Tag: action adventure

Thoughts on: Silent Hill 2 (2024)

 , , , , , ,

I still find it odd that Silent Hill 2 got remade. Original game was such a surprise to those who played the first game, but that one did not get a remake and is still exclusive to PlayStation 1. When I revisited both Silent Hill and Silent Hill 2 last year it felt “right” to play them in sequence, despite no direct story connection between the games. But that is far from the only reason I wasn’t exactly sure about what to expect from this new game. The franchise has been dead for over a decade and apart from few bright spots here and there, Silent Hill began losing relevance with SH4, 20 years ago. Was there even a point in reviving the franchise not just with a remake, instead of a new game, but also a remake of one of the most praised games in history?..

Well, whatever the case, Silent Hill 2 (2024) is here now. And it’s… alright, actually. I can see lots of people loving this game much more than the original. But only time will tell, if the remake will have the same “timeless” appeal. I have my doubts.

Read more“Thoughts on: Silent Hill 2 (2024)”

Думки про: Silent Hill 2 (2024)

 , , , , , ,

Все ще дивно, що у Silent Hill 2 тепер є рімейк. Оригінальна гра була справжнім сюрпризом для тих, хто проходив першу частину, але у неї нема рімейку і гру можна пройти лише на першій PlayStation. Минулого року, коли я заново пройшов і перший Silent Hill, і потім Silent Hill 2, проходити їх підряд було дуже приємно, хоча за сюжетом ігри взагалі не пов’язані. Та це не єдина причина, чому в мене були сумніви про цей рімейк. Серія вмерла більше десятка років тому. Та й в цілому, окрім рідких приємних винятків, в серію перестали вірити ще з SH4, а це 20 років тому. Чи варто було підходити до відновлення серії через рімейк, а не нову гру? Причому, рімейк однієї з найвідоміших ігор в історії?..

Але пізно про це думати, бо Silent Hill 2 (2024) вийшла. І виявилась доволі непоганою грою. Я навіть очікую, що великій кількості людей ця гра сподобається більше за оригінал. Але лише з часом стане видно, чи зможе рімейк бути актуальним навіть через 20 років. Я сумніваюсь.

Read more“Думки про: Silent Hill 2 (2024)”

Радий: Hebereke 2/Ufouria: The Saga 2

 , , , , ,

Одразу після знайомства з Hebereke, я вирішив пограти в нещодавно випущене продовження і перевірити, як розробники переосмислять свою стару ідею. Результати виявились несподіваними. Здебільшого приємно несподіваними. Але інколи не дуже.

Read more“Радий: Hebereke 2/Ufouria: The Saga 2”

Thoughts on: Hebereke Enjoy Edition and Gimmick! Special Edition

 , , , , , , ,

A lot of people have nostalgy for games from Sunsoft and I can see why. However, for me it was never the case. I did play Blaster Master and perhaps Batman on NES a bit as a kid, but the only game of theirs I’ve played a lot was their PS1 Hard Edge/T.R.A.G. (which I do love). So, seeing the company return to making games recently and re-releasing their old classics on their own or through other companies wasn’t a big deal to me. I was curious, however, since some of their games are considered cult classics.

Two of such titles were re-released over the past two years in the new format that emulates the original NES game, but with cool quality of life editions and bonuses. These are Hebereke Enjoy Edition (known as Ufouria: The Saga in the European and Australasian release on NES) and Gimmick! Special Edition (also known as Mr. Gimmick in Scandinavian NES release). Which I was glad to finally play, because I don’t ever want to play them again.

Read more“Thoughts on: Hebereke Enjoy Edition and Gimmick! Special Edition”

Думки про: Hebereke Enjoy Edition та Gimmick! Special Edition

 , , , , , , ,

У багатьох гравців є ностальгічні спогади про проекти від Sunsoft, але не в мене. Я розумію звідкіля до цієї компанії є стільки любові, але окрім Blaster Master (і можливо Batman на NES), в які я трохи грав в дитинстві, єдиним проектом від студії, в який я раніше грав, була гра для PS1 – Hard Edge/T.R.A.G. (яку я обожнюю). Тому, коли компанія почала заново випускати свої старі ігри в нових версіях, я не звернув уваги. Але потихеньку почав цікавитись, бо їх часто обговорювали.

Дві з цих ігор вийшли за останні два роки в форматі емуляції оригінальних проектів з NES, але з купою додаткових зручних нових елементів. Перша гра це Hebereke Enjoy Edition (також відома, як Ufouria: The Saga в європейській та австралійській версіях для NES), а друга – Gimmick! Special Edition (також відома як Mr. Gimmick в скандинавському релізі для NES). Я радий, що пограв в обидва проекти, але ніколи більше в них грати не хочу.

Read more“Думки про: Hebereke Enjoy Edition та Gimmick! Special Edition”

Thoughts on: Sylvio: Black Waters

 , , , , ,

About 9 years ago a very unique and underappreciated game by the name of Sylvio was released. It dealt with a really curious concept of EVP – Electronic Voice Phenomena and made for a really cool and creepy ghost horror adventure with light combat mechanics. It had just the right amount of ambition for the one-person development team at Stroboskop, so while it was somewhat ugly looking and had lots of minor frustrating issues and bugs, the experience was unlike any other so the game was worth playing anyway. The game was to be followed up by an equally ambitious sequel that would move EVP research from audio to video, but, sadly, the Kickstarter campaign to support the development failed. Sylvio 2 that we got two years later was simplified in most ways in comparison to the original and while it still had cool ideas (and one of its sequences with spectrograms still gives me nightmares), it was somewhat disappointing. A few years after the release of Sylvio 2, the developer decided to stop making games.

However, the rise of the “Haunted PS1 Demo Disc” and “Dread X Collection” communities, releasing short form horror titles, got Stroboskop excited again and after participating in Dread X Collection 5 with the short title “Karao”, they’ve decided to return to bigger games with this new release of Sylvio: Black Waters. Which I’m very happy about… yet I can’t say that the resulting game is very good.

Read more“Thoughts on: Sylvio: Black Waters”

Думки про: Sylvio: Black Waters

 , , , , ,

Близько 9 років тому вийшла дуже унікальна і недооцінена гра Sylvio. Її акцентом був “феномен електронного голосу” і ґеймплей був побудований на дослідженні локацій, в яких вам інколи треба було стикатись з привидами. Гра була достатньо амбіційною, як для команди Stroboskop, яка складається з однієї людини, але не дивлячись на те, що виглядала вона не дуже красиво і мала купу різних проблем та багів, я все одно дуже рекомендував в неї пограти, і рекомендую досі. Після виходу проекту, розробник почав збирати гроші на Kickstarter для розробки продовження, в якому акцент був повинен зміститись з аналізу аудіо на відеозаписи, але на жаль проект не зміг досягнути своєї мети. І замість цього, розробник зробив більш урізану за амбіціями Sylvio 2, яка вийшла через два роки. В ній все одно вистачало прикольних ідей (і від одного з моментів зі спектрограмами мені досі моторошно), але гра була набагато простіша в порівнянні з оригіналом. І через декілька років після виходу гри, розробник вирішив, що втомився від розробки ігор.

Але за останні декілька років купа малих інді студій та розробників почали випускати різні колекції маленьких горор ігор, такі як Haunted PS1 Demo Disc” чи “Dread X Collection”, що надихнуло Stroboskop на повернення в розробку. І після створення Karao для Dread X Collection 5, розробник вирішив повернутись до більш “великих” ігор з новою частиною серії Sylvio: Black Waters. Чому я дуже радію, хоч і гра вийшла не найкраща.

Read more“Думки про: Sylvio: Black Waters”

In love with: Withering Rooms

 , , , , , , ,

Withering Rooms is the kind of game you don’t get every day. Back when the title was still in Early Access, one of the ways the developer described this game was somewhere along the lines of “If Clock Tower was an action RPG”. Which… fits and, even more surprisingly, works incredibly well. This game is so strange, yet so fascinating and inventive. Its influences are recognizable, yet its mood is immaculate… And while I didn’t enjoy every second of the game and do find faults with some of its aspects, it was also one of the most inspiring gaming experiences I’ve had in quite a while.

Read more“In love with: Withering Rooms”

Зачарований: Withering Rooms

 , , , , , , ,

Withering Rooms – це така гра, яку не кожен день побачиш. Коли розробник випустив її в Early Access, то описував її в стилі “якби Clock Tower була action RPG”. Що дійсно непогано описує гру і, ще дивовижніше, дуже прикольно грається. Гра вийшла з одного боку винахідлива і ні на що не схожа, але з іншого – ви скоріш за все впізнаєте вплив інших проектів. Просто, навіть з цим впливом у гри свій унікальний голос… Який не завжди мені подобався, але тим не менш, проходження гри стало для мене мабуть найцікавішим ігровим досвідом, який я мав за доволі довгий час.

Read more“Зачарований: Withering Rooms”