Happy about: System Shock (2023)

The original System Shock from 1994 was an incredibly important game. In some regards it was “Ultima Underworld in space”, and alongside its two Ultima Underworld predecessors, was an early example of a game designed around simulated systems that heavily leaned into emergent gameplay. A concept that is nowadays usually defined as an “immersive sim”. Even in this rougher form the game was great and if one can get through layers of outdated UI, controls and quality of life aspects it’s exciting even today. Especially in the Enhanced Edition version released 8 years ago by Nightdive Studios, known for their faithful and high quality restorations of older games.

That was the only way to experience the original game until now when the very same Nightdive released the remake of the game. Originally announced as a Kickstarter project around the same time as the Enhanced Edition came out, this project spent a long time in development and had several major changes in its focus. It switched engines, then it was decided to expand the scope of the project and then, when it became obvious that the plan wasn’t working, switched back to being a faithful remake of the original game. Which is exactly what we got now for better and for worse.

Read more“Happy about: System Shock (2023)”

Радий: System Shock (2023)

System Shock 1994-го року була неймовірно важливою грою. В певному сенсі, це був “Ultima Underworld в космосі”, який разом з двома Ultima Underworld попередниками заклав основи для проектів, побудованих навколо систем і емерджентного ґеймплею. Тобто дизайну, який зараз називають “immersive sim”. Навіть в такому ранньому проявленні цього підходу результат був дуже класним і якщо у вас вистачить терпіння на застарілий інтерфейс, управління і деякі не найкращі навіть для тих часів рішення, то навіть сьогодні грати в проект приємно. Особливо в версії Enhanced Edition, яку 8 років тому випустили Nightdive Studios, відомі своїми ремастерами класики.

І до сьогодні це був єдиний спосіб пограти в гру, але ті ж самі Nightdive тепер випустили і рімейк. Його анонсували як Kickstarter проект приблизно одночасно з виходом Enhanced Edition, але після цього розробка була складною. Гра змінила рушій, потім стала набагато більше ніж спочатку планувалось, а потім, коли стало зрозуміло що так не вийде, гру знову обмежили лише відтворенням оригіналу, але покращуючи всі його елементи. Що ми і отримали і це одночасно добре і не дуже.

Read more“Радий: System Shock (2023)”

In love with: Axiom Verge 2

Seven years ago Axiom Verge got released and while I had a fair share of criticisms towards it, it really was a fantastic metroidvania. Without being too novel, it had several extremely clever additions to the formula of the genre and apart from that was a solid game with unforgettable soundtrack and cool visual style. A year ago Axiom Verge 2 got released on several platforms and had far less excited reviews overall, most emphasizing the change in focus of the game from action to exploration. Which excited me, because I love exploration in metroidvania games and the combat in the first title was my least favorite thing about it. Now that I’ve finally had a chance to play the sequel myself, I have to say that I love it even more than the original. Yet, I can see how it’s not going to be for everyone.

Read more“In love with: Axiom Verge 2”

Зачарований: Axiom Verge 2

Сім років тому вийшла Axiom Verge, і не дивлячись на деякі мінуси, була чудовою metroidvania грою. Без суттєвих інновацій, гра додала декілька дуже прикольних елементів в формулу жанру. Плюс, окрім того що сам ґеймплей був прикольним, у гри був незабутній саундтрек і прекрасний візуальний стиль. Рік тому вийшов сіквел гри на декількох платформах, якими я не користуюсь, і відгуки на Axiom Verge 2 в цілому були менш позитивними, з найбільшою критикою націленою на зміну акцентів з екшену на дослідження локацій. Що особисто мене зацікавило ще сильніше, бо екшен в оригіналі мені не зайшов. В результаті продовження мені сподобалось навіть більше ніж перша частина. Але певен, що не всі зі мною би погодились.

