Дивно, що я ігри серії Like a Dragon проходжу частіше ніж типові проекти Ubisoft, але втомлююсь я від них набагато менше… Але без жартів – RGG Studio вирішили випускати ці проекти майже кожен рік, а інколи (як цього року) навіть по декілька ігор за рік. Та у випадках, як з цією конкретною грою, я не певен навіщо вони це роблять. Тобто, Like a Dragon Gaiden мені сподобався, але інколи ця гра здається абсолютно не потрібною для серії, хоча б сюжетно…
Like a Dragon Gaiden: The Man Who Erased His Name – нова частина серії, яка стерла своє міжнародне ім’я (Yakuza) і взяла нове. Але при цьому залишилась здебільшого серією action adventure проектів у відкритому світі з beat ’em up боями та кінематографічними сюжетами. Ця частина, як і каже назва (“Gaiden” в японському медіа зазвичай означає “побічна історія”), виступає в ролі менш важливої історії на фоні якої відбувається Yakuza: Like a Dragon. Але хоча ми тут маємо можливість трохи побути в Ісезакі Іжінчо (головний сеттінг тієї частини), більшу частину гри ми проводимо в класичному Сотенборі з Yakuza 2.
Тут я зазвичай для цих ігор пишу що відкритий світ у серії працює не зовсім так, як це роблять інші і він не так великий, як насичений історіями, але… у випадку з цим проектом все не так просто. Хоча основні принципи тут ті ж і у вас нема мільярдів іконок з квестами та активностями на мапі, та все ж побічні квести тут працюють за принципом, який наближається до таких іконок на мапі. Побічний квест все ще має шанс виявитись прикольною і незвичною історією, але більша частина таких квестів нагадують квести з найперших частин серії, де треба було “принеси це, зроби те”. Ну і навіть ті історії, в яких є прикольна історія, зазвичай доволі короткі і механічно прості. Головним виключенням виступає лише одне чудове повернення певних персонажів з певної гри у цьому всесвіті, але зазвичай квести тут більш прості.
Як і основний сюжет, насправді. Так, у вас є можливість більше послухати про супер таємну організацію, про яку вперше розповіли в Yakuza 6 і деякі з персонажів цієї частини, як я розумію, будуть грати більш важливу роль в майбутньому. Але в цілому тут не відбувається нічого нового чи цікавого, бо все основне ви вже знаєте з інших проектів. Є декілька непоганих емоційних сцен і Кір’ю вперше за хтозна скільки частин не грає роль абсолютно однаково весь проект. Інші персонажі тут теж інколи дуже прикольні. Але для всіх, окрім найбільших фанів серії, сюжетно ця гра не буде цікавою.
Тоді що мені взагалі подобається в Like a Dragon Gaiden: The Man Who Erased His Name? Грати в неї просто задоволення. Як і в ситуації з Lost Judgment, бої та управління персонажем тут дуже прикольні і, мабуть, найкращі з усієї серії. Бої захопливі і якщо вам хочеться складності, то можете грати на найвищому рівні, але якщо вам просто хочеться прикольно набивати ворогам пики, то на нормальній складності гра чудово збалансована. Деякі з міні-ігор, як завжди, нечесні і вам треба грайндити, щоб їх пройти, або підглядати підказки в інтернеті, але вони скоріш виключення і більшу частину часу проходити цю гру дуже приємно.
Але така ситуація ставить мене в дивну позицію, бо як таке рекомендувати. Якщо вам подобається всесвіт RGG і ви граєте в них в першу чергу за ґеймплей, то ця гра вам сподобається. Навряд вона стане вашою улюбленою, але все одно грати буде дуже весело. Але якщо ви граєте в RGG ігри заради сюжету, то цю частину можна спокійно пропустити. Всі важливі моменти (а може навіть і всі взагалі) в майбутніх частинах можна буде описати за декілька речень, що скоріш за все вони і зроблять, якщо буде треба. Персонально мені дуже сподобалось грати, але не можу сказати, що гра мені чимось сильно запам’яталась, на відміну від більшості ігор серії.