David Szymanski has created a fair share of shorter horror themed titles by this point. He started with some really cool story-driven titles. Achieved huge success with fantastic classic FPS DUSK and continues to work on another big project currently in Early Access – the Thief inspired Gloomwood. And in the meantime has decided to experiment with smaller action adventure games, starting with the adventure Iron Lung and short but very entertaining Chop Goblins. Which were followed with Squirrel Stapler, The Pony Factory and now Butcher’s Creek. And these titles are all kinda…. okay.
Tag: horror
Кілька думок про: Butcher’s Creek
Девід Шиманськи створив багато маленьких ігор з горор тематикою. Він починав з сюжетних коротких ігор. Потім став дуже відомим завдяки неймовірно крутій класичній FPS DUSK і продовжує працювати над ще одним дуже великим проектом, який зараз в Early Access – Gloomwood (який за основу бере Thief). А між сюжетними та великими іграми, він почав також випускати різні короткі action adventure проекти, починаючи з дуже прикольної Iron Lung та потім веселої Chop Goblins. Після цього ще вийшли Squirrel Stapler, The Pony Factory ну а тепер і Butcher’s Creek. І ця трійця ігор… типу норм.
O tempora: Clock Tower: Rewind
O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.
Discussing Clock Tower is a bit strange. On one hand, the original game is still incredible in many ways and at the time was highly influential. On the other – it never figured out how to become a franchise, despite 3 further attempts. The latest entry in the franchise was released back in 2002, but several other attempts to re-create the experience were made since then… only for all of them to mostly fail as well.
Clock Tower: Rewind is the first official international release of that inventive original game. And it’s a mixed bag of a release, with a lot of good and some very bad.
О часи: Clock Tower: Rewind
О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.
Серія Clock Tower себе ніколи повноцінно не знайшла. Перша частина була дуже впливовою і прикольною, але після цього вийшло ще 3 частини серії, і жодна з них не була хітом. Остання з них вийшла в 2002-ому і з тих пір ми бачили лише спроби переосмислення гри, від різних розробників… жодна з яких теж не спрацювала.
Clock Tower: Rewind – це перше офіційне міжнародне видання тієї найпершої і найбільш цікавої частини серії. Яка навіть сьогодні прикольна, але реліз вийшов дуже дивним, з деякими доволі поганими рішеннями.
Ugly duckling: The Thing: Remastered
The Thing originally came out in 2002 and was one of several odd “games that were kind of official sequels to movies that didn’t get sequels”. It was sometimes done really well, as it happened with TRON 2.0, which is arguably a more interesting sequel than the actual sequel that followed less than a decade later. The Thing was not done well, but then again – neither was the prequel released in 2011. I have played this game on PC back when it just released and while I didn’t find it great, it held huge promise. A lot of its core mechanical ideas could support the paranoia driven action horror gameplay… it’s just that they didn’t in practice. Then I revisited the game about 13 years ago or so and my opinion on it hasn’t changed much. Now with The Thing: Remastered being the best this game ever could be (without being a different game entirely) I can safely say – it’s not a good game and could not be. But that promise I saw years ago is still there.
Гидке каченя: The Thing: Remastered
The Thing вийшла в 2002-ому і стала однією з тих дивних ігор, які були по кіно-ліцензії, але вийшли через багато років після самого фільму. Були непогані приклади таких релізів, наприклад TRON 2.0, яка, я вважаю, була краща за кіно-продовження, що вийшло декілька років пізніше. Але The Thing вийшла не дуже, в принципі як і кіно-продовження 2011-го. Я пройшов гру на ПК приблизно в рік її виходу, і хоча гра мені не дуже сподобалась, в неї був величезний потенціал. Купа крутих і неочікуваних ідей, які дійсно могли відтворювати відчуття параної в екшен грі. Але реалізація була так собі. Років 13 назад я знову пройшов гру і моя думка залишалась незмінною. І тепер вийшла The Thing: Remastered, оновлена версія, краще якої бути не може (окрім повного рімейку). І я без сумнівів можу сказати, що цю гру якісною не зробити. Хоч ідеї в ній дійсно прикольні.
Thoughts on: Nightmare House: The Original Mod
One of the main reasons In Sound Mind was such a pleasant surprise to me a few years ago was because I heard it was from the team who made Nightmare House. In my memory, Nightmare House was a very annoying jump scare Half-Life 2 mod that was of the same obnoxious horror design mentality as something like Cry of Fear. But then, I saw a lot of people speak of that mod with genuine admiration and it popped up in different conversations described as one of the best single-player Source mods of all time… As I’ve come to learn, what I was thinking is the original Nightmare House, while what people love is Nightmare House 2.
Which is where Nightmare House: The Original Mod comes in to clear things up a bit. Released as a free game on Steam, partially to promote the development of a complete remake of this mod, this game combines both of the original Nightmare House mods into one experience. With the original mod serving as a “Prologue” and the praised Nightmare House 2 taking up the most of your playtime. As far as I’m aware, apart from many quality of life tweaks allowed by a standalone release, both mods are presented almost exactly as is with only minor changes.
Думки про: Nightmare House: The Original Mod
Однією з головних причин того, чому In Sound Mind мене так приємно здивувала, було те, що гру розробляла команда, які до цього робили Nightmare House. Цей мод для Half-Life 2 за моїми спогадами був типовим жахливим горором, який любить несподівано кричати на гравця і робити найтупіші і найпримітивніші речі, які від жанру можна очікувати – прямо як це робить жахливий Cry of Fear. Але відгуки на мод були дуже позитивними і час від часу я бачив, як його описували як один з найкращих модів на Source… Як виявилось, мої спогади були правильні і я думав про Nightmare House, а хвалили люди Nightmare House 2.
З виходом Nightmare House: The Original Mod такої плутанини більше не буде. Це безкоштовний “ремастер” обидвох модів, який не потребує встановлення ігор від Valve, і розробники випустили його як рекламу повного рімейку, який зараз знаходиться в розробці. Перший мод тепер вважається “Прологом” сюжету, а Nightmare House 2 – основна гра. І наскільки я зрозумів, окрім купи різних виправлень проблем та маленьких покращень, обидва моди представлені в тому вигляді, в якому вони виходили раніше.
In love with: Slitterhead
Right from its initial announcement, Slitterhead was promising to be something special. The first title from a new studio formed by some of the key personnel who previously headed the original Silent Hill, the Siren series and Gravity Rush series had very little chance of being a “typical” game. I expected it to be at least a little bit jank and sometimes frustrating – and it is, – but I also expected to be amazed and excited. And I was. So while I can safely assume, Slitterhead might not “click” with a large amount of players, it is something to be experienced nonetheless.
Зачарований: Slitterhead
Ще з анонсу Slitterhead я очікував від гри приємних сюрпризів. Це перший проект студії, яку сформували деякі з ключових членів команди, які до цього працювали над першим Silent Hill, та серіями Siren і Gravity Rush, тому “типовою” гра не могла бути. Знаючи ці проекти, я також очікував, що гра буде трохи корява і дратуюча, в чому виявився правим. Але також я очікував, що гра мене вразить. І з цим розробники теж впорались. Slitterhead багато кому може здатись занадто “дивною” грою, але пограти в неї в будь-якому випадку варто.