stealth – Page 4 – Klardendum

Happy about: Super Lone Survivor

22/11/2022 22/11/2022

Ten years ago Lone Survivor got released to the market that was entirely devoid of titles attempting classic survival horror and for this alone received a lot of attention. That wasn’t the only positive feature about the game, of course, but for a lot of people it was somewhat of a symbol of how big budget companies were simply unwilling to make games like this and it was for the independent developers to finally revive the genre. Personally? I didn’t get into the game much for various reasons that I will outline below, but it was a title I remembered and at least respected.

Nowadays, classic survival horror is finally being revived with many titles attempting fresh takes on the genre, some of them even being good. And after many years of being hinted at, and a few years of development, Lone Survivor returns in its updated format as Super Lone Survivor. Is it interesting today?

Радий: Super Lone Survivor

22/11/2022 22/11/2022

Десять років тому Lone Survivor вийшла в період повної відсутності нового класичного survival horror і вже лише з цієї причини на неї звернули увагу. У гри були і інші позитивні елементи, звичайно, але в деякому сенсі вона стала символом того, що інді розробники будуть робити те, що величезні компанії з купою грошей робити не хочуть. Мене гра не зацікавила з декількох причин, які я опишу нижче, але я теж не пройшов повз неї і мені було цікаво колись дати їй ще один шанс.

Сьогодні жанр класичного survival horror активно розвивається знову і багато проектів експериментують з жанром. Деякі при цьому навіть непогано виходять. І ось, після багатьох років натяків і декількох років розробки, Lone Survivor повернувся у оновленій версії Super Lone Survivor. Але чи варта ця гра вашого часу сьогодні?

Read more“Радий: Super Lone Survivor”

O tempora: Call of Cthulhu: Dark Corners of the Earth

18/10/2022 01/07/2023

O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.

Call of Cthulhu: Dark Corners of the Earth has always been janky. Released in 2005 on the original Xbox and half a year later on PC it looked outdated, it had tons of problems and was ridiculously hard at moments. Nonetheless, it was also beloved by many despite its issues, because it created a genuinely fantastic atmosphere and was full of memorable moments and ideas unlike anything else in videogames. I liked the game when it got released, but always dreaded returning to it due to countless frustrating elements it had. But it was the time to finally take the dive and see how the game feels in 2022.

О часи: Call of Cthulhu: Dark Corners of the Earth

18/10/2022 29/11/2023

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Call of Cthulhu: Dark Corners of the Earth з початку була корявою грою. Вона вийшла в 2005 на Xbox і півтори роки пізніше на ПК і вже тоді виглядала не дуже, була повна багів і дуже погано збалансованих сегментів. Але не дивлячись на ці проблеми, її любили за неймовірну атмосферу і велику кількість незабутніх моментів та ідей, які в інших іграх не зустрічались. Мені гра теж подобалась, але я був майже впевнений, що проходити її знову буде дуже важко через всі її проблеми. Та треба було, тому, я встановив її і пройшов щоб дізнатись як вона сприймається в 2022-ому.

Happy about: Hitman 3

01/05/2022 01/05/2022

It’s almost hard to believe that it’s been more than 20 years since Codename 47 release. Hitman franchise went through so much, slowly evolving and occasionally making very radical choices. And the the “World of Assassination Trilogy”, as its now known, might be the best era yet. Started out as a episodic season-based game with “live service” concepts in 2016, this evolved into a trilogy of titles, each next entry superseding the previous one while slowly evolving the ideas. Hitman 3 is the end of this period and being a title that can also contain the preceding games content it’s undoubtedly the best. But on its own, it’s quite disappointing.

Радий: Hitman 3

01/05/2022 01/05/2022

Трохи дивно, що Codename 47 вийшла більше 20 років тому. Серія Hitman пройшла через багато змін, інколи приймала не найкращі рішення, але “трилогія World of Assassination” може найкращий період для фанатів. Вона почалась з епізодичних релізів та “live service” ідей в 2016 і перетворилась на трилогію, в якій кожна наступна гра може включати в собі попередню і покращувати їх новими механіками та покращеннями. Але цей період закінчується з Hitman 3 і якщо дивитись на цю гру, як на колекцію з усіх трьох, то звичайно вона найкраща. Але окремо від інших… розмова буде трохи іншою.

Happy about: Ghostwire: Tokyo

09/04/2022 09/04/2022

I remember when Ghostwire: Tokyo was first announced and everyone thought it looked really cool but also had no idea what the game is supposed to be. Turns out, it’s a first person perspective open world action adventure with an immersive sim flavor which plays rather well, even if not without many flaws. But it still looks really cool.

Радий: Ghostwire: Tokyo

09/04/2022 14/04/2022

Пам’ятаю що коли був анонс Ghostwire: Tokyo, то всі в інтернеті були в захваті, хоч ніхто не міг зрозуміти що це взагалі за гра. Тепер ясно, що це open world action adventure з елементами immersive sim від першої особи, яка в принципі непогано грається. Але все одно найголовніше, що виглядає круто.

Read more“Радий: Ghostwire: Tokyo”

In love with: Cyberpunk 2077

15/05/2021 15/05/2021

Years after its announcement and months since its release I’ve decided to give Cyberpunk 2077 a go. Despite owning the game, I didn’t play it not for the obvious reasons of it being horribly buggy at the moment, but out of my usual principle of not playing story-driven games that have DLCs announced for it until said DLCs are out. I don’t like playing story-driven games until they’re “done” and I was willing to wait a year or more, just like I did with The Witcher 3 and it’s DLCs and expansions or recently with The Outer Worlds. But after almost half a year of CDPR spending all of their efforts on patches instead of additional content, I figured that the wait might be a bit too long for my liking and played the game in its 1.21 patch version. What an experience it has been.

Read more“In love with: Cyberpunk 2077”

Восхищаясь: Cyberpunk 2077

15/05/2021 15/05/2021

Спустя годы после анонса игры и месяцы после выхода, я прошел Cyberpunk 2077. Хоть игра была куплена уже давно, я играл только сейчас не из-за огромного количества багов, а по причине своих принципов – я просто не прохожу сюжетные игры с анонсированными DLC, пока эти DLC не выйдут. Я просто не люблю проходить “незаконченные” истории, почему и прошел Ведьмак 3 только через год после выхода, и недавно так же поступил с The Outer Worlds. Но вот почти полгода спустя CDPR продолжают тратить все свои усилия на попытки починить игру, а не на DLC, поэтому я решил, что это ожидание уже начинает надоедать и в версии 1.21 прошел игру. Что оказалось очень странным опытом.

Read more“Восхищаясь: Cyberpunk 2077”