Happy about: Remnant: From the Ashes (Complete Edition)

I have to give it to Gunfire Games – they seem to be a highly adaptable studio. Founded in 2014 by parts of the team who worked on Darksiders franchise in the by then defunct Vigil Games, I’m sure their original desire was to immediately go into creating Darksiders III. But they’ve adapted to the realities of the market and to built portfolio and keep the studio alive created several VR projects for the then booming initial wave of VR popularity brought in by Oculus Rift. One of which was called Chronos that played like a tough hack and slash inspired by Souls-like games and featured a setting that included both fantasy and post-apocalyptic Earth imagery, which they’ve already played with a lot for Darksiders. This also allowed them to get better acquainted with Unreal Engine 4 which they then used to create a visually beautiful (but incredibly frustrating and unfun) Darksiders III. And to follow that project up, they’ve seemingly decided to experiment with the third person shooting mechanics (as one of the Horseman – Strife, – is a gun user) while reusing a lot of the resources they’ve managed to create up until that point and created a genuinely clever mix of different genres – Remnant: From the Ashes. That also served as a sequel to Chronos (later to be re-released for flat screens as Chronos: Before the Ashes).

And it is really bizarre how they’ve seemingly just experimented and scrambled a bunch of ideas together from what they had on a rather low budget only to create their best game up until that point.

Read more“Happy about: Remnant: From the Ashes (Complete Edition)”

Радий: Remnant: From the Ashes (Complete Edition)

За що я дуже поважаю Gunfire Games, так це за їх здібність адаптуватись під ситуацію. Студію сформували в 2014 році люди, які до цього працювали в Vigil Games над серією Darksiders і я певен, що вони одразу хотіли почати робити Darksiders III. Але вони врахували потреби ринку і спочатку почали будувати собі нову репутацію та заробляти більш простими проектами, які вони зробили під першу хвилю популярності сучасного VR, а конкретно під Oculus Rift. Одним з цих проектів був Chronos – складна hack and slash Souls-подібна гра, в світі якої була суміш фентезі та пост-апокаліпсісу, що вони до цього робили в Darksiders. З цими проектами, вони набили собі руку в створенні ігор під Unreal Engine 4 і потім їм випала можливість створити дуже красиву (але неймовірно неприємну для проходження) Darksiders III. Після чого, вони вирішили проекспериментувати і зробити шутер від третьої особи (можливо тому що один з ключових персонажів Darksiders з пістолетами), використовуючи якомога більше напрацьованих матеріалів з уже існуючих проектів. І в результаті цього вийшла дуже незвична суміш багатьох жанрів – Remnant: From the Ashes. Яка також виявилась продовженням Chronos (цю гру потім перевидадуть для звичайних моніторів як Chronos: Before the Ashes).

Тому мені особливо цікаво бачити, як цей результат повторного використання ідей та різних експериментів став найкращою грою студії на момент виходу гри.

Read more“Радий: Remnant: From the Ashes (Complete Edition)”

Happy about: Sniper Elite 5 (Complete Edition)

As mentioned in my recent revisit of Sniper Elite V2 (this time Remastered), I’ve quite enjoyed Sniper Elite 4. It was hardly as detailed or inventive as the titles it directly pulled from, like Hitman or Metal Gear Solid V, but what it had was extremely fun and satisfying. So I was looking forward to playing a sequel, yet when Sniper Elite 5 came out I was too stressed due to living through early months of the full scale russian invasion, I was rather picky about which games I was comfortable playing. Plus, a lot of the initial user reviews on the game were surprisingly negative, commenting on its inferiority to the fourth game. Two years since its release and one year since the release of its final DLC mission, I’ve decided to give it a shot and was not disappointed.

Read more“Happy about: Sniper Elite 5 (Complete Edition)”

Радий: Sniper Elite 5 (Complete Edition)

Як я згадував в моєму нещодавньому проходженні Sniper Elite V2 (цього разу Remastered), Sniper Elite 4 мені сподобалась. Гра не була настільки винахідливою або детальною, як проекти, що її надихали (наприклад Hitman чи Metal Gear Solid V), але проходити її було захопливо і прикольно. То ж в сіквелі я був дуже зацікавлений, та так вийшло, що реліз Sniper Elite 5 стався як раз тоді, коли стрес від повномасштабного вторгнення росіян ще трохи напрягав, тому деякі ігри я просто не хотів проходити. Плюс, багато відгуків гравців після виходу були доволі негативними, і більшість з них порівнювала цю гру з четвертою частиною не на користь нової. І все ж два роки з виходу гри і рік з виходу останнього DLC, я вирішив пограти в цей проект. І не розчарувався.

