Klardendum – Page 27 – Kain Klarden's gaming and variety blog. | Кейн Кларден і його блог про ігри і всілякі інші штуки..

O tempora: Persona 3 Portable

16/06/2023 16/06/2023

O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.

Persona 3 FES was my first experience with the Persona sub-series of Megami Tensei franchise. I’ve started playing it about 14 years ago or so, after Persona 4 was already out and Persona 3 Portable was about to get released on PSP. And although I was enjoying its inventive mix of a life sim and tactical RPG, enhanced by a fantastic soundtrack and really stylish visuals, I got stuck on one part of the game and due to how slow (even by the standards of that time) loading was on PS2, I gave up. Later on the same thing happened with Persona 4 and it stayed that way until 2020 when an enhanced version of the latter, called Persona 4 Golden, did get remastered for PC. Despite being far longer than I’d like (especially since I tend to play jRPGs for stories rather then mechanics), playing the game was very enjoyable and I was hoping the other parts of the franchise would get ported as well. Fast forward 3 more years and we have both Persona 5 Royal (which I have just started playing) and Persona 3 Portable available on PC, so I could finally finish that playthrough I’ve started. Kinda… Because Portable version is quite a bit different with mixed results.

О часи: Persona 3 Portable

16/06/2023 29/11/2023

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Саме з Persona 3 FES я познайомився з серією Persona (що є частиною серії Megami Tensei). Я почав проходити гру років 14 назад, коли Persona 4 вже існувала і за декілька місяців до виходу Persona 3 Portable на PSP. І хоча мені подобалось проходити цю унікальну суміш симулятора життя та тактичної RPG, у якої ще був неймовірний стиль і чудовий саундтрек, на одному з сюжетних моментів я сильно застряг. І оскільки гра дуже повільно (навіть для тих часів) завантажувалась через обмеження PS2, я просто її закинув. Трохи пізніше теж саме трапилось і з Persona 4, до якої я нарешті повернувся лише в 2020, коли покращена версія гри під назвою Persona 4 Golden вийшла на ПК. І хоча гра була набагато довше, ніж я зазвичай люблю в іграх (тим паче, що в jRPG я граю заради історій, а не механік), мені дуже сподобалось проходити гру і я сподівався, що інші частини серії на ПК теж вийдуть. Ось пройшло ще 3 роки і на ПК доступні Persona 5 Royal (яку я ще тільки почав грати) та Persona 3 Portable, тому я нарешті можу пройти гру. Ну… майже туж саму гру, бо версія Portable, насправді, багато в чому відрізняється від оригіналу.

Read more“О часи: Persona 3 Portable”

Happy about: System Shock (2023)

09/06/2023 23/08/2024

The original System Shock from 1994 was an incredibly important game. In some regards it was “Ultima Underworld in space”, and alongside its two Ultima Underworld predecessors, was an early example of a game designed around simulated systems that heavily leaned into emergent gameplay. A concept that is nowadays usually defined as an “immersive sim”. Even in this rougher form the game was great and if one can get through layers of outdated UI, controls and quality of life aspects it’s exciting even today. Especially in the Enhanced Edition version released 8 years ago by Nightdive Studios, known for their faithful and high quality restorations of older games.

That was the only way to experience the original game until now when the very same Nightdive released the remake of the game. Originally announced as a Kickstarter project around the same time as the Enhanced Edition came out, this project spent a long time in development and had several major changes in its focus. It switched engines, then it was decided to expand the scope of the project and then, when it became obvious that the plan wasn’t working, switched back to being a faithful remake of the original game. Which is exactly what we got now for better and for worse.

Радий: System Shock (2023)

09/06/2023 23/08/2024

System Shock 1994-го року була неймовірно важливою грою. В певному сенсі, це був “Ultima Underworld в космосі”, який разом з двома Ultima Underworld попередниками заклав основи для проектів, побудованих навколо систем і емерджентного ґеймплею. Тобто дизайну, який зараз називають “immersive sim”. Навіть в такому ранньому проявленні цього підходу результат був дуже класним і якщо у вас вистачить терпіння на застарілий інтерфейс, управління і деякі не найкращі навіть для тих часів рішення, то навіть сьогодні грати в проект приємно. Особливо в версії Enhanced Edition, яку 8 років тому випустили Nightdive Studios, відомі своїми ремастерами класики.

