O tempora: Diablo II: Resurrected

O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.

Okay, confession time. People love Diablo II. For many it has been THE Diablo game to play and it has been extremely influential, canonizing a lot of concepts that are still in use today. But I never liked it much. In fact, I’m not sure I’ve finished Lord of Destruction before – the expansion pack for the game, though I definitely remember finishing the Act IV. But I did respect the game and, given how much praise this title has always received, always planned to revisit it. Now that a genuinely fantastic remaster Diablo II: Resurrected is available and I’ve finished replaying the original Diablo with its expansion, I went in and played the sequel too. And finally enjoyed it.

Read more“O tempora: Diablo II: Resurrected”

О часи: Diablo II: Resurrected

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Більшість людей обожнюють Diablo II. Для них це головна гра серії і саме вона започаткувала багато ідей, які все ще використовуються в жанрі і навіть за його межами. Але мені вона ніколи сильно не подобалась. Я навіть не певен, що я колись проходив доповнення Lord of Destructionдо кінця – точно пам’ятаю лише що пройшов Акт IV і почав грати в доповнення. Але я все одно цю гру поважав і завжди планував пограти знову. З виходом неймовірно прикольного ремастеру Diablo II: Resurrected (і після проходження першої гри з її доповненням) я вирішив що прийшов час це зробити. І гра мені нарешті сподобалась.

Read more“О часи: Diablo II: Resurrected”

O tempora: Diablo (+Hellfire)

O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.

Can you believe that it’s been more than 26 years since the release of Diablo? So weird to think about it. I mean, it wasn’t the first real-time RPG or the first game to be an action RPG. But it became what defined action RPG for the western market, a mix of ideas from roguelikes, lots of loot and simple but engaging dungeon crawling, solo or in multiplayer. And while I understand why people always love the second game the most – to me, the original game has always meant more.

That said – I actually only finished it once before. And I’m pretty sure it was on the PlayStation port too. I’ve never played the often forgotten Hellfire expansion either, so I’ve been meaning to replay the game for quite a while now.

Read more“O tempora: Diablo (+Hellfire)”

О часи: Diablo (+Hellfire)

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Не знаю як вам, а мені складно повірити що Diablo вийшов більше 26 років тому. Якось навіть дивно про це думати. Гра не була першим прикладом RPG з боєм в реальному часі, чи першою action RPG, але саме вона задала стандарт для “західного” action RPG, як суміш ідей roguelike, великої кількості луту і захоплюючого дослідження підземель, як самому так і в мережевій грі. І хоча для багатьох людей друга частина найулюбленіша, мені перша частина завжди була миліша.

При тому, що я повністю пройшов гру до цього лише один раз. Причому, мені здається що навіть не ПК, а PlayStation версію. Ну а в доповнення Hellfire я взагалі ніколи раніше не грав, тому плани нарешті пограти в цю класику знову в мене були давно.

Read more“О часи: Diablo (+Hellfire)”

Happy about: Fatal Frame: Mask of the Lunar Eclipse

I have to say, it really is very weird to be going backwards with these Fatal Frame remasters (but I do hope we don’t stop here). Couple of years ago the currently latest entry, Maiden of Black Water, got released on PC and modern consoles and many people experienced the franchise for the first time. And while it is arguably among the weaker entries, with many poor design choices and annoying elements, it nonetheless had some of the coolest ideas for mechanics that were unique for it and not tried in the series before. Still, I went into Mask of the Lunar Eclipse with relatively high expectations and was not disappointed.

Read more“Happy about: Fatal Frame: Mask of the Lunar Eclipse”

Радий: Fatal Frame: Mask of the Lunar Eclipse

Треба сказати, що проходити серію Fatal Frame в зворотному порядку дуже дивно, але сподіваюсь, що ремастери продовжаться. Пару років на ПК і сучасних консолях вийшов перший ремастер – для Maiden of Black Water, який скоріш за все став для багатьох знайомством з серією. І хоча це одна з найслабших частин серії, з великою кількістю дратуючих моментів і дивних рішень, саме в ній з’явились деякі дійсно прикольні ідеї, які раніше в серії не існували. Та я все одно очікував від Mask of the Lunar Eclipse доволі багато і гра мене не розчарувала.

Read more“Радий: Fatal Frame: Mask of the Lunar Eclipse”

Thoughts on: Resident Evil 4 (2023)

I have a relatively complicated relationship with the original Resident Evil 4 from 2005, but as of now I really like it. It’s crazy varied, its influence is still felt in modern games, the soundtrack is extremely memorable and while the game is not very welcoming, when it clicks with you, you can’t stop loving it. A remake of a game like this sounded incredibly pointless – apart from QTEs and a couple of moments nothing in the original required a redo. Now, having played a couple of playthroughs of this alternative Resident Evil 4 from 2023, I have to say – yeah, it is kinda pointless. But fun nonetheless.

Read more“Thoughts on: Resident Evil 4 (2023)”

Думки про: Resident Evil 4 (2023)

Мої відносини з оригінальним Resident Evil 4 з 2005-го дуже складні, але сьогодні гра мені дуже подобається. Вона дуже різноманітна, її вплив на ігри ще не зник, саундтрек в неї незабутній і хоча навчитись в неї грати може бути складно, коли ви це зможете, грати в неї буде дуже приємно. Рімейк проекту такого рівня здавався безглуздим – окрім QTE і деяких моментів змінювати в оригіналі нічого не було потрібно. Після декількох проходжень цього альтернативного Resident Evil 4 з 2023-го, повинен признати – так, він рімейк дійсно доволі безглуздий. Але прикольний.

Read more“Думки про: Resident Evil 4 (2023)”

Thoughts on: Immortals Fenyx Rising

Oh, Ubisoft, can you just make a good game a good game and not ruin it for a while?.. Immortals Fenyx Rising is a Greek mythology based action adventure in an open world that attempts to marry The Legend of Zelda: Breath of the Wild to the Assassin’s Creed formula from Origins to today. And the concept is genuinely solid as are the basics, but… Well. It’s Ubisoft, so despite liking the game a lot, I’m writing this exhausted and after deciding not to play the DLCs.

Read more“Thoughts on: Immortals Fenyx Rising”

Думки про: Immortals Fenyx Rising

Ubisoft, ви можете хоч раз просто зробити гарну гру і ніяк її не зіпсувати?.. Immortals Fenyx Rising – це action adventure у відкритому світові основаному на давньогрецькій міфології, яка намагається об’єднати The Legend of Zelda: Breath of the Wild та сучасну формулу Assassin’s Creed. І це дуже прикольна ідея, але… Все ж таки це гра від Ubisoft, і хоча мені сподобалось грати, на DLC в мене не було сил і я пишу ці слова дуже втомлений від гри.

Read more“Думки про: Immortals Fenyx Rising”