horror – Page 2 – Klardendum

O tempora: Sweet Home

02/01/2026 02/01/2026

O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.

I’ve talked about movie tie-in titles that became instrumental in shaping the future of gaming when I was exploring The Chronicles of Riddick: Escape from Butcher Bay. But this time, we are going even further back in time to 1989, to a horror themed action adventure turn based party based RPG Sweet Home, developed by Capcom as a tie-in to the movie of the same name. It was released on Famicom exclusively in Japan and has never been officially localized or re-released. Yet, this game and its unique blend of game mechanics are incredibly unique and have never been recreated to this day. And it is also the reason Resident Evil exists.

О часи: Sweet Home

02/01/2026 02/01/2026

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Я раніше вже писав про ігри за кіноліцензією, які мали величезний вплив на розвиток цієї індустрії, коли обговорював The Chronicles of Riddick: Escape from Butcher Bay. Але цього разу, проект під питанням з’явився набагато раніше – в 1989-ому році. А конкретно, це покрокова командна рольова гра з горор тематикою та action adventure ґеймплеєм Sweet Home, яку Capcom зробили під вихід фільму з цією ж назвою. Гра вийшла виключно в Японії на Famicom, ніколи офіційно не перекладалась чи видавалась знову, але її ґеймплей настільки унікальний, що до сьогодні не існує ігор, які б грались так само. І також ця гра – причина чому Resident Evil існує.

Happy about: The Lacerator

19/12/2025 19/12/2025

When you first see The Lacerator store page pop up, you almost instinctively want to move on. It looks like one of way too many linear trashy horror themed action games designed as low budget slasher movies that became extremely popular ever since Puppet Combo cracked that formula. But where those types of games are linear romps with little to no interesting gameplay, The Lacerator is the complete opposite. It’s a branching paths non-linear horror themed action adventure game with a crazy amount of variation and discovery. Not quite as ridiculous as True Crime: Streets of LA was back in the day, I suppose, but fresh and impressive nonetheless.

Read more“Happy about: The Lacerator”

Радий: The Lacerator

19/12/2025 19/12/2025

Якщо ви випадково натрапите на сторінку The Lacerator в магазині, то скоріш за все інстинктивно захочете пройти повз. На перший погляд, гра виглядає як ще один лінійний низькобюджетний горор трешак, яких стало занадто багато після того, як Puppet Combo навчились робити такі ігри непоганими. Але зазвичай такі ігри дуже лінійні і без цікавих ґеймплейних ідей, тоді як The Lacerator дуже винахідливий. Ця гра нелінійна, з купою різних варіантів розвитку сюжету. І хоча тут гра не настільки нелінійна, як колись була True Crime: Streets of LA, кількість варіацій тут все одно дійсно вражає.

Read more“Радий: The Lacerator”

Laughing at: Dementium: The Ward (now on PC)

12/12/2025 12/12/2025

This one’s a bit of an outlier. You see, I have played Dementium: The Ward back on Nintendo DS. And watched people play it to completion on streams. So I was fully aware of what an absolute garbage this game is. But I wanted to get it out of my system, I guess, and have a playable PC version. And be able to easily install it to listen to some of the worst soundtracks in history of gaming. So, without going any further – you shouldn’t consider this game seriously at all. But, it is very cheap, the PC port is really good, so if you’re in the mood for some astonishing horror themed trash, this can be entertaining.

Сміючись з: Dementium: The Ward (тепер на ПК)

12/12/2025 12/12/2025

Окей, це огляд буде трохи нестандартним. Бо я грав в Dementium: The Ward на Nintendo DS і багато разів дивився, як люди проходили гру на стрімах. Тому я завчасно чудово знав, що гра – лайно. Але мені все одно хотілось, щоб вона в мене була на ПК. Плюс, так мені дуже легко нагадувати собі, наскільки жахливими можуть бути саундтреки в іграх. Тож, одразу кажу – на цей проект серйозно дивитись сенсу немає взагалі. Але, ПК порт якісний, дуже дешевий і якщо вам хочеться пограти в дуже забавний горор треш, то це не найгірший варіант.

