О часи: Tomb Raider IV-VI Remastered

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Майже рівно рік тому я пройшов колекцію Tomb Raider I-III Remastered, яка викликала в мене змішані почуття. З одного боку, вона була найкращим способом пройти три класичні частини важливої ігрової серії. З іншої – лише перша частина була дійсно сильною, плюс сама колекція мала безліч проблем. Тому я сподівався, що потенційна колекція Tomb Raider IV-VI Remastered буде краще, бо The Last Revelation – моя улюблена класична частина, та й Chronicles прикольна гра. І з часом вони стали, як мені здавалось, не сильно гірше. В колекції також, правда, є і The Angel of Darkness, але від цього перевидання я багато не очікував – моє перше проходження гри в 2003-ому було жахливим і знову грати в неї я трохи боявся. Тож, якою насправді виявилась колекція? Багато в чому гіршою, на жаль і питань вона викликає немало.

Read more“О часи: Tomb Raider IV-VI Remastered”

О часи: Sonic Origins Plus

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Я дивився як мої друзі проходили ігри про Соніка, сам грав в багато з них, мені подобаються саундтреки, стиль, найкращий хлопець Наклз… В мене багато класних спогадів про ці ігри, які, насправді, не настільки й сильно мені подобались. Бо я не великий любитель платформерів, окрім тих, які про дослідження чи загадки, тому величезна кількість ігор мого дитинства були “не для мене”. Але після повторного проходження Sonic Generations, перед написанням огляду на оновлене видання Sonic X Shadow Generations, яке мені сподобалось, в мене з’явився настрій на синіх їжаків. Тому я спочатку спробував пройти Frontiers, який, на жаль, я закинув (там багато класних ідей, але також немало поганих). А потім в Sonic Origins з доповненням Plus. І відчуття від цього повернення в класику були передбачуваними, але це треба було зробити.

Read more“О часи: Sonic Origins Plus”

О часи: Metal Gear Solid 3: Snake Eater – Master Collection Version

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Серед усіх частин серії Metal Gear найбільш улюбленою для більшості завжди була Metal Gear Solid 3: Snake Eater. Ця гра вражала на момент виходу на PS2 та чудово поєднувала ґеймплей та оповідання, гумор та драму, системність та аркадність і простоту. Та моєю улюбленою вона не була. Я проходив її до цього (в версії Subsistence) лише раз і хоча мені вона сподобалась, багато що мене також дратувало. Тому роками я більше любив MGS2. Але при проходженні Master Collection я зрозумів, що MGS1 та 2 з часом стали сприйматись набагато гірше. А зате MGS3 мені сподобалась набагато більше.

Read more“О часи: Metal Gear Solid 3: Snake Eater – Master Collection Version”

О часи: Metal Gear Solid 2: Sons of Liberty – Master Collection Version

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Дуже довго я вважав Metal Gear Solid 2 найкращою частиною серії, з точки зору ґеймплею. Це не найбільш популярна думка серед гравців, враховуючи скільки людей були розчаровані проектом, і скільком набагато більше подобається MGS3. Але мені подобалось, як Metal Gear Solid 2: Sons of Liberty стала фінальним етапом еволюції серії, якою вона була на той момент. І поглядом в її майбутнє. Ця частина стала останньою, в якій основні стелс елементи були дуже спрощені, і після цього елементи симуляції стали більш важливими. Та я не грав в цю гру вже років 20, тому не був певен, чи сподобається вона мені сьогодні. Сподобалась, але виявилась слабшою за те, що я про неї пам’ятав роками.

Read more“О часи: Metal Gear Solid 2: Sons of Liberty – Master Collection Version”

О часи: Metal Gear Solid – Master Collection Version

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Боги, коли я останній раз проходив Metal Gear Solid?.. Років 20 точно минуло. Що дивно, бо з усієї серії я завжди найбільше згадую перші дві частини MGS. Ну і MGR: Revengeance, звичайно. Останнє моє проходження MGS1 було з використанням не найкращого старого порту на ПК, який зараз можна придбати на GOG… але про різні версії гри я пізніше напишу. Бо головною причиною для цього проходження став вихід Metal Gear Solid: Master Collection Volume 1. Ця колекція вийшла ще в 2023-ому, але довгий час у неї була купа проблем, тому я чекав, поки для неї вийдуть оновлення. І на сьогодні краще версії за існуючу вже, скоріш за все, не зроблять, тому я сів проходити Metal Gear Solid знову. Гру, яка вийшла в 1998-ому і яка з часом стала відчутно гірше, ніж я сподівався.

Read more“О часи: Metal Gear Solid – Master Collection Version”

О часи: Clock Tower: Rewind

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Серія Clock Tower себе ніколи повноцінно не знайшла. Перша частина була дуже впливовою і прикольною, але після цього вийшло ще 3 частини серії, і жодна з них не була хітом. Остання з них вийшла в 2002-ому і з тих пір ми бачили лише спроби переосмислення гри, від різних розробників… жодна з яких теж не спрацювала.

