Tag: О часи

О часи: Sweet Home

 , , , , , , , , , ,

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Я раніше вже писав про ігри за кіноліцензією, які мали величезний вплив на розвиток цієї індустрії, коли обговорював The Chronicles of Riddick: Escape from Butcher Bay. Але цього разу, проект під питанням з’явився набагато раніше – в 1989-ому році. А конкретно, це покрокова командна рольова гра з горор тематикою та action adventure ґеймплеєм Sweet Home, яку Capcom зробили під вихід фільму з цією ж назвою. Гра вийшла виключно в Японії на Famicom, ніколи офіційно не перекладалась чи видавалась знову, але її ґеймплей настільки унікальний, що до сьогодні не існує ігор, які б грались так само. І також ця гра – причина чому Resident Evil існує.

Read more“О часи: Sweet Home”

О часи: Heretic + Hexen

 , , , , ,

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Як і з першими частинами Doom, я лише трохи пограв в Heretic в 90-их. Моїм першим повноцінним досвідом з FPS стали Duke Nukem 3D та Half-Life в другій половинні того десятиріччя. І з купи різних причин, я зазвичай не сильно цікавився “дум клонами” від Raven Software, хоча наступні ігри від цього розробника зазвичай були дуже якісними. Класними шутерами середнього бюджету, які вони випускали в 2000-их та на початку 2010-их, поки Activision не поглинула студію і не перетворила їх на ще один завод Call of Duty. Плюс, я про левел дизайн Hexen чув багато поганого, тому грати в ту гру не дуже хотілось.

Та ось вже який рік підряд Nightdive Studios випускають ремастер класичної FPS, яка в оригіналі буле створена на старій версії рушія id Tech і тепер це Heretic + Hexen. Колекція з двох ігор та їх доповнень “як ви їх пам’ятаєте”, з додатковими новими доповненнями. Тому я вирішив нарешті подивитись, що би трапилось, якби Doom був фентезі.

Read more“О часи: Heretic + Hexen”

Зачарований: Metal Gear Solid Δ: Snake Eater

 , , , , , ,

Півроку назад я знову проходив частини серії Metal Gear в перевиданні Master Collection Vol. 1, яке на той момент нарешті оновили до достатньо робочої версії, і був дуже приємно здивований MGS3. До того проходження, я скоріше більше поважав цю частину, аніж любив і перша та друга мені подобались більше. Але тут я несподівано побачив Snake Eater новим поглядом, що й стало головною причиною для мене придбати Metal Gear Solid Δ (Delta): Snake Eater. В кінці мого огляду на перевидання оригінальної гри я задався питанням, чи не стане Delta кращою версією, щоб проходити гру. Тепер я маю відповідь – стане.

Read more“Зачарований: Metal Gear Solid Δ: Snake Eater”

Думки про: Gears of War: Reloaded (лише кампанію)

 , , ,

Gears of War була дуже важливою грою. Саме ця гра зробила шутери з укриттями популярними (а сама розвила ідеї, які вперше з’явились в Resident Evil 4), підсилила популярність кооперативних режимів і платформи Xbox, як головної консолі для мультиплеєру. Гра також показала потенціал рушія Unreal Engine 3, який став найголовнішим ігровим рушієм того покоління. І перетворила Epic Games з компанії здебільшого відомої для мультиплеєрних ПК гравців на відому для величезного кола людей компанію. І ще, це гра, яка мені ніколи сильно не подобалась. Я пройшов ПК версію в 2007-ому, коли вона вийшла на рік пізніше консольної, і вона мені здалась дуже нудною і неймовірно некрасивою. Тому я ігнорував цю серію аж до виходу Gears 5 на ПК, в яку я пограв, і яка мені сподобалась. Але мені було достатньо цікаво, щоб хоча б інколи слідкувати за тим, що інші кажуть про серію і задумуватись колись пограти в усі частини. На щастя, тепер мені не треба грати в оригінальну версію, бо вийшла Gears of War: Reloaded. Яка все ще використовує Unreal Engine 3, але перероблена для сучасного заліза і не виглядає як сіро-коричнева мильна каша.

Read more“Думки про: Gears of War: Reloaded (лише кампанію)”

О часи: Gex Trilogy

 , , , , ,

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Мої смаки з платформерами доволі специфічні. Хоча я і ріс в епоху, коли саме цей жанр був найпопулярнішим, дуже мало з них мені подобаються. Серія Mario? Ні. Sonic? Трохи, але не моє. Mega Man? Теж ні. Класичні Castlevania? Мимо. Я поважаю більшість ігор з цих серій, але чим ближче гра механічно до просто платформера чи екшен платформера, тем менше мені цікаво грати. Особливо коли вони в 2D. Ігри про дослідження (так звані “metroidvania”) я обожнюю, але коли треба стрибати чи стрибати та стріляти і це ще й зроблено так, щоб було складно, то явно не для мене.

