What’s really unpleasant with the sunk-cost fallacy is when you know you’re engaging in it but is too stupid and stubborn to stop. Anyway, Diablo IV is the most miserable time I’ve had with any action RPG in my life and I’ve still wasted 55 hours on it. I really should’ve refunded it in the first hour, but… I mean, it’s “Diablo” and I have positive things to say even about the third game, as it can be very enjoyable if shallow. But this… oh boy, this was horrible.
Category: Reviews
Розчарування: Diablo IV
Найгірше з оманливим ефектом незворотних втрат – розуміння, що воно відбувається, але цю дурість все одно не припиняєш. Це я про Diablo IV, яка стала найжахливішим проходженням action RPG гри в моєму житті, але я все одно згаяв 55 годин на це лайно. Треба було повертати гру ще після першої години, але це ж “Diablo”! І я навіть про третю частину багато позитивного писав. Ні, воно було того не вартим.
Revisiting Diablo III: Reaper of Souls
Despite claiming that I won’t revisit Diablo III after reviewing Diablo II: Resurrected earlier this year, I did. I’m planning to play the fourth entry in the franchise, so I’ve decided that I might as well play them all. And yes, “all”, Blizzard, I don’t play games on my phone so no other entries exist. Truth of the matter is, I don’t have much to add to what I’ve said back when I first played the game in 2015, so I’ll simply focus on the most important points of what was already written, and add a few details on what I didn’t mention at the time. With the overall impression being the same – despite the hate it got, it’s not a bad game.
Повертаючись в Diablo III: Reaper of Souls
Хоча я і написав після огляду на Diablo II: Resurrected цього року, що перепроходити третю частину не буду, я передумав. Все тому, що я вирішив пограти в четверту, тому чом би й не пройти всі частини. І так “всі”, бо я не граю на телефоні, Blizzard, тому інших ігор в серії не існує. Головна проблема в тому, що я вже все що хотів розписав ще в 2015-ому, тому цього разу я просто зосереджусь на основному, додам декілька нових речей, плюс хоча б українською огляд буде. Але моє відношення до гри не змінилось – хоча її багато хто ненавидить, я вважаю Diablo III непоганою грою.
Ugly duckling: Alone in the Dark (2008)
Alone in the Dark from 2008 (also known as Alone in the Dark: Inferno on PS3) might be the last truly ambitious game of the last 20 years. That’s one hell of a statement to make, but I have good reasons to say it – what this game attempted to create is on a level that has not been attempted since. Possibly because the game didn’t turn out great and wasn’t positively received. I loved it back in 2008 even now for how frustrating a lot of the game is, I cannot help but love the effort and potential. While at the same time knowing well, that I can’t really recommend playing this game to the majority of people.
Гидке каченя: Alone in the Dark (2008)
Alone in the Dark from 2008 (також відома під назвою Alone in the Dark: Inferno на PS3) – це, можливо, остання насправді амбіційна гра останніх 20 років. Знаю як це звучить, але я пишу це не просто так. Цей проект намагався зробити незвичайну комбінацію механік і систем так, як ніхто інший не робив. Можливо лише тому, що результатом цієї спроби став жахливий провал, який майже нікому не сподобався. Мені гра в 2008-ому дуже подобалась не дивлячись на те, що вона дійсно дуже дратує. Чому я і не можу її рекомендувати більшості людей, але при цьому дуже поважаю.
Happy about: Ion Fury: Aftershock
Four years ago Ion Fury became the first new commercial product in about 20 years to utilize the Build engine, best known for being used in Duke Nukem 3D, Blood and Shadow Warrior. The experience of playing the game was kinda neat, but also slightly confusing as while it was truly a classic FPS down to its engine, it also felt like a somewhat pointless exercise that didn’t really enhance the experience. Though the biggest issues of the title, as I’ve felt, were somewhat uninspired enemies and weapons and its extremely long length without as much variety in terms of levels. Aftershock is a new expansion for the game that addresses some of those flaws and leads to a result that, in my opinion, is superior to the main game itself.
Радий: Ion Fury: Aftershock
Чотири роки тому Ion Fury стала першою комерційно випущеною грою за 20 років, яка використовувала рушій Build, відомий завдяки проектам Duke Nukem 3D, Blood та Shadow Warrior. Грати в ту гру було в цілому прикольно, але трохи дивно. Бо хоча ця FPS і була класичною в повному сенсі, навіть технічному, використання цього старого рушія не робило гру краще. Але найбільшими проблемами гри були доволі прості в дизайні вороги та зброя і особливо занадто довгі рівні, які при цьому сприймались достатньо схожими. Нове доповнення Aftershock намагається виправити деякі з цих проблем, в результаті чого грати мені в нього було приємніше, ніж в основну кампанію гри.
In love with: Cyberpunk 2077 (2.01 with Phantom Liberty)
I suppose, Cyberpunk 2077 is the perfect example of why is it I try to avoid playing and reviewing games until they’re “complete”. Though, surprisingly, the big change that makes my old review somewhat outdated isn’t the new expansion Phantom Liberty, but rather the 2.0 patch that overhauled the game in a substantial way and all of the patches that preceded it. I loved playing the game even more than before, but this time I can also easily recommend it to others. All it took was “just” 3 extra years of development…
Read more“In love with: Cyberpunk 2077 (2.01 with Phantom Liberty)”
Зачарований: Cyberpunk 2077 (2.01 з Phantom Liberty)
Cyberpunk 2077, мабуть, найкращий приклад того, чому я зазвичай уникаю оглядів на ігри, поки їх не можна назвати “повною версією”. Хоча, як не дивно, головною причиною назвати мій старий огляд на гру менш актуальним стало не доповнення Phantom Liberty, а оновлення 2.0, яке настільки оновило гру, що вона сприймається як нова. Гра мені сподобалась і перший раз, але саме зараз я нарешті можу спокійно її рекомендувати іншим. Три роки після виходу гри…
Read more“Зачарований: Cyberpunk 2077 (2.01 з Phantom Liberty)”