Thoughts on: RoboCop: Rogue City – Unfinished Business

 , , ,

Several years ago Polish development studio Teyon have shown a lot of promise with Terminator: Resistance. It was a great showcase of using the “middle-budget” kinds of money to create a great experience within a game world built around a movie license and while not without flaws, it (and its later DLCs) was highly enjoyable experience. That was followed up by RoboCop: Rogue City a few years later – a game that played quite differently, yet still fit wonderfully within the established movie world and provided a fun FPS experience where you play as, essentially, a walking tank. This game now has also received an expansion, however this time it was, for whatever reason, released as a standalone game – RoboCop: Rogue City – Unfinished Business. And it’s not a good follow up at all.

Read more“Thoughts on: RoboCop: Rogue City – Unfinished Business”

Думки про: RoboCop: Rogue City – Unfinished Business

 , , ,

Декілька років тому польська студія Teyon показали свій потенціал з прикольною Terminator: Resistance. Гра була чудовим прикладом проекту “середнього бюджету” і одним з найкращих використань кіноліцензій за багато років. І хоча проблеми в ній теж були (як і в DLC для гри), грати в неї все одно було приємно. Через декілька років вони випустили наступний проект – RoboCop: Rogue City. Гра була зовсім інша, але теж чудово використовувала сетинг та бюджет для створення захопливого FPS досвіду. Тепер і для цієї гри зробили доповнення, але цього разу його чомусь випустили окремо – RoboCop: Rogue City – Unfinished Business. І доповнення це дуже дивне і не зовсім зрозуміло, навіщо воно існує.

Read more“Думки про: RoboCop: Rogue City – Unfinished Business”

Thoughts on: The Elder Scrolls IV: Oblivion Remastered

 , , , ,

When all of The Elder Scrolls titles became available digitally on GOG and Steam, I’ve bought all of them. Except Oblivion. Oblivion was, and will remain, the only title I’ve refused to buy again out of principle. Because I found the game to be impossibly boring. But people love Oblivion and bring it up from time to time, singing it praises, sometimes purely ironically because of how silly the game can be. So I did consider revisiting it some day, getting the game digitally after all…

Except, now I don’t have to because The Elder Scrolls IV: Oblivion Remastered exists. And while I still find the game not particularly fun, Remastered version does make it quite a bit more enjoyable.

Read more“Thoughts on: The Elder Scrolls IV: Oblivion Remastered”

Думки про: The Elder Scrolls IV: Oblivion Remastered

 , , , ,

Коли всі доступні на той момент частини серії The Elder Scrolls вийшли на цифрових платформах GOG та Steam, я придбав всі ігри. Окрім Oblivion. Бо Oblivion я принципово не хотів купувати знову. Бо гра мені в свій час здалась настільки нудною, що грати в неї знову я ніколи не планував. Але є купа людей, яким подобається ця частина (інколи виключно іронічно), тому я час від часу задумувався про те, щоб все ж таки до неї якось повернутись…

На щастя, мені все ще не треба купувати оригінал, бо тепер вийшла The Elder Scrolls IV: Oblivion Remastered. Яка все ще здається мені доволі нудною, але зі змінами в новому виданні, в неї відчутно цікавіше грати.

Read more“Думки про: The Elder Scrolls IV: Oblivion Remastered”

Thoughts on: The Midnight Walk

 , ,

Every time I see a game with a unique visual style and lots of artistry behind its presentation, where gameplay is not immediately recognizable, I am wary. Too many indie developers, due to lack of experience and/or people on the team, have banked heavily into selling their titles based on looks while not having a solid gameplay (or story) foundation behind it. Which isn’t wrong or deceitful, but, in my opinion, usually misguided, because the end result usually feels extremely shallow and forgettable. A lot of developers, however, managed to avoid this issue and make something that is not just visually interesting, but also unforgettable. The Midnight Walk isn’t among those.

Read more“Thoughts on: The Midnight Walk”

Думки про: The Midnight Walk

 , ,

Кожен раз, коли мені на очі потрапляє гра з класним візуальним стилем, але без очевидного ґеймплею, я підозрюю, що щось з нею буде не так. Занадто багато інді розробників, через нестачу досвіду та/або людей в команді, створюють цілі проекти майже повністю на візуалі, не маючи при цьому сильної гри (чи хоча б сюжету). Вони не навмисно, зазвичай, це роблять, але в результаті ігри виходять дуже штучними і про них одразу забуваєш. Але є приклади проектів, де розробникам вдавалось зробити щось не просто красиве а й незабутнє. На жаль, The Midnight Walk до таких не відноситься.

Read more“Думки про: The Midnight Walk”

Disapprove: Onimusha 2: Samurai’s Destiny

 , , , , ,

After hearing a lot of good things about Onimusha series for over a decade, but only having played Onimusha 3 (because it had a PC port), I was extremely happy to have finally played Onimusha: Warlords six years ago. It hasn’t aged as good as I have hoped but was still a very cool action adventure hack and slash title that did feel a bit like “Resident Evil with swords” as it was originally intended to be. I was hoping that Capcom would continue with remasters of these titles and it did happen (plus, we’re getting a completely new entry next year). Onimusha 2: Samurai’s Destiny is now also remastered and available on modern platforms. A game I’ve heard good things about… Turns out it’s hot garbage.

Read more“Disapprove: Onimusha 2: Samurai’s Destiny”

Розчарування: Onimusha 2: Samurai’s Destiny

 , , , , ,

Я довго слухав про те, яка Onimusha класна серія, але сам в свій час грав лише в Onimusha 3 (бо вона була на ПК). Але потім вийшов ремастер Onimusha: Warlords і шість років назад, я нарешті пройшов першу гру. Вона виявилась трохи застарілою, але все одно залишалась дуже прикольною action adventure hack and slash, яка (як розробники і планували) відчувалась як “Resident Evil, але з мечем”. Я сподівався, що Capcom продовжать перевидавати цю серію, але вони пішли навіть далі і наступного року повинна вийти нова частина. Разом з анонсом якої також анонсували ремастер Onimusha 2: Samurai’s Destiny. Я багато позитивного чув і про цю гру, яка, на практиці, виявилась дуже поганою.

Read more“Розчарування: Onimusha 2: Samurai’s Destiny”

Thoughts on: The Last of Us Part II (Remastered)

 , , , , ,

After dragging myself through The Last of Us Part I two years ago, I have once again forced myself to go through its sequel now that it has been released on PC. I didn’t like the original game much, but it was an important title to learn from, mostly storytelling wise, and I was somewhat curious about how the sequel could improve upon the foundation. In the end, while I didn’t like The Last of Us Part II all that much either, I did find it to be an overall better game.

Read more“Thoughts on: The Last of Us Part II (Remastered)”

Думки про: The Last of Us Part II (Remastered)

 , , , , ,

Два роки тому я заставив себе пройти The Last of Us Part I. Тепер я зробив теж саме з продовженням, раз воно нарешті вийшло на ПК. Перша частина мені не сильно сподобалась, але гра була впливовою та важливою, особливо з точки зору як ігри можуть розповідати історії. І мені було трохи цікаво, чи буде сіквел краще. The Last of Us Part II дійсно краще, але теж мені не дуже сподобалась.

Read more“Думки про: The Last of Us Part II (Remastered)”