Happy about: The Chant

I’ve never heard about The Chant until it suddenly appeared at the storefronts and something about it made me curious. And now that I’ve finished it, I’d still call it “curious”. A pleasant variety of curious, though, and quite likely worth your time if you like horror themed action adventure titles of the survival action-esque variety.

Read more“Happy about: The Chant”

Радий: The Chant

Я не чув про The Chant аж поки гра несподівано не з’явилась в магазинах і здалась мені достатньо цікавою, щоб звернути на неї увагу. Гра дійсно “цікава”, але в гарному розумінні цього слова. І якщо вам подобаються survival action-подібні action adventure горори, то подивитись на цю гру варто.

Read more“Радий: The Chant”

O tempora: The Chronicles of Riddick: Escape from Butcher Bay and Assault on Dark Athena

O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.

I’ve replayed The Chronicles of Riddick: Escape from Butcher Bay, in its PC “Developer’s Cut” release, back in 2004-2005 quite a few times. At the time and to this day, this game felt like an experience unlike anything else. Being an action adventure with stealth, quests, FPS, multiple solutions to problems, constantly changing situations it wasn’t quite an “immersive sim”, yet it wasn’t just a simple action adventure either. And I’d say that ever since then, the only other game that attempted to be something as varied and unique was The Darkness, a game also from Starbreeze Studios released 3 years after EfBB. A lot of the members from this team later went to form MachineGames that started with something more unique, the game being Wolfenstein: The New Order, but even that title has never been quite as varied as EfBB and all of their follow ups have been more and more primitive and generic.

The game was a critical success, remains to this day an example of how good tie-in games can be (this title was released to coincide with The Chronicles of Riddick movie) and in 2009 an extended version/sequel was released – Assault on Dark Athena. This new release contained almost the entirety of Escape from Butcher Bay content, but now on the updated engine and with some tweaks and rebalancing, and an expansion-sequel campaign that was about 2/3 the size of the original game. It wasn’t received as warmly, later had several strange attempts at digital release, including the DRM-Free GOG version which I’ve bought back in the day and replayed right now, but now it remains completely unavailable for purchase digitally. And since I’ve not played this game ever since 2009, I was curious to see just how much my opinion on it might change today.

Read more“O tempora: The Chronicles of Riddick: Escape from Butcher Bay and Assault on Dark Athena”

О часи: The Chronicles of Riddick: Escape from Butcher Bay та Assault on Dark Athena

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Я проходив The Chronicles of Riddick: Escape from Butcher Bay, а точніше ПК реліз “Developer’s Cut”, в 2004-2005-их не раз. Гра і тоді і сьогодні сприймається як щось абсолютно унікальне. Action adventure в якій і стелс, і квести, і FPS, і декілька рішень проблем, і постійні зміні в темпі та акцентах на механіках… Це не “immersive sim”, але і “просто” action adventure її назвати теж складно. І я би сказав, що лише один інший проект робив щось настільки ж унікальне і різноманітне – це The Darkness. А тобто, наступний проект Starbreeze Studios, який вийшов через 3 роки після EfBB. Багато людей з команди потім створили студію MachineGames, і Wolfenstein: The New Order теж був доволі унікальним, але навіть приблизно не доходив до рівнів, які були постійними в EfBB. Ну а все що вони випускали після цього, було набагато більш примітивним.

Цей проект був дуже високо оціненим критиками і став золотим стандартом для всіх проектів, які випускали по ліцензії під вихід фільму (реліз гри був підібраний щоб співпадати з Хроніками Ріддіка). В 2009 вийшла нова версія гри з продовженням – Assault on Dark Athena. В цю версію попав майже весь контент ПК версії Escape from Butcher Bay, але тепер на оновленій версії рушія і з деякими змінами та оновленим балансом. І також новою сюжетною частиною, яка займала десь 2/3 часу основної гри. Перевидання зустріли більш прохолодно, в цифровому варіанті гру видавали дуже сумнівно (єдиною адекватною версією стала версія на GOG де не було DRM, саме в неї я і грав), а потім зовсім зняли з продажу і тепер її придбати просто неможливо. Я не грав в гру з 2009-ого, тому мені було особливо цікаво, чи зміниться моя думка про проект.