Серед 3D платформерів я знаходив більше проектів, які мені подобаються, але не набагато. Маріо в цьому списку все одно нема. Але є Gex: Enter the Gecko – гра яку я роками вважав своєю найулюбленішою грою з жанру. Тому, коли анонсували “трилогію”, частиною якої вона типу є, в перевиданні, я дуже зрадів. Мені не потрібен ремастер чи рімейк, достатньо просто якісного перевидання (навіть на емуляторі). Gex Trilogy цю задачу виконало задовільно.

Read more“О часи: Gex Trilogy”

Думки про: The Elder Scrolls IV: Oblivion Remastered

 , , , ,

Коли всі доступні на той момент частини серії The Elder Scrolls вийшли на цифрових платформах GOG та Steam, я придбав всі ігри. Окрім Oblivion. Бо Oblivion я принципово не хотів купувати знову. Бо гра мені в свій час здалась настільки нудною, що грати в неї знову я ніколи не планував. Але є купа людей, яким подобається ця частина (інколи виключно іронічно), тому я час від часу задумувався про те, щоб все ж таки до неї якось повернутись…

На щастя, мені все ще не треба купувати оригінал, бо тепер вийшла The Elder Scrolls IV: Oblivion Remastered. Яка все ще здається мені доволі нудною, але зі змінами в новому виданні, в неї відчутно цікавіше грати.

Read more“Думки про: The Elder Scrolls IV: Oblivion Remastered”

О часи: Grand Theft Auto: San Andreas – The Definitive Edition

 , , , , , ,

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Grand Theft Auto: San Andreas стала початком дуже кардинальних змін для серії. В певному сенсі, гра намагалась зробити те ж саме що робила Metal Gear Solid 3 для своєї серії. Вона все ще залишалась еволюцією ідей, які можна було побачити ще в перших частинах серії, але при цьому тут були великі зміни, які попереджали про майбутнє для цих ігор. Результат став неймовірно популярним і гру вважають однією з найкращих в історії. Але мені вона ніколи сильно не подобалась. Я пам’ятав про неї багато позитивного, але також і ще більше негативного. Тому проходження гри знову в версії The Definitive Edition не повинно було сильно змінити мою думку. Але змінило і гра мені сподобалась набагато більше. Хоча все ще не супер.

Read more“О часи: Grand Theft Auto: San Andreas – The Definitive Edition”

О часи: Grand Theft Auto: Vice City – The Definitive Edition

 , , , , , , ,

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Хоча серія Grand Theft Auto існувала ще з 1997-го і більша частина її ключових елементів не змінились до сьогодні, Vice City була важливою частиною її еволюції. В цій грі все ще була купа шалених аркадних елементів, але саме з цієї частини Rockstar почали пробувати розповідати історії з цікавими персонажами і робити більш “реалістичний” ґеймплей. Це була друга гра ери 3D, і за розміром вона була відчутно менша за GTAIII. Та при цьому, я довго її вважав найулюбленішою в серії. І під час проходження гри знову, в доволі проблемній версії Definitive Edition, я був радий побачити, що гра все ще прикольна.

Read more“О часи: Grand Theft Auto: Vice City – The Definitive Edition”

О часи: Tomb Raider IV-VI Remastered

 , , , , , ,

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Майже рівно рік тому я пройшов колекцію Tomb Raider I-III Remastered, яка викликала в мене змішані почуття. З одного боку, вона була найкращим способом пройти три класичні частини важливої ігрової серії. З іншої – лише перша частина була дійсно сильною, плюс сама колекція мала безліч проблем. Тому я сподівався, що потенційна колекція Tomb Raider IV-VI Remastered буде краще, бо The Last Revelation – моя улюблена класична частина, та й Chronicles прикольна гра. І з часом вони стали, як мені здавалось, не сильно гірше. В колекції також, правда, є і The Angel of Darkness, але від цього перевидання я багато не очікував – моє перше проходження гри в 2003-ому було жахливим і знову грати в неї я трохи боявся. Тож, якою насправді виявилась колекція? Багато в чому гіршою, на жаль і питань вона викликає немало.

Read more“О часи: Tomb Raider IV-VI Remastered”

О часи: Sonic Origins Plus

 , , , , ,

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Я дивився як мої друзі проходили ігри про Соніка, сам грав в багато з них, мені подобаються саундтреки, стиль, найкращий хлопець Наклз… В мене багато класних спогадів про ці ігри, які, насправді, не настільки й сильно мені подобались. Бо я не великий любитель платформерів, окрім тих, які про дослідження чи загадки, тому величезна кількість ігор мого дитинства були “не для мене”. Але після повторного проходження Sonic Generations, перед написанням огляду на оновлене видання Sonic X Shadow Generations, яке мені сподобалось, в мене з’явився настрій на синіх їжаків. Тому я спочатку спробував пройти Frontiers, який, на жаль, я закинув (там багато класних ідей, але також немало поганих). А потім в Sonic Origins з доповненням Plus. І відчуття від цього повернення в класику були передбачуваними, але це треба було зробити.

Read more“О часи: Sonic Origins Plus”