuman для моделей персонажів, багато епізодичних персонажів використовують голови з минулого проекту, що інколи абсолютно не співпадає з реалістичністю нової системи. Але навіть це не так щоб дуже сильно відволікало.

RoboCop: Rogue City, review, огляд RoboCop: Rogue City, review, огляд RoboCop: Rogue City, review, огляд

Спробую тепер описати, як же розробники переклали РобоКопа в гру. Це FPS в якому є два типи локацій та квестів. Деякі локації, прямо як в Термінаторі, працюють як великі відкриті хаби з маленькими локаціями в які ви можете телепортуватись по натисканню кнопки щоб пройти якийсь квест. Деякі локації повністю лінійні і більш заскриптовані, але в них також інколи бувають місця, які необов’язково відвідати, в яких можуть бути різні колекційні штуки або міні-квести. Всі ці необов’язкові елементи (як і вбивство ворогів) дають вам досвід, що в результаті дає вам бали для покращення навичок. Що теж сюди переїхало з минулої гри, правда цього разу має набагато менший вплив на проходження, бо все ж таки гра менше про різні варіанти проходження і більше про чистий FPS. Є навіть дивні ситуації, де ви можете взяти якийсь супер крутий унікальний перк про відкривання сейфів, але сейфів на всю гру штук 5 як максимум. Тому не дуже зрозуміло, навіщо було це навіть додавати в гру, окрім як “тому що людям подобаються навички”.

RoboCop: Rogue City, review, огляд RoboCop: Rogue City, review, огляд RoboCop: Rogue City, review, огляд

Я давно не дивився фільми, але з того що я про них пам’ятаю, сюжет тут непогано працює як пряме продовження другої частини, перед подіями третьої. І хоча дуже прикольно бачити відсилки на відомі моменти з фільмів та повернення багатьох ще живих персонажів, на відміну від Terminator: Resistance в цій грі це інколи шкодить. Бо з’являється відчуття, ніби гра не має свого голосу і працює як перші два фільми, які трохи змінили і розповідають вам знову.

Багато з необов’язкових речей також працюють гірше, ніж в Термінаторі. Локації в грі не занадто великі, та і РобоКоп не супер повільний, але сам процес бігання по вулицях локації, яку ти вже декілька разів бачив, якось не дуже прикольно підходить під сюжет та ґеймплей, в якому найкращі механіки про те, щоб стріляти по ворогам. Бо тут дійсно найбільш приємно саме тоді, коли ти йдеш вперед, локацій навколо тебе вибухають і розвалюються, хапаєш когось з мотоциклу, потім кидаєш цього злодія на міну, потім б’єш когось кулаком так, що вони відлітають на десяток метрів, поки пулі відскакують від металевого корпусу. І коли гра каже “ок, а тепер бігай по вулицям і десь може знайдеш цікаву історію”, воно не настільки класно накладається, як це було в Термінаторі, де ґеймплей завжди був про повільне дослідження. Можливо розробники думали, що це спрацює як в Deus Ex чи The Darkness, але ні, воно не дуже прикольно.

RoboCop: Rogue City, review, огляд RoboCop: Rogue City, review, огляд RoboCop: Rogue City, review, огляд

Хотілось ще окремо похвалити студію за те, що це можливо перший комерційний проект на UE5, який виглядає круто і працює без проблем. Гра насправді вийшла в один день з неймовірним The Talos Principle 2, який теж працює чудово. Але в RoboCop: Rogue City використовується більше UE5 технологій і при цьому візуальних проблем у гри менше. І працює вона чудово (в мене відеокарта RTX40xx серії). А і ще мені дуже сподобалось використання кінематографічного прийому короткого адресного плану коли ви потрапляєте на одну з локацій, які повторюються. Дуже прикольно вийшло.

Що з грою не прикольно, так це той факт, що її видає Nacon (раніше відомі як Bigben Interactive), які вже декілька разів показували, що вони не цураються порушувати відносини з розробниками, чиї ігри вони видають. Тому сподіваюсь, що Teyon в цьому плані повезе.

RoboCop: Rogue City, review, огляд RoboCop: Rogue City, review, огляд RoboCop: Rogue City, review, огляд

RoboCop: Rogue City – прикольна FPS і грати мені сподобалось. Але менше ніж в Terminator: Resistance. Плюс, як і минулий проект, цей би теж був краще, якби був коротше. В будь-якому випадку, я радий, що у студії знову вийшло випустити прикольний проект середнього бюджету і мені дуже цікаво буде побачити, що вони будуть робити далі.

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

Subscribe
Notify of
guest

0 Comments
Inline Feedbacks
View all comments

Spelling error report

The following text will be sent to our editors: