While there is a numerous amount of horror themed adventure games made on RPG Maker, I’ve never been fond of them usually. There have been some good examples here and there, but more often than not these games leaned too hard either in pure tasteless jumpscare territory or were simply too poorly written, relying on shock value or extreme themes. Due to that, I had no knowledge of Ib when it became an extremely popular free game back in the early 2010s and would have not paid attention to this 2022 updated (and no longer free) remake, if not for catching a few streams and videos on it. I am glad, however, that other people promoted this little gem and that I got to experience it for myself.
Радий: Ib
Існує величезна кількість пригодницьких ігор з горор тематикою на рушії RPG Maker, та мені вони зазвичай не подобаються. Інколи зустрічаються прикольні проекти, але частіше за все ці проекти зроблені без розуміння стилю, атмосфери та нормального сценарію і акцентують жорстокість чи гучні звуки. Через це, хоча Ib була дуже популярною безкоштовною грою на початку 2010-их, я про неї навіть і не знав. І скоріш за все не дізнався, якби не подивився проходження та стріми платного рімейку гри 2022-го року (про нього тут і мова), після чого гра мене зацікавила. І тепер я дуже радий, що мені цю гру так “прорекламували”, бо вона виявилась прикольною.
Happy about: Lunacid
Until Demon’s Souls came out, I haven’t even heard of King’s Field or Shadow Tower games. And in almost 14 years since I have not found time or desire to finally play them. But, I suppose, now I kinda have played them, as Lunacid seems to be a love letter to the titles, draped in the lo-fi aesthetics and cosmic horror references. And I have quite enjoyed it.
Радий: Lunacid
До виходу Demon’s Souls я про King’s Field чи Shadow Tower навіть і не чув games. І хоча з тих пір пройшло вже майже 14 років, я все ще в ці старі проекти From Software не грав. Але, в якомусь сенсі, тепер пограв, бо наскільки я розумію Lunacid – переосмислення цих проектів, але в lo-fi стилістиці і з космічним горором. Мені сподобалось.
Thoughts on: You Will Die Here Tonight
It always pains me to see games like You Will Die Here Tonight. Games that aim to do true classic survival horror with some new ideas but fail miserably. Though, at least in the case of You Will Die Here Tonight the end result is still quite serviceable and with some updates and fixes might become slightly better. Though it won’t fix any of the issues that are making this project deeply flawed on a fundamental level. And my experience with the game went from mild curiosity to genuine, though sometimes annoyed, engagement. Only to plummet into frustration as I stopped playing it right during the final sequence of the game and refuse to attempt it again, as it’s horrendously designed.
Думки про: You Will Die Here Tonight
Кожен раз коли я бачу ситуацію як з You Will Die Here Tonight мені стає сумно. Бо це гра, яка намагається бути дійсно прикольним класичним survival horror зі свіжими ідеями, але в неї катастрофічно не виходить. На щастя, у випадку з You Will Die Here Tonight фінальний результат все одно доволі прикольний і з майбутніми оновленнями може стати ще краще. Але оновлення не зможуть виправити проблеми, які існують на фундаментальному рівні проекту. І мій досвід з грою пройшов шлях від цікавості і захоплення до роздратованості. І прямо перед на найостанніших моментах гри я не витримав і відмовляюсь проходити це до кінця.
Happy about: RoboCop: Rogue City
Several years ago I’ve played Terminator: Resistance, which was a really neat mid-budget title from Teyon that managed to feel more fun in many ways than the big budget titles it borrowed ideas from. Additionally, it was also neat to see the studio try to capture the mood of the first two movies and find a way to make a game that made sense in the universe. Well, this time they are doing exactly the same thing with RoboCop. And while I don’t think it works as well as it did for Terminator, it’s still a very enjoyable simple game.
Радий: RoboCop: Rogue City
Декілька років назад я пройшов Terminator: Resistance, який виявився несподівано прикольним проектом середнього бюджету від студії Teyon, який місцями був кращим за більш дорогі ігри, механіки з яких він брав. Плюс, розробники спробували відтворити атмосферу перших двох фільмів і зробили світ, який відповідав очікуванням для фанів серії. І тепер вони роблять абсолютно теж саме з RoboCop. Що, на мою думку, працює гірше ніж з Термінатором, але гра все одно вийшла прикольна.
Quick thoughts on: SteamWorld Build
As someone who’s usually not playing strategy games of any kind, including city builder games, I wasn’t initially planning to check SteamWorld Build. Even though I do find the universe of SteamWorld adorable, I’ve never cared about any of the titles apart from the fantastic metroidvanias of SteamWorld Dig and its even better sequel. But the demo of the game got me hooked – it felt like a perfect “introduction to the genre” kind of game. As it happens, it’s not really perfect anything, but it’s kinda nice anyway.
Кілька думок про: SteamWorld Build
Оскільки я майже ніколи не граю в стратегії, включаючи навіть city builder ігри, я був не певен, чи пограю в SteamWorld Build. Всесвіт SteamWorld мені здається милим, але єдині частини в які я грав (і з великим задоволенням) були метроідванія платформери SteamWorld Dig та її сіквел. Але демка гри мені сподобалась, бо відчувалась ніби гра як раз для людей як я, які в цьому жанрі не сильно розбираються. Гра мені теж сподобалась, але для кого вона я трохи тепер не певен.