FPS – Page 4 – Klardendum

O tempora: No One Lives Forever 1 and 2

27/06/2023 27/06/2023

O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.

Ah, Monolith Productions at their heyday… Not that their releases were consistently great or popular, but they’ve made some fantastic classics, most of which were powered by their own engine that was first developed for Microsoft to showcase the power of DirectX. Even though the usage of that engine began with the dreadful Blood 2 that no one should ever play, the first half of the 00s started an almost perfect set of games using that engine: The Operative: No One Lives Forever, Aliens Versus Predator 2, No One Lives Forever 2: A Spy in H.A.R.M.’s Way, Tron 2.0, F.E.A.R., Condemned: Criminal Origins were all instant classics and are still beloved and remembered by many. Three of these six titles, however, are not available anywhere digitally.

I used to love NOLF. They were among the very first games I played on my own PC back in the day and I’ve replayed them several times since. But the last revisit happened a very very long time ago – I don’t even remember when. So I decided that it was a good time to finally remember why people have such fond memories about these.

О часи: No One Lives Forever 1 та 2

27/06/2023 27/06/2023

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Monolith Productions в свої золоті часи були неймовірними. Не кожна їх гра була чудовою чи популярною, але скільки неймовірних проектів вони випустили, більшість з яких ще й були зроблені на рушії, який вони самі зробили для Microsoft, щоб показати крутість DirectX. І хоча першою грою на ньому була бридотна Blood 2, в яку навіть не намагайтесь грати, перша половина 00-их складалась з дуже важливих проектів: The Operative: No One Lives Forever, Aliens Versus Predator 2, No One Lives Forever 2: A Spy in H.A.R.M.’s Way, Tron 2.0, F.E.A.R., Condemned: Criminal Origins. Всі ці ігри майже миттєво стали хітами і багато хто їх досі пам’ятає. Але три з цих шести ігор зараз придбати в цифрі неможливо.

Мені дуже подобалась серія NOLF. Ігри були одними з найперших, в які я грав на своєму першому “сучасному” ПК і я багато разів їх проходив. Але останній такий раз був дуже давно – я навіть не згадаю вже коли. Тому я нарешті вирішив, що настав час пройти їх знову і згадати, за що їх так любили.

Happy about: System Shock (2023)

09/06/2023 23/08/2024

The original System Shock from 1994 was an incredibly important game. In some regards it was “Ultima Underworld in space”, and alongside its two Ultima Underworld predecessors, was an early example of a game designed around simulated systems that heavily leaned into emergent gameplay. A concept that is nowadays usually defined as an “immersive sim”. Even in this rougher form the game was great and if one can get through layers of outdated UI, controls and quality of life aspects it’s exciting even today. Especially in the Enhanced Edition version released 8 years ago by Nightdive Studios, known for their faithful and high quality restorations of older games.

That was the only way to experience the original game until now when the very same Nightdive released the remake of the game. Originally announced as a Kickstarter project around the same time as the Enhanced Edition came out, this project spent a long time in development and had several major changes in its focus. It switched engines, then it was decided to expand the scope of the project and then, when it became obvious that the plan wasn’t working, switched back to being a faithful remake of the original game. Which is exactly what we got now for better and for worse.

Радий: System Shock (2023)

09/06/2023 23/08/2024

System Shock 1994-го року була неймовірно важливою грою. В певному сенсі, це був “Ultima Underworld в космосі”, який разом з двома Ultima Underworld попередниками заклав основи для проектів, побудованих навколо систем і емерджентного ґеймплею. Тобто дизайну, який зараз називають “immersive sim”. Навіть в такому ранньому проявленні цього підходу результат був дуже класним і якщо у вас вистачить терпіння на застарілий інтерфейс, управління і деякі не найкращі навіть для тих часів рішення, то навіть сьогодні грати в проект приємно. Особливо в версії Enhanced Edition, яку 8 років тому випустили Nightdive Studios, відомі своїми ремастерами класики.

І до сьогодні це був єдиний спосіб пограти в гру, але ті ж самі Nightdive тепер випустили і рімейк. Його анонсували як Kickstarter проект приблизно одночасно з виходом Enhanced Edition, але після цього розробка була складною. Гра змінила рушій, потім стала набагато більше ніж спочатку планувалось, а потім, коли стало зрозуміло що так не вийде, гру знову обмежили лише відтворенням оригіналу, але покращуючи всі його елементи. Що ми і отримали і це одночасно добре і не дуже.

Read more“Радий: System Shock (2023)”

Thoughts on: Crysis Remastered Trilogy

24/03/2023 24/03/2023

I’ve revisited the original Crysis and Crysis Warhead just 3 years ago and that was the first time these titles at least somewhat clicked with me. As I’ve mentioned – I never found any of the titles in the franchise, apart from Crysis 3, to be all that fun. But replaying the first games, as rough as those original games are today, made me understand why someone would like them. Now that all numbered Crysis titles have gotten a Remastered release (sadly, Warhead was not remastered), I decided to play them and see if I can actually enjoy the experience.

