Reviews – Page 31 – Klardendum

Happy about: Rogue Legacy 2

14/06/2022 14/06/2022

So, I don’t really like roguelikes and roguelites. I’m not fond of randomly or procedurally generated content and would always take a wonderfully hand crafted shorter experience over it. But there are occasional projects that grab my attention. And the original Rogue Legacy did grab my attention. There was something interesting and fresh about the idea (quite new at the time) of mixing the “fresh run” nature of roguelikes with permanent upgrades, plus there was enough metroidvania-ish charm to the exploration of the locations to get me interested, even if said locations were randomly generated each run.

Yet, a lot of games since then have done the same and combined the exact same basic concepts and I’ve not enjoyed any of the ones that I’ve tried. Thankfully, Rogue Legacy 2 turned out to be fun.

Read more“Happy about: Rogue Legacy 2”

Радий: Rogue Legacy 2

14/06/2022 14/06/2022

Тож зазвичай в roguelike та roguelite ігри я не граю. Мені не подобається рандомно згенерований контент і я в будь-якій ситуації буду більш радий рівням і сценарію, який були спеціально продумані. Але в цих жанрах є виключення, які привертають мою увагу, і одним з таких виключень була перша Rogue Legacy. Тоді концепція перманентних анлоків в роглайт іграх була дуже свіжою, плюс досліджувати локації в metroidvania стилі мені подобалось, хоч ці локації і були згенеровані кожен раз випадково. Гру я пройшов не без задоволення, хоча під кінець мені стало трохи нудно.

І все ж, с тих пір я пройшов багато інших проектів, які були побудовані на цих же механіках, але які мені не сподобались. Тому, я хвилювався, що Rogue Legacy 2 мені теж не зайде. На щастя, я помилявся.

Read more“Радий: Rogue Legacy 2”

Thoughts on: The Inheritance of Crimson Manor

09/06/2022 09/06/2022

I’m usually not that into puzzle focused games or “escape room” type titles. Adventure games for me has always been about interesting stories and characters first and puzzles… not even second, really. But there are some rare exceptions where something grabs me about the game even if it isn’t really “my thing”, and in the case of The Inheritance of Crimson Manor it was a promise of exploration. I love the idea of a “creepy mansion” done in the typical gothic horror fashion – with secret rooms, hidden switches and a horrible family secret behind it all. And this game does this pretty well.

Думки про: The Inheritance of Crimson Manor

09/06/2022 09/06/2022

Зазвичай в “escape room” ігри я не граю. Для мене жанр пригод був завжди в першу чергу про історії і персонажів, а вирішення загадок мене цікавить набагато менше. Але час від часу я стикаюсь з проектом, який мені подобається, навіть коли це “не моє”, зазвичай через інші механіки. У випадку з The Inheritance of Crimson Manor мені дуже сподобалось досліджувати локацію. І взагалі вся ідея зі страшним великим будинком у стилі готичного горору (з секретними кімнатами і сімейними таємницями) мені дуже імпонує. Що, на щастя, у гри вийшло непогано.

In love with: In Sound Mind

01/06/2022 01/06/2022

There have been so many “horror games in first person perspective” that ignoring them is my first reflex. In Sound Mind looked potentially curious, but from the looks and description it reminded me of Cry of Fear type of games, that work like a horror focused FPS action adventure, which could be interesting. Buuuut it also seemed to be delving into psychology and so few games handle this well (while so many are just edge lord crap, like the aforementioned Cry of Fear) that I decided that this game wasn’t worthy of a closer look.

Many months later, I’ve started hearing positive buzz about the game from people who have a similar opinion on these types of games, so I got curious. And I’m very glad that I did, because In Sound Mind is great.

Read more“In love with: In Sound Mind”

Зачарований: In Sound Mind

01/06/2022 01/06/2022

Зараз існує стільки горорів від першої особи, що моя перша реакція – їх ігнорувати. In Sound Mind мене трохи зацікавила, але зі скріншотів та опису вона нагадала мені Cry of Fear. Що само по собі не погано – FPS action adventure з акцентом на горор може бути цікавою, але коли такі ігри починають розповідати сюжет з акцентом на психологію, дуже мало з них роблять це нормально. А більшість робить супер драматичну дурню на зразок вже названого Cry of Fear, тому я вирішив, що гра мого часу не варта.

Багато місяців потому люди, у яких схожа думка про вищезгадані ігри, почали говорити дуже позитивні речі про цей проект, тому я засумнівався в своєму рішенні. І тепер дуже радий, що все ж пограв в In Sound Mind.

Read more“Зачарований: In Sound Mind”

Thoughts on: Nightmare of Decay

26/05/2022 26/05/2022

Classic survivor horror (you know, the actual one, not any horror themed game) has seen a revival in the past couple of years, which is great. I love the genre and am glad to see fresh attempts at it. Even if vast majority of them fail, just like they did during the genre heyday. Some, like Them and Us, are too ambitious for their own good. Some, like Alisa, are so focused on emulating the old style that they become more frustrating to control than the original Alone in the Dark. And some, like Tormented Souls, deliver and extremely solid enjoyable experience, even though they bring nothing special or interesting to the table. Nightmare of Decay tries to fall into the latter category for the most part, but more often than not fails miserably. But it is definitely curious.

Думки про: Nightmare of Decay

26/05/2022 29/05/2022

Класичні survivor horror ігри (справжні) останні декілька років виходять все частіше, і я радий. Це один з моїх найулюбленіших жанрів і приємно бачити, як нові розробники до нього звертаються. І нехай, що більшість з них, як і в золоту епоху жанру, не дуже гарні ігри. Деякі, наприклад Them and Us, занадто амбіціозні. Деякі, наприклад Alisa, настільки намагаються відтворити класичний стиль, що грати в них більш дратує, ніж сідати заново за перший Alone in the Dark. А деякі, як вийшло з Tormented Souls, виходять гарно зробленими і приємними, хоч на справді нічого нового вони не роблять. Nightmare of Decay намагається попасти в останню категорію, але занадто часто в гри це не виходить. Хоч результат цікавий.

In love with: The Stanley Parable: Ultra Deluxe

19/05/2022 19/05/2022

Now that it’s been more than 10 years since the original mod, it’s almost weird to return to The Stanley Parable. Especially for me, since back then I enthusiastically proposed to translate that mod into Russian and was among the first to hear that a full commercial version of it was planned. And now we have a new version of the game, which, in spirit of the original, is well aware that it’s a new version of an old game that was a mod. It’s really awesome. But I wonder how I would’ve felt about it without the prior connections.

Oh and to get it out of the way, I’m absolutely not connected to this release of the game. Not that I’d want to translate anything into Russian anymore, but even so, this time it’s a professional translation made by professionals, and not some Ukrainian jerk.

Зачарований: The Stanley Parable: Ultra Deluxe

19/05/2022 29/11/2023

Пройшло вже більше 10 років з виходу оригінального моду, тому повертатись в The Stanley Parable якось дивно. Особливо тому, що тоді я з ентузіазмом запропонував розробникам перекласти мод російською і через це був одним з перших, хто знав про перетворення моду на гру. І ось вийшла нова версія гри, яка сама знає, що вона нова версія гри, чого можна було очікувати від цієї “серії”. І нова версія дуже прикольна… Але мені складно про неї думати без зв’язку зі старими версіями.

Ну і щоб одразу відповісти – до цієї версії гри я абсолютно не причетний. Я б і так не захотів щось перекладати російською, але в будь якому разі, я радий що гру професіонально перекладала якась студія, а не якийсь український мудило, як минулого разу.