Read more“О часи: The Chronicles of Riddick: Escape from Butcher Bay та Assault on Dark Athena”

Disapprove: Scorn

I know people have expected a lot from Scorn. Ever since the “gameplay trailer” the developers released 5 years ago, there was a lot of excitement for both the visual style and the fact that it included combat and seemed to aim at being a proper action horror game, not just a typical for the time horror themed adventure where you run away all the time. But I’ve had my reservations and the closer to release the game go, the more suspicious the trailers seemed to me so I wanted to wait and see what happens. A lukewarm reception is what happened, so I’ve decided to return to the game later, on a discount. But even that and low expectations didn’t make the experience with this game good.

Read more“Disapprove: Scorn”

Розчарування: Scorn

Знаю, що багато людей чекали Scorn. З релізу першого “ґеймплейного трейлеру” 5 років тому, людей зачарував візуальний стиль проекту, а той факт, що там показали і екшен, а не лише ходьбу по локаціях, дали надію, що гра буде нормальним горор action adventure, а не ще одною повільною пригодницькою грою, де інколи треба втікати від ворогів. Але я сумнівався і чим ближче до релізу, тим підозрілішими здавались мені трейлери гри. Огляди на релізі були не найкращими, підтверджуючи мої підозри, тому я вирішив трошки почекати і придбати проект вже коли будуть знижки. Але навіть зі знижками і без рожевих окулярів гра розчарувала.

Read more“Розчарування: Scorn”

In love with: Uncharted: Legacy of Thieves Collection

It’s odd, isn’t it? To play Uncharted on PC. It’s far from the first big well known franchises to get from being a Sony console exclusive to PC, but something about Naughty Dog’s series that always made Sony hardware look like a magic box producing game flow and transitions no one else could achieve on any other hardware, makes this port feel extremely weird. But here we are, sadly, starting at the end of the franchise, or at least a big transition point, instead of the beginning.

Uncharted 4: A Thief’s End, originally for PS4 from 2016 and Uncharted: The Lost Legacy, also for PS4 but from 2017, combined into one package and released first on PS5 at the start of 2022 and now on PC.

Read more“In love with: Uncharted: Legacy of Thieves Collection”

Зачарований: Uncharted: Legacy of Thieves Collection

Дивне відчуття, правда? Грати в Uncharted на ПК? Це не найперша відома серія, яка перестала бути ексклюзивом для Sony консолей, але все ж таки Naughty Dog регулярно перетворювала коробку Sony на шапку чарівника, з якої витягували неперевершений темп, безшовні переходи і речі, які ніхто на іншому залізі навіть не намагався повторювати. Бачити, як все це працює на ПК неймовірно дивно. Але я бачу і шкодую, що це сталося з кінцем серії, або перехідного моменту, а не з початку.

Uncharted 4: A Thief’s End вийшов на PS4 в 2016, а Uncharted: The Lost Legacy, теж на PS4, в 2017 і їх об’єднали в один реліз в 2022. На початку року для PS5, а тепер і для ПК.

Read more“Зачарований: Uncharted: Legacy of Thieves Collection”

Happy about: Super Lone Survivor

Ten years ago Lone Survivor got released to the market that was entirely devoid of titles attempting classic survival horror and for this alone received a lot of attention. That wasn’t the only positive feature about the game, of course, but for a lot of people it was somewhat of a symbol of how big budget companies were simply unwilling to make games like this and it was for the independent developers to finally revive the genre. Personally? I didn’t get into the game much for various reasons that I will outline below, but it was a title I remembered and at least respected.

Nowadays, classic survival horror is finally being revived with many titles attempting fresh takes on the genre, some of them even being good. And after many years of being hinted at, and a few years of development, Lone Survivor returns in its updated format as Super Lone Survivor. Is it interesting today?

Read more“Happy about: Super Lone Survivor”

Радий: Super Lone Survivor

Десять років тому Lone Survivor вийшла в період повної відсутності нового класичного survival horror і вже лише з цієї причини на неї звернули увагу. У гри були і інші позитивні елементи, звичайно, але в деякому сенсі вона стала символом того, що інді розробники будуть робити те, що величезні компанії з купою грошей робити не хочуть. Мене гра не зацікавила з декількох причин, які я опишу нижче, але я теж не пройшов повз неї і мені було цікаво колись дати їй ще один шанс.

Сьогодні жанр класичного survival horror активно розвивається знову і багато проектів експериментують з жанром. Деякі при цьому навіть непогано виходять. І ось, після багатьох років натяків і декількох років розробки, Lone Survivor повернувся у оновленій версії Super Lone Survivor. Але чи варта ця гра вашого часу сьогодні?

Read more“Радий: Super Lone Survivor”