Думки про: Crysis Remastered Trilogy

24/03/2023 29/11/2023

Я пройшов оригінальні Crysis та Crysis Warhead 3 роки тому і саме тоді я зрозумів за що ці ігри комусь подобались. Як я тоді і писав – раніше з усієї серії мені подобався лише Crysis 3, і той не дуже сильно. Але після проходження перших двох ігор, хоча в них сьогодні грати трохи складно, я зрозумів за що їх любили. А тепер, коли всі частини Crysis (окрім Warhead, на жаль) отримали ремастер, я вирішив пройти і їх, щоб свіжим оком оцінити серію в цілому.

O tempora: The Chronicles of Riddick: Escape from Butcher Bay and Assault on Dark Athena

16/01/2023 28/06/2023

O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.

I’ve replayed The Chronicles of Riddick: Escape from Butcher Bay, in its PC “Developer’s Cut” release, back in 2004-2005 quite a few times. At the time and to this day, this game felt like an experience unlike anything else. Being an action adventure with stealth, quests, FPS, multiple solutions to problems, constantly changing situations it wasn’t quite an “immersive sim”, yet it wasn’t just a simple action adventure either. And I’d say that ever since then, the only other game that attempted to be something as varied and unique was The Darkness, a game also from Starbreeze Studios released 3 years after EfBB. A lot of the members from this team later went to form MachineGames that started with something more unique, the game being Wolfenstein: The New Order, but even that title has never been quite as varied as EfBB and all of their follow ups have been more and more primitive and generic.

The game was a critical success, remains to this day an example of how good tie-in games can be (this title was released to coincide with The Chronicles of Riddick movie) and in 2009 an extended version/sequel was released – Assault on Dark Athena. This new release contained almost the entirety of Escape from Butcher Bay content, but now on the updated engine and with some tweaks and rebalancing, and an expansion-sequel campaign that was about 2/3 the size of the original game. It wasn’t received as warmly, later had several strange attempts at digital release, including the DRM-Free GOG version which I’ve bought back in the day and replayed right now, but now it remains completely unavailable for purchase digitally. And since I’ve not played this game ever since 2009, I was curious to see just how much my opinion on it might change today.

О часи: The Chronicles of Riddick: Escape from Butcher Bay та Assault on Dark Athena

16/01/2023 28/06/2023

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Я проходив The Chronicles of Riddick: Escape from Butcher Bay, а точніше ПК реліз “Developer’s Cut”, в 2004-2005-их не раз. Гра і тоді і сьогодні сприймається як щось абсолютно унікальне. Action adventure в якій і стелс, і квести, і FPS, і декілька рішень проблем, і постійні зміні в темпі та акцентах на механіках… Це не “immersive sim”, але і “просто” action adventure її назвати теж складно. І я би сказав, що лише один інший проект робив щось настільки ж унікальне і різноманітне – це The Darkness. А тобто, наступний проект Starbreeze Studios, який вийшов через 3 роки після EfBB. Багато людей з команди потім створили студію MachineGames, і Wolfenstein: The New Order теж був доволі унікальним, але навіть приблизно не доходив до рівнів, які були постійними в EfBB. Ну а все що вони випускали після цього, було набагато більш примітивним.

Цей проект був дуже високо оціненим критиками і став золотим стандартом для всіх проектів, які випускали по ліцензії під вихід фільму (реліз гри був підібраний щоб співпадати з Хроніками Ріддіка). В 2009 вийшла нова версія гри з продовженням – Assault on Dark Athena. В цю версію попав майже весь контент ПК версії Escape from Butcher Bay, але тепер на оновленій версії рушія і з деякими змінами та оновленим балансом. І також новою сюжетною частиною, яка займала десь 2/3 часу основної гри. Перевидання зустріли більш прохолодно, в цифровому варіанті гру видавали дуже сумнівно (єдиною адекватною версією стала версія на GOG де не було DRM, саме в неї я і грав), а потім зовсім зняли з продажу і тепер її придбати просто неможливо. Я не грав в гру з 2009-ого, тому мені було особливо цікаво, чи зміниться моя думка про проект.

Happy about: PowerWash Simulator and Chop Goblins

04/01/2023 04/01/2023

Occasionally, it’s nice to play a simple game to relax. And I’ve got two different ones for you to check out. A quick tiny FPS from David Szymanski Chop Goblins and one of those simulator titles that aren’t really serious, but aren’t just a shitpost either – PowerWash Simulator. They’re different, relaxing in their own way and fun.

Радий: PowerWash Simulator та Chop Goblins

04/01/2023 04/01/2023

Інколи хочеться пограти в щось просте і відпочити. Ось я знайшов ще два прикольних приклади таких ігор. Маленька FPS від Девіда Шиманські – Chop Goblins. І один з симуляторів, які не серйозні, але при цьому і не повний шитпост – PowerWash Simulator. Обидві гри прикольні, хоча і дуже різні.