Ну що ж, схоже на те що FMV ігри повноцінно повернулись. Від проектів які більше нагадують візуальні новели, до пригодницьких ігор і навіть проектів, які намагаються бути побудованими на стелсі, ігри знаходять способи змішати відео з живими акторами з ґеймплеєм. І роблять це набагато краще ніж більша частина FMV проектів початку-середини 90-их, коли вони були особливо популярні і їх виходило дуже багато. The Centennial Case: A Shijima Story, FMV пригода від (неочікувано) Square Enix намагається бути детективною грою з живими акторами і в неї це доволі непогано вдається.
Tag: рекомендація
Радий: Stray
Ніхто цього навіть і не очікував, але action adventure про милого котика виявилась action adventure про милого котика.
Радий: Eternal Threads
Eternal Threads – приємний приклад гри, яка нічого нового не вигадує, але чудово використовує вже відомі по іншим проектам ідеї і механіки і збирає їх в щось, що раніше ніхто не створював. Поки ви проходите гру, це просто прикольно, але дуже знайомо. Але коли ви її пройшли і розглядаєте її уважніше, то стає очевидно, що на справді в саме такі ігри ви ще не грали. Звичайно, якби гра при цьому вийшла не дуже гарною, то новітня чи ні було б не важливим. Але результат хороший.
Радий: The Gunk
The Gunk це нова гра від студії Image & Form Games (можливо ви грали в серію SteamWorld), і це їх перша спроба в повному 3D. Вийшло непогано.
Радий: Teenage Mutant Ninja Turtles: Shredder’s Revenge
Я доволі погано вмію грати в beat ’em up чи файтінги, але вони мені часто подобаються. Скоріш за все тому, що коли я був малим саме ці жанри були дуже популярними. А може ще й тому, що beat ’em up ігри зазвичай забивають на реалізм і вигадують все що забажають, зазвичай з веселими результатами. Також в дитинстві я багато грав в консольні версії ігор від Konami про Черепашок-ніндзя, навіть перша частина на NES досі подобається, хоч вона об’єктивно доволі фігова гра.
Але минуло багато часу, жанр beat ’em up майже зник, Konami перетворились на лайно і навіть Черепашки сильно змінювались з кожною новою екранізацією і ніколи не досягли такої популярності, яка в них була за часів мультиків 80-их та першої кіно екранізації. Але фанати нікуди не зникли (не фанати Konami, таких нема). Тому з новим народженням жанру beat ’em up і ніколи повністю не зникаючою популярністю TMNT було очікувано, що щось на зразок Shredder’s Revenge з’явиться. І результат класний.
Read more“Радий: Teenage Mutant Ninja Turtles: Shredder’s Revenge”
Радий: Rogue Legacy 2
Тож зазвичай в roguelike та roguelite ігри я не граю. Мені не подобається рандомно згенерований контент і я в будь-якій ситуації буду більш радий рівням і сценарію, який були спеціально продумані. Але в цих жанрах є виключення, які привертають мою увагу, і одним з таких виключень була перша Rogue Legacy. Тоді концепція перманентних анлоків в роглайт іграх була дуже свіжою, плюс досліджувати локації в metroidvania стилі мені подобалось, хоч ці локації і були згенеровані кожен раз випадково. Гру я пройшов не без задоволення, хоча під кінець мені стало трохи нудно.
І все ж, с тих пір я пройшов багато інших проектів, які були побудовані на цих же механіках, але які мені не сподобались. Тому, я хвилювався, що Rogue Legacy 2 мені теж не зайде. На щастя, я помилявся.
Радий: Halo Infinite
Оскільки я рідко граю в багатокористувацькі ігри або консольні FPS, серія Halo мене не так сильно цікавила. Але я все одно з задоволенням пройшов всі ігри в Master Chief Collection на ПК. Особливо мені сподобались ODST та Reach, але і в інші ігри було приємно грати. Ну, окрім найпершої частини, від якої я просто хотів спати. Halo 5 на ПК чомусь досі не вийшла, тому цю частину я не проходив. Та не дивлячись на це, і знаючи які зазвичай в серії необов’язкові історії, мені все одно було цікаво пограти в Infinite. Гра виявилась доволі прикольною.
Радий: Hitman 3
Трохи дивно, що Codename 47 вийшла більше 20 років тому. Серія Hitman пройшла через багато змін, інколи приймала не найкращі рішення, але “трилогія World of Assassination” може найкращий період для фанатів. Вона почалась з епізодичних релізів та “live service” ідей в 2016 і перетворилась на трилогію, в якій кожна наступна гра може включати в собі попередню і покращувати їх новими механіками та покращеннями. Але цей період закінчується з Hitman 3 і якщо дивитись на цю гру, як на колекцію з усіх трьох, то звичайно вона найкраща. Але окремо від інших… розмова буде трохи іншою.
Кілька думок про: Iron Lung (і знову про The Music Machine)
Девід Шиманські (David Szymanski) вже давно випускає маленькі тривожні горор ігри, хоч його найбільш популярним проектом став неперевершений класичний FPS DUSK. Що трохи смішно, бо гра була зовсім не схожою на його типові проекти. Але навіть після гучного успіху він не полишив свою нішу і багато років працював з іншими розробниками над різними проектами, включаючи збірники маленький ігор та демо версій (наприклад Dread X Collection). А тепер і випустив нову самостійну гру – Iron Lung. Пройшовши неї я також вирішив знову пройти The Music Machine, яка мені дуже сподобалась сім років тому.
Read more“Кілька думок про: Iron Lung (і знову про The Music Machine)”
Радий: Myst (2021)
Myst – це дуже важлива гра не лише для жанру пригодницьких ігор, але і для всіх відеоігор взагалі. Її вплив на індустрію можна побачити навіть в сучасних проектах, а деконструкція її ідей створила нові жанри. І до цього моменту я ніколи її не проходив. Я намагався пройти майже всі існуючі на сьогодні версії гри, яких накопичилось немало, але постійно переставав від нудьги. А весь цей важливий вплив який я бачив в інших проектах зазвичай був жахливим і робив ігри гірше, акцентуючи картинку чи незрозумілі “загадки” замість цікавого геймплею.
Але я завжди хотів дізнатись за що всі так люблять цю гру. З виходом ще одного рімейку в 2021 я нарешті її пройшов і не без задоволення.