Read more“Зачарований: Axiom Verge 2”

Happy about: Rogue Legacy 2

So, I don’t really like roguelikes and roguelites. I’m not fond of randomly or procedurally generated content and would always take a wonderfully hand crafted shorter experience over it. But there are occasional projects that grab my attention. And the original Rogue Legacy did grab my attention. There was something interesting and fresh about the idea (quite new at the time) of mixing the “fresh run” nature of roguelikes with permanent upgrades, plus there was enough metroidvania-ish charm to the exploration of the locations to get me interested, even if said locations were randomly generated each run.

Yet, a lot of games since then have done the same and combined the exact same basic concepts and I’ve not enjoyed any of the ones that I’ve tried. Thankfully, Rogue Legacy 2 turned out to be fun.

Read more“Happy about: Rogue Legacy 2”

Радий: Rogue Legacy 2

Тож зазвичай в roguelike та roguelite ігри я не граю. Мені не подобається рандомно згенерований контент і я в будь-якій ситуації буду більш радий рівням і сценарію, який були спеціально продумані. Але в цих жанрах є виключення, які привертають мою увагу, і одним з таких виключень була перша Rogue Legacy. Тоді концепція перманентних анлоків в роглайт іграх була дуже свіжою, плюс досліджувати локації в metroidvania стилі мені подобалось, хоч ці локації і були згенеровані кожен раз випадково. Гру я пройшов не без задоволення, хоча під кінець мені стало трохи нудно.

І все ж, с тих пір я пройшов багато інших проектів, які були побудовані на цих же механіках, але які мені не сподобались. Тому, я хвилювався, що Rogue Legacy 2 мені теж не зайде. На щастя, я помилявся.

Read more“Радий: Rogue Legacy 2”

Happy about: Blasphemous

I’ve played Blasphemous about 2 years ago, just a few months after its initial release, and decided to stop my playthrough. As a fan of more exploration focused metroidvania titles, I didn’t gel well with the action focus of the game, especially since it was also going for the “Dark Souls inspired” challenge, seemingly. But a few months ago I’ve seen other people play it on streams and realized, that the game wasn’t exactly what I first thought it would be. So I decided to give it another go.

Read more“Happy about: Blasphemous”

Радуясь: Blasphemous

Я впервые попробовал Blasphemous года 2 назад, почти сразу после выхода игры, и она мне не зашла. В метроидваниях я обычно предпочитаю исследование, а этот проект явно хотел акцентировать экшен. И сложность “в стиле Dark Souls”. Но вот пару месяцев назад я посмотрел как другие люди на стримах проходят игру и понял, что первые впечатления об игре были не совсем правильные. И теперь рад, что дал игре ещё один шанс.

Read more“Радуясь: Blasphemous”

Thoughts on: F.I.S.T.: Forged In Shadow Torch

I tend to prefer exploration focused action adventure platformers, aka metroidvanias, to be about the exploration. By now we’ve seen so many games of this type emphasizing one or several building blocks of the genre that there’s plenty of choice for everyone. F.I.S.T.: Forged In Shadow Torch, the first major release by the Chinese-based TiGames, is a metroidvania focusing on action, story and somewhat realistic architecture. So in a way it works like a mix of Shadow Complex and Guacamelee! and does a good job at it.

Read more“Thoughts on: F.I.S.T.: Forged In Shadow Torch”

Мысли про: F.I.S.T.: Forged In Shadow Torch

Обычно я предпочитаю action adventure платформеры про исследование, так называемые “метроидвании”, которые акцентируют именно исследование локаций. За последние несколько лет вышло полно примеров жанра с акцентом на любой вкус. Но самыми популярными оказываются те, которые акцентируют экшен. К ним причисляется и F.I.S.T.: Forged In Shadow Torch от китайской студии TiGames. Который в каком-то роде напоминает любопытную смесь Shadow Complex и Guacamelee!

Read more“Мысли про: F.I.S.T.: Forged In Shadow Torch”