Quick thoughts on: Iron Lung (and revisiting The Music Machine)

David Szymanski has been doing small unsettling horror themed titles for a while, but his biggest success, of course, was the fantastic classic FPS revival title DUSK. Somewhat ironic, I suppose, given that it was the polar opposite of what his games were usually about, but thankfully he didn’t decide to abandon his smaller projects because of that success. So after a few years of working with other developers and helping with awesome demo collections and small game compilations (like the awesome Dread X Collection) a new standalone commercial title is now out – Iron Lung. And since I was in the mood, I’ve decided to revisit The Music Machine, that awed me seven years ago, as well.

Read more“Quick thoughts on: Iron Lung (and revisiting The Music Machine)”

Кілька думок про: Iron Lung (і знову про The Music Machine)

Девід Шиманські (David Szymanski) вже давно випускає маленькі тривожні горор ігри, хоч його найбільш популярним проектом став неперевершений класичний FPS DUSK. Що трохи смішно, бо гра була зовсім не схожою на його типові проекти. Але навіть після гучного успіху він не полишив свою нішу і багато років працював з іншими розробниками над різними проектами, включаючи збірники маленький ігор та демо версій (наприклад Dread X Collection). А тепер і випустив нову самостійну гру – Iron Lung. Пройшовши неї я також вирішив знову пройти The Music Machine, яка мені дуже сподобалась сім років тому.

Read more“Кілька думок про: Iron Lung (і знову про The Music Machine)”

O tempora: Final Fantasy VI (Pixel Remaster)

O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.

Well, the Pixel Remaster journey ends with Final Fantasy VI. It’s almost a shame, really, as this collection has been so wonderfully made that I can only hope more classic titles are given this treatment. But at least this collection ends with one hell of a game.

Read more“O tempora: Final Fantasy VI (Pixel Remaster)”

О часи: Final Fantasy VI (Pixel Remaster)

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Ну ось, Final Fantasy VI – це кінець колекції ремастерів Pixel Remaster. Навіть шкода, що більше поки не планується, оскільки колекція вийшла настільки гарною, що хотілося б більше класичних ігор побачити в такому вигляді. Але хоча би закінчуємо серію на незабутній грі.

Read more“О часи: Final Fantasy VI (Pixel Remaster)”

Thoughts on: Scarlet Nexus

Playing Scarlet Nexus was a bit of a rollercoaster. It looks great, it has nice tunes and its combat system looks stylish and fun. But then, the more of it I’ve played, the more I grew frustrated and bored. And in the end, even though I’m a huge fan of games where you have two playable characters going through two parallel storylines, I couldn’t keep on playing with the second character. I just didn’t have it in me to play more of it. Yet, what a fascinating project this is.

Read more“Thoughts on: Scarlet Nexus”

Думки про: Scarlet Nexus

Мій досвід з Scarlet Nexus був вкрай неоднозначним. Виглядає гра чудово, саундтрек запальний, а система бою виглядає стильно і весело. Але чим більше я грав, тим більше гра починала мене дратувати. Тому хоча я обожнюю ігри в яких є дві паралельні сюжетні кампанії за двох персонажів, я не зміг пересилити себе і пройти другу кампанію до кінця. Просто сил вже не вистачало. Хоч гра дійсно дуже цікава.

Read more“Думки про: Scarlet Nexus”

Думки про: Firework

Спочатку Firework вийшла лише китайською і відгуки на неї були дуже позитивними. Коли вийшла англійська локалізація, я нарешті зміг перевірити сам за що цю гру так нахвалюють. Гра дійсно непогана, але нічого особливого.

Read more“Думки про: Firework”

Disapprove: Conway: Disappearance at Dahlia View

This is the third outing by White Paper Games, a studio that has been experimenting with story driven adventure titles for almost a decade now. And it’s also the first one that I’ve decided to play till the end, as both Ether One and The Occupation got me bored and frustrated very early on in their playtime. I would’ve dropped Conway as well if not for a purely academic interest in seeing how other developers deal with detective stories. Now I have additional knowledge on how to avoid doing it.

Read more“Disapprove: Conway: Disappearance at Dahlia View”

Разочарование: Conway: Disappearance at Dahlia View

Это уже третий проект от White Paper Games, которые почти 10 лет экспериментируют с сюжетными приключенческими играми. И первая их игра, которую я прошел до конца. Потому что Ether One и The Occupation начали меня раздражать достаточно быстро. Впрочем, я бы и Conway забросил если бы не желание посмотреть как другие студии подходят к созданию детективных игр. И после прохождения лучше понимаю, как такие игры делать не стоит.

Read more“Разочарование: Conway: Disappearance at Dahlia View”