Alone in the Dark from 2008 (також відома під назвою Alone in the Dark: Inferno на PS3) – це, можливо, остання насправді амбіційна гра останніх 20 років. Знаю як це звучить, але я пишу це не просто так. Цей проект намагався зробити незвичайну комбінацію механік і систем так, як ніхто інший не робив. Можливо лише тому, що результатом цієї спроби став жахливий провал, який майже нікому не сподобався. Мені гра в 2008-ому дуже подобалась не дивлячись на те, що вона дійсно дуже дратує. Чому я і не можу її рекомендувати більшості людей, але при цьому дуже поважаю.
Tag: гидке каченя
Гидке каченя: Tribes: Vengeance
Шкода, але нічого схожого на Tribes не існує. Цей величезний фантастичний всесвіт був створений дуже давно командою Dynamix для їх меха симуляторів, але потім з’явився і в стратегіях і неймовірно швидких (і зроблених лише для мультиплеєру) FPS. І історія цього всесвіту, хоча і не несподівана, але все одно непогана. Та не заради історії люди грали в Tribes, бо для цих мультиплеєрних FPS не треба було вигадувати сюжети, щоб в них було весело грати. Але зав’язка була – далеке майбутнє, різні Плем’я (з назви) людей знаходяться в постійному конфлікті на різних планетах і використовують джетпаки щоб вирішувати свої проблеми через те, що по факту співпадає з типовими мультиплеєрними режимами типу захвату прапору. Все інше що вам треба знати, це – високі швидкості, інерція, катання по землі та використання зброї, з якою вам треба розраховувати траєкторію польоту снаряду, щоб збити ворогів в повітрі десь з іншого кінця величезної мапи.
Але є виключення – Tribes: Vengeance. Гра про сюжет від Irrational Games, які тільки нещодавно випустили System Shock 2 та Freedom Fighters, а скоро після цього зроблять SWAT 4 та BioShock. Гра, яку чомусь видавець Vivendi Universal Games майже одразу перестав підтримувати і яку майже всі забули.
Гидке каченя: F.E.A.R. 3
Я би хотів назвати третю частину F.E.A.R. не такою як інші, але кожна частина серії була різною. Тим не менш, саме F.E.A.R. 3 люблять менше за всі інші (якщо ігнорувати доповнення і DLC) і на це є оправдані причини. Достатньо лише згадати те, що назву гри гидотно стилізували як F.3.A.R. Коли гра тільки вийшла, я був далеко не в захваті, але навіть тоді мені сподобались деякі елементи проекту. З тих пір про розробку гри стало відомо більше і з новим контекстом проходити гру в 2023-ому було ще приємніше. Навіть хоча гра все ще викликає купу питань.
Гидке каченя: Cold Fear
Cold Fear – гра, яку я люблю час від часу проходити знову. Вона ще те гидке каченя з величезною кількістю амбіціозних чудових ідей, але в яке грати не завжди приємно. І з кожним моїм новим поверненням, я знаходжу все більше речей, які мені не подобаються, бо і працює вона з часом все гірше, і терпіти застарілі невдалі механіки мені стає все складніше. Але я все одно з задоволенням пройшов гру знову, хоч і певен, що для більшості людей проходження не було б радісним.
Гидке каченя: Jade Empire: Special Edition
Jade Empire я до цього пройшов лише раз – в 2007, коли Special Edition порт вийшов на ПК. І все що я про неї пам’ятав з тих пір, це те що історія мені сподобалась. Не раз я задумувався пограти в неї знову, але настрою якось не було. Та нещодавно я вирішив, що час настав і тепер я розумію, чому я нічого не пам’ятав про ґеймплей.
Гидке каченя: Stranglehold
Дуже цікавий проект, як для гидкого каченя. В 2007-ому до уповільнення часу в іграх всі звикли, остання офіційна гра по Матриці вийшла ще в 2005-ому, а The Matrix Online закриють через 2 роки. Про Джона Ву теж почали забувати, а фільм Hard Boiled (до якого ця гра була сіквелом) взагалі вийшов ще в 1992-ому. Навіть “героїчне кровопролиття” і ґанката теж людям трошки набридло. Але Stranglehold чомусь вийшла саме в цей час. І амбіцій у цього проекту було достатньо.