Read more“Радий: Sniper Elite 5 (Complete Edition)”

Quick thoughts on: Sniper Elite V2 Remastered

Back when I’ve played Sniper Elite V2 about 10 years ago it was just a second entry in the budding middle budget franchise from Rebellion. A third person stealth shooter with emphasis on sniping and slow motion kills that could switch to the X-ray vision, it was somewhat novel and curious at the time, even if not particularly good. But the series evolved since then and Sniper Elite 4, while not among the best stealth action titles I’ve ever played, was an easy recommendation and an extremely satisfying game. And a year after its release, Rebellion decided to remaster V2 that originally released in 2013. In preparation for playing the latest entry in the series, I’ve decided to revisit this title and figure out for myself if there’s a point in playing this game, when you have the improved sequels.

Read more“Quick thoughts on: Sniper Elite V2 Remastered”

Кілька думок про: Sniper Elite V2 Remastered

Коли я вперше пройшов Sniper Elite V2 десь років 10 назад, гра була лише другим проектом в серії від Rebellion. Хоча гра і була “середнього бюджету”, цей стелс шутер від третьої особи з акцентом на використання снайперської гвинтівки, ураження цілей з якої показувало повільну камеру смерті з “просвічуванням” крізь тіло, був доволі свіжою ідеєю на той час, хоч і не дуже прикольною грою. З тих пір серія розвивалась далі, і хоча Sniper Elite 4 не став найкращою стелс грою на світі, грати в неї було дуже приємно. Через рік після виходу того проекту, Rebellion вирішили перевидати V2, яка в оригіналі виходила в 2013-ому. І перед проходженням найновішої частини серії, я вирішив пройти цей ремастер і зрозуміти, чи є сенс в нього грати, коли є продовження.

Read more“Кілька думок про: Sniper Elite V2 Remastered”

Happy about: Ratchet & Clank: Rift Apart

My whole experience with Ratchet & Clank franchise began and originally ended with playing the first 4 games on PS2. The first game was nice, but deeply flawed in several ways. But starting with Going Commando, the first sequel, the series carved its niche. And Rift Apart is still following the basics that were established and improved in 2002-2003. Playing it now, finally available on PCs 2 years since its original release, makes me miss the fact that these types of games aren’t really popular anymore.

Read more“Happy about: Ratchet & Clank: Rift Apart”

Радий: Ratchet & Clank: Rift Apart

Весь мій минулий досвід з серією Ratchet & Clank почався і швидко закінчився коли я пограв в перші 4 частини на PS2. Перша гра була непогана, але з проблемами. Але починаючи з Going Commando, першого сіквелу, серія знайшла своє місце і стала прикольною. Rift Apart продовжує всі ті ж основи, які з’явились в тій грі, і покращувались з 2002-2003-их років. І тепер, коли гра вийшла на ПК через 2 роки після PS5 релізу, мені дуже шкода, що таких ігор майже ніхто більше не робить.

Read more“Радий: Ratchet & Clank: Rift Apart”

O tempora: Max Payne & Max Payne 2: The Fall of Max Payne

O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.

I absolutely loved Max Payne when I first played it. It felt unlike any other action game out there and for years remained my golden standard for how an action game should be. It wasn’t without flaws, but it’s fantastic pace, exciting action and shockingly good storytelling far outweighed them in my eyes. Then there was also a sequel that I admired and respected for its even bigger focus on storytelling and some refinements to the gameplay mechanics. But I also didn’t enjoy the game as much. It has been a while, however, since I’ve played any of them and I wanted to see what my opinion on these classics would be today, especially with a remake announced.

Read more“O tempora: Max Payne & Max Payne 2: The Fall of Max Payne”

О часи: Max Payne та Max Payne 2: The Fall of Max Payne

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Я обожнював грати в Max Payne, коли вона вийшла і нічого навіть схожого на неї тоді не знав. Вона залишалась для мене золотим стандартом якості для екшенів, навіть хоча і мала свої проблеми. Її темп був ідеальним, оповідання неочікувано якісним, ґеймплей захоплюючим. Через два роки вийшло продовження, яке покращило деякі з механік і зробило набагато більший акцент на сюжет. І хоча я її дуже поважав за це, подобалась вона мені менше. Але останній раз я в них грав дуже давно і мені було цікаво, чи може змінитись моя думка про ці проекти, особливо тепер, коли ми знаємо що на них роблять рімейки.

Read more“О часи: Max Payne та Max Payne 2: The Fall of Max Payne”