O tempora: Final Fantasy IX

O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.

Well, it finally happened. Barring the online-only entries and Final Fantasy XVI (that is not yet out on PC), I’ve played/replayed all numbered entries in the series. And last one to do was the one that I usually named as my favorite. I was a bit scared about replaying Final Fantasy IX, not just because I knew that the PC port is rather average at best, but also because I had such good memories of the game, yet also remembered that there was a lot about it to get frustrated with. I was afraid that it won’t live up to my memory. But no, while it does indeed have a lot of things to criticize, it remains one of my favorite entries in the series and an easy recommendation.

Read more“O tempora: Final Fantasy IX”

О часи: Final Fantasy IX

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Ну ось і все. Не враховуючи чисто онлайнові ігри та Final Fantasy XVI (який поки не на ПК), я пройшов вперше чи заново всі номерні частини серії. І останньою стала та, яку я зазвичай називав улюбленою. Якщо чесно, мені було трохи страшно повертатись в Final Fantasy IX, не лише тому що я знав наскільки проблемний ПК порт гри, а скоріше тому, що я чудово пам’ятав і мінуси гри і боявся, що вони сьогодні мені будуть здаватись гірше ніж 20 років тому. На щастя ні. В грі вистачає речей, які варто критикувати, але моя думка про неї не змінилась і мені все ще легко рекомендувати цю частину іншим.

Read more“О часи: Final Fantasy IX”

O tempora: Final Fantasy VIII – Remastered

O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.

Of the original 9 Final Fantasy games, the “pre-voice acting” era, the “proper overworld” era, Final Fantasy II tends to be most disliked and Final Fantasy VIII most divisive. Pixel Remaster fixes a lot of issues of FF II and in that form, I’d say the game can be worth playing. But there is no version of FF VIII that could fix its countless issues. This is a game I respect and adore a lot. It’s a game I want to love. A game that I’ve completed a few times before, both on PS1 and with the older PC port the Remastered version is based on. But it is ultimately a game that I just do not enjoy playing.

Read more“O tempora: Final Fantasy VIII – Remastered”

О часи: Final Fantasy VIII – Remastered

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

З перших 9 частин Final Fantasy, з ери “перед озвученими персонажами”, ери “повноцінної мапи світу“, Final Fantasy II зазвичай люблять найменше, а Final Fantasy VIII або обожнюють, або ненавидять. Pixel Remaster виправив більшість проблем FF II і в новій версії в нього навіть може бути варто пограти. Але для FF VIII не існує версії гри, яка б виправляла всі її проблемні сторони. Я дуже поважаю цю гру. Дуже хотів би любити цю гру. Я проходив її вже декілька разів раніше, як на PS1, так і на старому ПК порті, на якому основана нова Remastered версія. Та проходити її мені не подобається.

Read more“О часи: Final Fantasy VIII – Remastered”

Happy about: Like a Dragon Gaiden: The Man Who Erased His Name

Weird how I seem to be playing Like a Dragon games more often than I’ve ever played the typical Ubisoft games, but the burnout is far less noticeable… Seriously, though, RGG Studio has been putting out games set in this universe not just annually lately, but often with several games coming out the same year. And in situations like with this game, I’m not sure if there was the point. Not that I disliked Like a Dragon Gaiden, quite the opposite, but it does feel almost unnecessary at points…

Read more“Happy about: Like a Dragon Gaiden: The Man Who Erased His Name”

Радий: Like a Dragon Gaiden: The Man Who Erased His Name

Дивно, що я ігри серії Like a Dragon проходжу частіше ніж типові проекти Ubisoft, але втомлююсь я від них набагато менше… Але без жартів – RGG Studio вирішили випускати ці проекти майже кожен рік, а інколи (як цього року) навіть по декілька ігор за рік. Та у випадках, як з цією конкретною грою, я не певен навіщо вони це роблять. Тобто, Like a Dragon Gaiden мені сподобався, але інколи ця гра здається абсолютно не потрібною для серії, хоча б сюжетно…

Read more“Радий: Like a Dragon Gaiden: The Man Who Erased His Name”

Happy about: Ib

While there is a numerous amount of horror themed adventure games made on RPG Maker, I’ve never been fond of them usually. There have been some good examples here and there, but more often than not these games leaned too hard either in pure tasteless jumpscare territory or were simply too poorly written, relying on shock value or extreme themes. Due to that, I had no knowledge of Ib when it became an extremely popular free game back in the early 2010s and would have not paid attention to this 2022 updated (and no longer free) remake, if not for catching a few streams and videos on it. I am glad, however, that other people promoted this little gem and that I got to experience it for myself.

Read more“Happy about: Ib”

Радий: Ib

Існує величезна кількість пригодницьких ігор з горор тематикою на рушії RPG Maker, та мені вони зазвичай не подобаються. Інколи зустрічаються прикольні проекти, але частіше за все ці проекти зроблені без розуміння стилю, атмосфери та нормального сценарію і акцентують жорстокість чи гучні звуки. Через це, хоча Ib була дуже популярною безкоштовною грою на початку 2010-их, я про неї навіть і не знав. І скоріш за все не дізнався, якби не подивився проходження та стріми платного рімейку гри 2022-го року (про нього тут і мова), після чого гра мене зацікавила. І тепер я дуже радий, що мені цю гру так “прорекламували”, бо вона виявилась прикольною.

Read more“Радий: Ib”

In love with: Cyberpunk 2077 (2.01 with Phantom Liberty)

I suppose, Cyberpunk 2077 is the perfect example of why is it I try to avoid playing and reviewing games until they’re “complete”. Though, surprisingly, the big change that makes my old review somewhat outdated isn’t the new expansion Phantom Liberty, but rather the 2.0 patch that overhauled the game in a substantial way and all of the patches that preceded it. I loved playing the game even more than before, but this time I can also easily recommend it to others. All it took was “just” 3 extra years of development…

Read more“In love with: Cyberpunk 2077 (2.01 with Phantom Liberty)”

Зачарований: Cyberpunk 2077 (2.01 з Phantom Liberty)

Cyberpunk 2077, мабуть, найкращий приклад того, чому я зазвичай уникаю оглядів на ігри, поки їх не можна назвати “повною версією”. Хоча, як не дивно, головною причиною назвати мій старий огляд на гру менш актуальним стало не доповнення Phantom Liberty, а оновлення 2.0, яке настільки оновило гру, що вона сприймається як нова. Гра мені сподобалась і перший раз, але саме зараз я нарешті можу спокійно її рекомендувати іншим. Три роки після виходу гри…

Read more“Зачарований: Cyberpunk 2077 (2.01 з Phantom Liberty)”