Clock Tower: Rewind – це перше офіційне міжнародне видання тієї найпершої і найбільш цікавої частини серії. Яка навіть сьогодні прикольна, але реліз вийшов дуже дивним, з деякими доволі поганими рішеннями.

Read more“О часи: Clock Tower: Rewind”

О часи: Legacy of Kain: Soul Reaver 1&2 Remastered

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Ігрова серія Legacy of Kain для мене дуже важлива. Хоча я в цілому набагато частіше заново граю в класичні survival horror ігри, а не в ігри LoK, я продовжую вважати їх основними стандартами для того, як створювати світ, писати персонажів та розповідати сюжет. Silicon Knights зробили неймовірну роботу, створивши світ Носготу для Blood Omen: Legacy of Kain. А коли права на серію перейшли Crystal Dynamics, то робота Емі Хенніг на позиції сценаристки та режисера, підняли оповідання цієї серії на новий рівень. Навіть єдина дійсно слабка частина основної серії (Blood Omen 2) має прикольні елементи. Музика тут неперевершена, озвучення персонажів – краще ніж величезна кількість сучасних ігор. А сценарій кожної частини написаний так захопливо, що постійно хочеться дізнатись, що буде далі… На жаль, остання “повноцінна” частина серії – Legacy of Kain: Defiance, яка вийшла в 2003-ому, – закінчила лише частину цього сюжету. Але повного завершення саги, яка почалась в 1996-ому ми так і не отримали. Після купи закритих незакінчених проектів, включаючи дуже дивні, після того, як більша частина розробників серії розійшлась по іншим студіям (або, на жаль, померли) шанси на нову частину серії неймовірно малі. Більш того, можливо навіть краще, якщо її не буде. Сучасний ігровий ринок занадто сильно змінився. Розробники не потягнуть, а видавці не підуть на ризики.

Ну а раз відсутність нових частин може бути найкращим варіантом для серії, то варто подивитись в минуле. За допомогою Legacy of Kain: Soul Reaver 1&2 Remastered.

Read more“О часи: Legacy of Kain: Soul Reaver 1&2 Remastered”

О часи: Half-Life 2 (20-та річниця)

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Хоча Half-Life 2 любили з моменту виходу, в мене ніколи не виходило пройти її заново. Я встановлював гру, проходив перші декілька розділів гри із задоволенням, але потім десь посередині Рейвенголму моє проходження заглухало і я не повертався до гри знову. Хоча в першому Half-Life теж вистачало менш цікавих моментів, мені чомусь завжди було приємніше пройти її від початку до кінця… Звичайно, я не можу сказати, що HL2 мені не подобався – гра все одно чудова і її вплив все ще можна відчути в сучасних проектах, але перша частина мені завжди подобалась більше. Що також дивно – Episode Two мені завжди дуже подобався і я навіть найгірші досягнення в ній отримав.

Але і в другий епізод я останній раз грав десь років 14 назад. І після проходження першої частини з її доповненнями, а потім і фанатського рімейку Black Mesa, я планував пройти і другу частину. І не зробив цього одразу тому, що HL2 в певний момент став трохи зламаною грою, як з візуальними, так і логічними багами. І коли в 2023-ому Valve зробили чудове оновлення першого Half-Life, я приготувався, що і для Half-Life 2 таке оновлення вийде. І ось, на 20-ту річницю гри її дійсно оновили і зробили Епізоди частиною основної гри. І я нарешті знову їх пройшов.

Read more“О часи: Half-Life 2 (20-та річниця)”

О часи: Broken Sword – Shadow of the Templars: Reforged

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Мабуть і так варто було знову пройти Broken Sword – Shadow of the Templars. Ця класична point and click пригодницька гра 1996-го року не просто так вважається одним з найкращих прикладів жанру. Та раніше було лише два способи її пройти. Один якісний (оригінальна гра, запущена за допомогою ScummVM) і один не дуже якісний (Director’s Cut версія 2010-го). Тепер до них додався найкращий – Reforged ремастер.

Read more“О часи: Broken Sword – Shadow of the Templars: Reforged”

О часи: Castlevania Dominus Collection

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Радий, що Konami продовжують видавати ігри та колекції ігор з тих часів, коли вони робили класні проекти та їх поважали. Три роки назад вони випустили неймовірно прикольну Castlevania Advance Collection, з якою гравці могли пограти в “IGAvania” ігри (це Castlevania ігри з “metroidvania” дизайном світу, над якими зазвичай працював Коджі Іґараші), які раніше виходили на Game Boy Advance. Колекція була неймовірно крута, але на жаль всі ігри були лише емуляцією оригіналів, без виправлених багів та проблем. Але хоча б, це було збереження класики.

Тепер прийшов час для видання такої колекції для проектів з Nintendo DS, і плюс пару бонусних ігор. Як не дивно, в цю колекцію грати мені сподобалось менше.

Read more“О часи: Castlevania Dominus Collection”