I like simple games if they have something cool about them. Could be a nice core gameplay idea, or interesting style or story. Even before the proper rise of indie games, there were super low budget PC and console games. Series like “Simple” from D3 Publisher or the “SuperLite” from Success even gave birth to niche but popular franchises, most notable being Earth Defense Force. When I first saw Children of the Sun, I thought of such games and was hoping that it could have that “something cool”, whatever it is. But after the quite short playthrough of the title and just one day passing, I’m already struggling to remember the game.
Category: Reviews
Думки про: Children of the Sun
Класно, коли гра проста, але все одно чіпляє. Або ґеймплеєм, або прикольним стилем чи сюжетом. Навіть до початку популярності сучасних інді ігор на ринку вистачало проектів малого бюджету на ПК і навіть консолях. А з серій “Simple” від D3 Publisher та “SuperLite” від Success навіть виникло декілька нішевих але відомих франшиз, найвідомішою з яких є Earth Defense Force. Саме про такі ігри я вперше подумав, коли побачив Children of the Sun і сподівався знайти в цій грі щось, що чіпляє. Але після дуже короткого проходження і одного дню після, я майже не пам’ятаю що в грі взагалі відбувалось.
O tempora: Teenage Mutant Ninja Turtles: The Cowabunga Collection
O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.
While I suck at fighting games and (to a lesser extent) beat em ups, I grew during the era when they were The Coolest Thing Ever. A local arcade, and I’m still surprised we had one after the crapshow that was Soviet Union, had cabinets with Street Fighter II, Mortal Kombat, Streets of Rage II, Vendetta (Crime Fighters II) and, of course, Teenage Mutant Ninja Turtles. And all of the NES clones came preloaded with X games in one packages where at least one of the classic TMNT games would be included. The TMNT animated series from the 80s were also all the rage and so was the first live action movie. Heck, as a child I even liked the second one.
But it’s been decades, TMNT is no longer as popular as it used to be (though still quite liked), Konami stopped making good games and then any games (and are quite disliked). Curiously, the same year as this Cowabunga Collection released, a genuinely fun new game inspired by the titles from the collection was released – Teenage Mutant Ninja Turtles: Shredder’s Revenge. So, while game preservation is really important, would there be a reason for people who didn’t grow up on the titles from this collection to check it out?
Read more“O tempora: Teenage Mutant Ninja Turtles: The Cowabunga Collection”
О часи: Teenage Mutant Ninja Turtles: The Cowabunga Collection
О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.
Хоча я дуже погано граю в файтінги і лише трохи краще в beat em up, я ріс тоді, коли вони були найкрутішими жанрами на Землі. Недалеко від мене можна було грати в аркадні автомати, що мене досі дивує, враховуючи яким лайном був Радянський Союз. І на вибір можна було пограти в Street Fighter II, Mortal Kombat, Streets of Rage II, Vendetta (Crime Fighters II) і, звичайно, Teenage Mutant Ninja Turtles. Ну а на всіх клонах NES типу Dendy чи Юпітера було багато ігор, і там обов’язково була хоча б перша консольна TMNT. Серіал про Черепашок-ніндзя також постійно крутили по телевізору, а перший фільм був взагалі крутєзним. Мені малому навіть другий фільм сподобався.
Але це було давно, TMNT все ще поважають, але ця серія не настільки популярна, як тоді. Konami перестали випускати хороші ігри, а потім і будь-які ігри (і їх самих не поважають). В один рік з цією колекцією вийшла абсолютно нова гра – Teenage Mutant Ninja Turtles: Shredder’s Revenge. І вона була побудована на найкращих елементах ігор, які представлені в цій колекції. Тому, хоча і приємно бачити чудовий приклад збереження класичних ігор, залишається питання – чи є сенс грати в ці старі ігри, якщо є нова?
Read more“О часи: Teenage Mutant Ninja Turtles: The Cowabunga Collection”
In love with: Chants of Sennaar
Something about the games where the “puzzle” involves translating languages fascinates me. Maybe it’s my own background as a Ukrainian interpreter, someone who had to juggle several languages in his mind since early childhood. Or maybe it’s the curiosity of how such a complex idea could get “gamified”. But it feels like something finally “clicked” for the developers when the fantastic Return of the Obra Dinn got released, as its central idea of assigning assumptions to concepts and then having the game confirm or refute those assumptions in bulk became the basis for now two language-focused puzzle adventure games: Heaven’s Vault and Chants of Sennaar. Games that are similar in many ways, but also extremely different in where their focus lies.