І до сьогодні це був єдиний спосіб пограти в гру, але ті ж самі Nightdive тепер випустили і рімейк. Його анонсували як Kickstarter проект приблизно одночасно з виходом Enhanced Edition, але після цього розробка була складною. Гра змінила рушій, потім стала набагато більше ніж спочатку планувалось, а потім, коли стало зрозуміло що так не вийде, гру знову обмежили лише відтворенням оригіналу, але покращуючи всі його елементи. Що ми і отримали і це одночасно добре і не дуже.

Read more“Радий: System Shock (2023)”

Quick thoughts on: Tron: Identity

03/06/2023 03/06/2023

Bithell Games have put out several relatively small and simple but inventive titles over the past decade. Thomas Was Alone, possibly, remains their best known, but it’s hardly an example of what they “usually do”, as there seems to be no “usual” for the team. That said, they’ve made several visual novel-ish adventure games, like the really inventive Subsurface Circular that I’ve enjoyed several years ago, and Tron: Identity fits the same general description. Except, it’s simpler to a flaw.

Кілька думок про: Tron: Identity

03/06/2023 03/06/2023

Bithell Games випустили декілька маленьких і простих, але вартих уваги проектів за останні 10 років. Найвідомішим проектом залишається Thomas Was Alone, але для цієї маленької команди немає якогось “свого типу” ігор і вони часто пробують щось нове. Та все ж, декілька з проектів працюють за принципом пригодницької гри з елементами visual novel, як це було з дуже прикольною Subsurface Circular, і Tron: Identity підходить під такий же опис. Лише цього разу він настільки простий, що це проблема.

Ugly duckling: Jade Empire: Special Edition

30/05/2023 30/05/2023

I’ve played Jade Empire just once – in 2007 when it got ported to PC as Special Edition. And while I remembered liking the story, that was all I could recall about it. I’ve considered revisiting the title for quite some time, but was never in the mood up until recently. Now that I’ve replayed it, I’m not surprised I didn’t remember the gameplay – it’s not good.

Гидке каченя: Jade Empire: Special Edition

30/05/2023 29/11/2023

Jade Empire я до цього пройшов лише раз – в 2007, коли Special Edition порт вийшов на ПК. І все що я про неї пам’ятав з тих пір, це те що історія мені сподобалась. Не раз я задумувався пограти в неї знову, але настрою якось не було. Та нещодавно я вирішив, що час настав і тепер я розумію, чому я нічого не пам’ятав про ґеймплей.

O tempora: Max Payne & Max Payne 2: The Fall of Max Payne

25/05/2023 07/12/2023

O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.

I absolutely loved Max Payne when I first played it. It felt unlike any other action game out there and for years remained my golden standard for how an action game should be. It wasn’t without flaws, but it’s fantastic pace, exciting action and shockingly good storytelling far outweighed them in my eyes. Then there was also a sequel that I admired and respected for its even bigger focus on storytelling and some refinements to the gameplay mechanics. But I also didn’t enjoy the game as much. It has been a while, however, since I’ve played any of them and I wanted to see what my opinion on these classics would be today, especially with a remake announced.

О часи: Max Payne та Max Payne 2: The Fall of Max Payne

25/05/2023 07/12/2023

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Я обожнював грати в Max Payne, коли вона вийшла і нічого навіть схожого на неї тоді не знав. Вона залишалась для мене золотим стандартом якості для екшенів, навіть хоча і мала свої проблеми. Її темп був ідеальним, оповідання неочікувано якісним, ґеймплей захоплюючим. Через два роки вийшло продовження, яке покращило деякі з механік і зробило набагато більший акцент на сюжет. І хоча я її дуже поважав за це, подобалась вона мені менше. Але останній раз я в них грав дуже давно і мені було цікаво, чи може змінитись моя думка про ці проекти, особливо тепер, коли ми знаємо що на них роблять рімейки.