In love with: Silent Hill f

06/12/2025 06/12/2025

Even before Silent Hill died, many fans of the original 3 games (and The Room) had doubts it can come back. Apart from pleasant surprises like Shattered Memories, that played completely differently anyway, the franchise has turned into crap. One last glimmer of hope was Silent Hills that got cancelled almost at the same time as it got revealed and the dream was dead.

And then, after years of Konami going full pachi-slop, there were serious hints of the series revival that I personally dreaded. When the garbage called Silent Hill: Ascension was dumped onto the world (“I like to make jams!”), it only reinforced my feelings that we will see more crap. Silent Hill: The Short Message was better, but played like Shattered Memories except with extremely heavy handed messaging. Only when Silent Hill 2 remake came out and turned out to be solid, if incredibly safe and forgettable, did it start to feel that maybe the franchise can be revived.

That’s how we get to Silent Hill f which is both the best Silent Hill game with combat since Silent Hill 3 (I admire The Room, but it’s a difficult game to enjoy), but also… not much of a Silent Hill game. It’s weird, but in a very good way.

Read more“In love with: Silent Hill f”

Зачарований: Silent Hill f

06/12/2025 06/12/2025

Навіть до того, як серія Silent Hill померла офіційно, більшість фанатів перших трьох ігор (та The Room) сумнівались, що вона колись знову стане цікавою. Окрім приємного сюрпризу у вигляді Shattered Memories (яка гралась абсолютно інакше) серія перетворилась на повне лайно. Останньою надією стала Silent Hills, яку відмінили фактично одночасно з анонсом, і надії теж не стало.

І ось, після купи років створення всілякої азартної фігні, Konami почали серйозно розмовляти про відродження серії, і я цього абсолютно не хотів. Першим прикладом того, чого я боявся, стала Silent Hill: Ascension (“Я люблю варити варення!”). Silent Hill: The Short Message виявилась кращою, але працювала як Shattered Memories, лише з погано написаним сценарієм. І лише коли вийшов рімейк Silent Hill 2, який виявився непоганим, хоча і не супер цікавим, я почав сподіватись, що у серії дійсно може бути нормальне майбутнє.

Наступним проектом вийшла Silent Hill f, яку я з легкістю можна назвати найкращою частиною серії з бойовою системою з часів Silent Hill 3 (The Room я поважаю, але грати в неї не дуже), але також… вона не відчувається як частина серії. Дуже дивна гра, але в найкращому сенсі.

Read more“Зачарований: Silent Hill f”

Happy about: Caput Mortum

26/09/2025 26/09/2025

Imagine the look of an early 2000s horror themed FPS mixed with elements of King’s Field and Penumbra, all wrapped in influences of Call of Cthulhu: Dark Corners of the Earth, with a pinch of mood of Arx Fatalis and Clive Barker’s Undying. This is a lot of references, but the idea here is that Caput Mortum is a freshly released horror themed action adventure game, but it feels like it could come out back in 2003 and feel right at home there. I mean it in the best sense. And while the game is quite short, it uses its runtime exceptionally well.

Read more“Happy about: Caput Mortum”

Радий: Caput Mortum

26/09/2025 26/09/2025

Уявіть собі FPS з горор тематикою початку 2000-их, в якому також є елементи King’s Field та Penumbra, атмосферою все нагадує Call of Cthulhu: Dark Corners of the Earth, і в додаток до цього можна побачити ідеї з Arx Fatalis та Clive Barker’s Undying. Це дуже багато дуже різних прикладів, але цим я хотів показати, що Caput Mortum хоч і є тільки що випущеною action adventure з горор тематикою грою, але якби вона вийшла десь в році 2003-ому, ніхто б не здивувався. І хоча гра дуже коротка, вона чудово використовує свій час.