Зачарований: Chants of Sennaar
Мені дуже подобаються ігри де загадка в тому, що треба перекладати інші мови. Можливо це тому, що я перекладач, якому з дитинства треба було постійно думати декількома мовами. Можливо тому, що мені цікаво як можна концепцію перекладу зробити ігровою механікою. Але з тих пір, як вийшла неймовірна Return of the Obra Dinn, багато розробників почали використовувати схожу ідею, де треба спочатку зробити декілька припущень, а потім гра може підтвердити, чи спростувати ці припущення, і це непогано наклалось на дві гри про переклад: Heaven’s Vault та Chants of Sennaar. Дві гри, які в чомусь схожі, але також дуже різні в тому, про що вони насправді.
O tempora: Tomb Raider I-III Remastered
O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.
I’ve been meaning to replay the classic Tomb Raider games for years now. I could – I own the PC versions on GOG and while there are some nuances about running them on modern systems, those ports are solid. But I never had time or desire, as all Tomb Raider games are quite long and slow. I used to love The Last Revelation and quite enjoyed most of Chronicles and played them a lot as a teen. But the first three? I’ve never properly finished the first, stopped playing the second at around midpoint and remembered next to nothing about the third, despite completing it decades ago. There were also three PC exclusive expansions – Unfinished Business, Golden Mask and The Lost Artefact for the 1st, 2nd and 3rd games respectively that I never even saw.
With the release of Tomb Raider I-III Remastered (Starring Lara Croft), I couldn’t delay this any further. A definitive package of the three games I was least familiar with, with the mentioned expansions and a bunch of quality of life and visual upgrades? Sign me up. A entire month of playing them later I can finally share what I think of the collection and the games themselves.
О часи: Tomb Raider I-III Remastered
О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.
Я вже дуже давно планував пограти в класичні частини серії Tomb Raider. І міг – вони всі в мене є на GOG і хоча ПК порти ігор були не без проблем, запустити їх не складно. Але мені вічно не вистачало бажання чи часу, бо ігри серії дуже довгі і повільні. Я обожнював The Last Revelation і більша частина Chronicles мені подобалась, тому їх я постійно проходив підлітком. А от з першими іграми було інакше. Першу я так і не закінчив, друга мені набридла десь з середини, а третю я пройшов років 20 назад, але вже нічого про неї не пам’ятав. Ну а в доповнення, які були лише для ПК версій (Unfinished Business, Golden Mask та The Lost Artefact, для кожної з частин серії) я навіть і не грав.
З виходом Tomb Raider I-III Remastered (Starring Lara Croft), я більше не мав причин відкладати проходження. Колекція, в якій ті ігри серії, з якими я найменш знайомий, плюс всі доповнення і купа покращень? Як таке пропустити? І після цілого місяцю проходження колекції я нарешті маю що про неї розповісти.
In love with: Brothers: A Tale of Two Sons Remake
Back in 2013 Starbreeze Studios was in a weird position. They had lost several key team members in the years prior and in 2012 released Syndicate, a game that wasn’t well received. Releasing a small downloadable only cinematic platformer title was not something people expected of them at the time, but Brothers: A Tale of Two Sons was a success that made people trust the studio once again. Pitched and directed by Josef Fares, who has since worked on purely cooperative titles A Way Out and It Takes Two, it was a very curious attempt to create a “single-player coop” kind of game. That used its simple yet inventive controls to tell a wonderful fairy tale (in the classic dark but hopeful way) story that evoked emotions through basic interactions.
The game has been re-released and ported numerous times since then and now, over 10 years since release, it got an almost shot for shot remake of the game, similarly to Like a Dragon: Ishin! from last year. This remake aims to be a new definitive version of the game and while it doesn’t quite succeed to be that at the moment, the game at the core remains amazing.
Read more“In love with: Brothers: A Tale of Two Sons Remake”
Зачарований: Brothers: A Tale of Two Sons Remake
В далекому 2013-ому Starbreeze Studios опинились в дивній ситуації. До 2012-го зі студії пішло декілька ключових людей, а потім вони випустили Syndicate, який гравцям не сподобався. Ніхто не очікував, що наступним проектом від них стане маленька гра без фізичного релізу, але саме завдяки Brothers: A Tale of Two Sons, який всім дуже сподобався, студію полюбили знову. Проектом керував Йозеф Фарес, який після цього зробив кооперативні проектів A Way Out та It Takes Two, але його перша спроба була “однокористувацькою кооперативною” грою, яка використовувала дуже незвичне використання ґеймпаду для того, щоб розказати чудову казку, яка передавала емоції через свою інтерактивність.
Гра з тих пір перевидавалась багато разів, а тепер, більш ніж через 10 років з виходу, на неї вирішили зробити “покадровий рімейк”, прямо як це було минулого року з Like a Dragon: Ishin!. Цей рімейк намагається стати головною версією гри і хоча це в нього прямо зараз не вийшло, сама гра залишається чудовою.