Happy about: Crisis Core: Final Fantasy VII Reunion

Being not much of a fan of Final Fantasy VII, I was never in a rush to try out any of the related games or media that Square Enix dubbed “Compilation of Final Fantasy VII”. So I did watch Advent Children back in the day, and thought it was quite crap, but have not looked into 2 internationally released games in the collection – Dirge of Cerberus (for PS2) and Crisis Core (for PSP). Yet, while Dirge wasn’t particularly liked by anyone, Crisis Core did have a lot of positive reviews. Which might be one of the reasons that Square Enix decided to remaster (on a technical level – remake) the game for modern platforms now called Reunion. And I’m glad they did, because this title is pretty neat.

Read more“Happy about: Crisis Core: Final Fantasy VII Reunion”

Радий: Crisis Core: Final Fantasy VII Reunion

Оскільки я не дуже великий фан Final Fantasy VII, в мене ніколи не було сильного бажання пограти в пов’язані з основною частиною ігри, які Square Enix назвали “Compilation of Final Fantasy VII”. Я колись подивився Advent Children, подумав що не фільм а лайно, і не дивився на 2 гри, які також вийшли в цій колекції – Dirge of Cerberus (на PS2) та Crisis Core (для PSP). Але хоча Dirge нікому не сподобався, у Crisis Core оцінки були непоганими. Можливо, це одна з причин, чому Square Enix вирішили зробити ремастер (а з технічної сторони рімейк) цієї гри на сучасних платформах і назвали його Reunion. І гра виявилась прикольною.

Read more“Радий: Crisis Core: Final Fantasy VII Reunion”

Happy about: ASTLIBRA Revision

I did not expect what Astlibra Revision would turn out to be. When I first saw it and ignored it. When it was brought to my attention again and I’ve decided to play it. Even as I was playing it. It’s not some inventive never before seen mix of genres or anything, it’s just that it’s so constantly full of surprises. And huge. To a fault, really, but still, we’re talking about a game that looks like this lasting 60 hours and still finding ways to introduce some new stuff in the last hours of itself. But it’s also not without many issues.

Read more“Happy about: ASTLIBRA Revision”

Радий: ASTLIBRA Revision

Я зовсім не очікував чим виявиться Astlibra Revision. Коли вперше її побачив і проігнорував. Коли про неї нагадали і я почав проходити гру. І навіть коли вже проходив. Я не можу сказати, що проект якийсь інноваційний або зовсім незвичний. Просто гра постійно дивує. І ще вона дуже велика. Можливо навіть це трохи мінус, але все ж таки незвично бачити гру, яка може займати 60 годин на проходження, і навіть на останніх годинах робити щось нове і несподіване.

Read more“Радий: ASTLIBRA Revision”

Happy about: Gerda: A Flame in Winter

It’s a bit of a shame that story-driven adventure titles, and I mean the ones that are almost purely story driven like Telltale titles or Life is Strange, became almost a separate thing, very disconnected from the “classic” adventure games, even the ones that were also heavily story-driven. But at least we’re seeing more of them trying to experiment with the boundaries of the genre more. Gerda: A Flame in Winter is one such title – it’s not about puzzles and free exploration of locations or even really inventory usage in a classic sense, instead it’s all about choices and consequences and the storytelling. But it has a few very cool tricks to achieve its goals, even if it ends up being somewhat rough around the edges.

Read more“Happy about: Gerda: A Flame in Winter”

Радий: Gerda: A Flame in Winter

Навіть трохи шкода, що сюжетні пригодницькі ігри, а я маю на увазі ті, які майже повністю про сюжет (як ігри Telltale або Life is Strange), перетворились на щось типу свого жанра, окремого від класичних пригод, навіть тих які самі були з величезним акцентом на сюжет. Але хоча б при цьому ми бачимо більше цікавих експериментів. Саме такою грою і є Gerda: A Flame in Winter – тут нема типових загадок чи бродіння по локаціям, нема класичного використання предметів з інвентарю, а весь акцент зроблений на історію і рішення гравців. І робить вона це використовуючи цікаві прийоми, які роблять цю, в цілому трохи незграбну гру, набагато цікавіше.

Read more“Радий: Gerda: A Flame in Winter”

In love with: Final Fantasy VII Remake Intergrade

The incredible hype for a remake of Final Fantasy VII has always felt odd to me. Partially because I didn’t care that much about the original game, but also because I couldn’t even picture how a classic jRPG could be remade, other than by doing it in the exact same way but with better visuals. Which sounded pointless. But the remake did happen after years of speculation and a surprise announcement. And it went in a rather unexpected direction. For one, “Remake” seems to be the actual name for this game, which is the first of several entries to redo the story of the original Final Fantasy VII. And if that’s not weird enough, the gameplay has been drastically redone too. What is most surprising to me, though, is that for how much respect rather than enjoy the original, I loved playing Remake.

Read more“In love with: Final Fantasy VII Remake Intergrade”

Зачарований: Final Fantasy VII Remake Intergrade

Мене завжди дивувало, наскільки сильно люди просили рімейк Final Fantasy VII. Частина причини була в тому, що мені самому оригінал не так і сильно подобався, але куди важливіше було те, що мені складно було уявити як такий рімейк буде працювати. Просто така ж jRPG, але з більш красивим геофоном? Звучить як згаяний час. Але після декількох років чуток і обговорень рімейк все ж анонсували, і він виявився абсолютно неочікуваним. Той факт, що “Remake” – це назва цієї гри, а не її статус, – вже є дивним. Те, що це лише перший проект серії рімейків оригінальної історії Final Fantasy VII – теж цікаво. Але найдивніше те, як саме змінили ґеймплей. І те, наскільки мені сподобалось проходити Remake, враховуючи що оригінал я проходив трохи через силу.

Read more“Зачарований: Final Fantasy VII Remake Intergrade”

Thoughts on: Lost Judgment

After loving Judgment so much, I went into Lost Judgment with very high expectations. Yet, despite being, on a technical level, a more or less straight improvement on everything the previous game had, I couldn’t help but feel disinterested in most of its contents. Luckily, it’s still a very solid entry in the Like a Dragon series, at least mechanically. And with some good storytelling.

Read more“Thoughts on: Lost Judgment”

Думки про: Lost Judgment

Після того, наскільки мені сподобався Judgment, очікування від Lost Judgment в мене були дуже високі. Але виявилось, що хоча технічно гру можна вважати в майже усіх сенсах краще, більша частина продовження мені здалась нудною. Але це все одно дуже класна гра серії Like a Dragon з механічної точки зору. І сюжет тут все одно доволі непоганий.

Read more“Думки про: Lost Judgment”