A few years ago Marvel’s Spider-Man Remastered had a surprise PC release so I had a chance to finally experience the new superhero open world title – something that I don’t find enjoyable as often as I’d like. But the game, despite having several notable flaws, was really fun and in many ways felt like a new benchmark on how to make an open world title with fun traversal around said world, and how to build the main and side story content in a way that feels well paced and rewarding, while also fitting with the main character so well. Marvel’s Spider-Man: Miles Morales followed soon after, and while it was still good, it also felt a bit “too much of the same”, without fully fixing the issues of the original. So where does this leave Marvel’s Spider-Man 2? Well, in some ways it is the best game in the series so far. But in some – it loses a bit of the personality that the first two games had.
Tag: action adventure
Радий: Marvel’s Spider-Man 2
Декілька років тому на ПК несподівано вийшла Marvel’s Spider-Man Remastered, яку я одразу вирішив пройти, хоча ігри з відкритим світом мені не так часто подобаються. Але гра виявилась дуже класною і стала для мене новим показником того, як робити захопливі ігри у відкритому світі. Пересуватись по світу було приємно, подача побічних завдань та розкриття основних місій було класно продуманим і гра в цілому ідеально підходила під персонажа. Трохи пізніше вийшла Marvel’s Spider-Man: Miles Morales, яка була майже настільки ж класною, але також відчувалась як повторення того ж самого без повного виправлення проблем, які існували в першій грі. А тепер я зміг оцінити Marvel’s Spider-Man 2, яка одночасно найкраща частина серії, але також при цьому трохи втрачає характеру в порівнянні з першими двома частинами.
Thoughts on: God of War Ragnarök
Three and a half years ago God of War (originally a PS4 exclusive from 2018) was released on PC and despite its flaws I loved it. It was a significant departure from the original trilogy of games (and the rest of the Greek era of the franchise) with the biggest difference being in how story focused the title became. And how surprisingly well it was all handled. Going from “cool dude stabs gods” to serious drama was handled exceptionally well, all while the combat was “good enough” and exploration of the world and puzzle solving was genuinely exciting. That original game had a sequel tease built into its own epilogue scene, so unsurprisingly said sequel was made – God of War Ragnarök was originally released on PS4 and PS5 in 2022. And last year it was ported to PCs and after postponing the playthrough for a while, I’ve finally decided to play it. And it’s… I guess it’s okay.
Думки про: God of War Ragnarök
Три з половиною роки тому на ПК вийшла God of War (яка спочатку вийшла в 2018-ому для PS4), і не дивлячись на певну кількість проблем в ній, гра мені в цілому дуже сподобалась. Вона доволі сильно відрізнялась від оригінальної трилогії серії (та інших частин, які були про давньогрецьку міфологію), і найбільш дивувало те, наскільки більш важливими стали сюжет та оповідання, і наскільки якісно у розробників вийшло це зробити. В це було складно повірити, але гра знайшла чудовий спосіб як перейти від “крутий чувак рубить богів на шматки” до серйозної драми про батьківство. І при цьому в ній була непогана бойова система а дослідження світу та загадки вийшли дуже захопливими. Натяк на продовження був вбудований прямо в саму гру, тому не дивно, що це продовження з часом вийшло – God of War Ragnarök, яка вийшла на PS4 та PS5 в 2022-ому, а минулого року і на ПК. Я відкладав це проходження доволі довго, але нарешті вирішив пройти гру, яка виявилась… ну норм, мабуть.
Thoughts on: RoboCop: Rogue City – Unfinished Business
Several years ago Polish development studio Teyon have shown a lot of promise with Terminator: Resistance. It was a great showcase of using the “middle-budget” kinds of money to create a great experience within a game world built around a movie license and while not without flaws, it (and its later DLCs) was highly enjoyable experience. That was followed up by RoboCop: Rogue City a few years later – a game that played quite differently, yet still fit wonderfully within the established movie world and provided a fun FPS experience where you play as, essentially, a walking tank. This game now has also received an expansion, however this time it was, for whatever reason, released as a standalone game – RoboCop: Rogue City – Unfinished Business. And it’s not a good follow up at all.
Read more“Thoughts on: RoboCop: Rogue City – Unfinished Business”
Думки про: RoboCop: Rogue City – Unfinished Business
Декілька років тому польська студія Teyon показали свій потенціал з прикольною Terminator: Resistance. Гра була чудовим прикладом проекту “середнього бюджету” і одним з найкращих використань кіноліцензій за багато років. І хоча проблеми в ній теж були (як і в DLC для гри), грати в неї все одно було приємно. Через декілька років вони випустили наступний проект – RoboCop: Rogue City. Гра була зовсім інша, але теж чудово використовувала сетинг та бюджет для створення захопливого FPS досвіду. Тепер і для цієї гри зробили доповнення, але цього разу його чомусь випустили окремо – RoboCop: Rogue City – Unfinished Business. І доповнення це дуже дивне і не зовсім зрозуміло, навіщо воно існує.
Read more“Думки про: RoboCop: Rogue City – Unfinished Business”
Disapprove: Onimusha 2: Samurai’s Destiny
After hearing a lot of good things about Onimusha series for over a decade, but only having played Onimusha 3 (because it had a PC port), I was extremely happy to have finally played Onimusha: Warlords six years ago. It hasn’t aged as good as I have hoped but was still a very cool action adventure hack and slash title that did feel a bit like “Resident Evil with swords” as it was originally intended to be. I was hoping that Capcom would continue with remasters of these titles and it did happen (plus, we’re getting a completely new entry next year). Onimusha 2: Samurai’s Destiny is now also remastered and available on modern platforms. A game I’ve heard good things about… Turns out it’s hot garbage.
Розчарування: Onimusha 2: Samurai’s Destiny
Я довго слухав про те, яка Onimusha класна серія, але сам в свій час грав лише в Onimusha 3 (бо вона була на ПК). Але потім вийшов ремастер Onimusha: Warlords і шість років назад, я нарешті пройшов першу гру. Вона виявилась трохи застарілою, але все одно залишалась дуже прикольною action adventure hack and slash, яка (як розробники і планували) відчувалась як “Resident Evil, але з мечем”. Я сподівався, що Capcom продовжать перевидавати цю серію, але вони пішли навіть далі і наступного року повинна вийти нова частина. Разом з анонсом якої також анонсували ремастер Onimusha 2: Samurai’s Destiny. Я багато позитивного чув і про цю гру, яка, на практиці, виявилась дуже поганою.
Thoughts on: The Last of Us Part II (Remastered)
After dragging myself through The Last of Us Part I two years ago, I have once again forced myself to go through its sequel now that it has been released on PC. I didn’t like the original game much, but it was an important title to learn from, mostly storytelling wise, and I was somewhat curious about how the sequel could improve upon the foundation. In the end, while I didn’t like The Last of Us Part II all that much either, I did find it to be an overall better game.
Думки про: The Last of Us Part II (Remastered)
Два роки тому я заставив себе пройти The Last of Us Part I. Тепер я зробив теж саме з продовженням, раз воно нарешті вийшло на ПК. Перша частина мені не сильно сподобалась, але гра була впливовою та важливою, особливо з точки зору як ігри можуть розповідати історії. І мені було трохи цікаво, чи буде сіквел краще. The Last of Us Part II дійсно краще, але теж мені не дуже сподобалась.