Мій досвід з Scarlet Nexus був вкрай неоднозначним. Виглядає гра чудово, саундтрек запальний, а система бою виглядає стильно і весело. Але чим більше я грав, тим більше гра починала мене дратувати. Тому хоча я обожнюю ігри в яких є дві паралельні сюжетні кампанії за двох персонажів, я не зміг пересилити себе і пройти другу кампанію до кінця. Просто сил вже не вистачало. Хоч гра дійсно дуже цікава.
На перший погляд вам може здатись, що Scarlet Nexus – це японська action RPG з сильним акцентом на hack and slash, по типу того що ви можете знайти в останніх частинах серії Ys (які чудові, до речі). Тут є всі елементи і механіки для цього – можливість ідеально вийти з під удару противника, що уповільнює час і дає вам можливість нанести контратаку, є два типу ударів, можливість робити комбо і є спеціальні атаки. До цього ще додається можливість телепатично жбурляти в противників предмети оточення, ще більше доповнюючи арсенал можливостей головного героя. Ну і всілякі добивання і круті супер можливості тут теж з’являються, звичайно, і багато з цього пов’язано з людьми, яких можна добавити в свою команду. Під кінець гри цікавих комбінацій стає дуже багато, тому лише від вас залежить як ви станете їх використовувати.
Але є нюанс. Якщо намагатись проходити гру як ви граєте в швидкий hack and slash, то ви будете постійно вмирати. Бо насправді ця гра зовсім не схожа на Ys, і навіть на Final Fantasy VII Remake. Насправді цей проект набагато більше схожий на Final Fantasy XV чи “Lightning Returns” в тому, як тут працюють команди та контроль над головним героєм. В типовому hack and slash якщо ви почали якусь комбінацію то дурним тоном вважається робити її безперебійною і ви зазвичай маєте можливість з неї вийти. Тоді як в цій грі якщо ви почали комбо і анімація цього комбо тримає вас на місці, то поки вона не закінчиться (або поки вас не вдарять) ви нічого не можете зробити, навіть ухилитися. Теж саме і з іншими анімаціями на удари. Причому, якщо ви перший раз будете проходити за Касане, то її бойовий стиль в принципі під саме це і налаштований, хоч і там це не ідеально працює. Тоді як Юіто б’є так, як це очікуєш від типового анімешного hack and slash anime мечника, лише реагує на ваші команди він повільно.
Цей підхід в принципі не складно зрозуміти і він не поганий. Якщо грати так “як потрібно”, то ви швидко зрозумієте як робити круті комбо з телекінезом і при цьому виглядати як майстер. Але ж цей “правильний” спосіб гри дуже швидко набридає, по він занадто повільний. Сама гра ділиться на дві основні половини – це або заставки, які зазвичай показані через стилізовані стоп-кадри, але інколи з повними анімаціями, або бійки з противниками. Так між цим всім також є можливість досліджувати локації і навіть тусити з членами команди, але по факту це просто елементи основних двух половин. І бійок з противниками тут дуже багато, через що зазвичай хочеться щоб вони скоріш закінчувались і з’являється бажання проходити гру як hack and slash. Що в багатьох бійках працює без проблем. Але з деякими противниками і особливо всіма босами це не проходить. І в таких ситуаціях вам просто треба дуже довго чекати – кожен раз коли бачите ворожу анімацію атаки, треба прибирати пальці з контроллера.
Може це би працювало краще якби саундтрек не був такий енергійний, якби анімації не були такими стильними, якби методичність якось нагороджувалась, або якби пошкодження які ви наносите були вище. Але все це здається незбалансованим. Наприклад, більшість босів займають доволі багато часу, але при цьому я часто вмирав абсолютно випадково і неочікувано. У вас повне здоров’я, бос вас не може вдарити, ви перемагаєте, але раптово ви або вирішили атакувати невчасно, або увернутись від удару не змогли і вас можуть вбити до того як ви зможете щось іще зробити. Кінець гри, починайте всю цю нудну бійку з початку. Коли гра дозволяє вам швидко атакувати і винищувати противників точними комбо, вона набагато веселіша за те, як “правильно” грати. І цей веселий але “неправильний” підхід зазвичай карається.
З сюжетом тут теж не вийшло. Концепції в Scarlet Nexus дуже прикольні, і виглядає гра просто чудово. Тут нереальна кількість цікавих ідей які можна було б розвити у щось дійсно несподіване і глибоке. Але все кожного разу спрощується до найпримітивніших тропів. Персонажі могли би бути краще, але виявляються типовими аніме стереотипами. Оповідання постійно полюбляє повторювати зрозумілі речі по декілька разів, як часто буває в японських RPG. Тобто якщо ви отримали нову інформацію, гра буде ще 10 хвилин її жувати, хоч нічого нового це не дає. І розв’язка сюжету виявляється не настільки класною, яка вона могла би бути. Але знову не можу не наголосити на тому, що зате все це показується дуже стильно і під класну музику.
Я би дуже хотів рекомендувати Scarlet Nexus без але і зносок, бо тут дійсно багато цікавостей. Просто всі ці ідеї було реалізовано дуже дивно. Можливо команда розробників просто не змогла домовитись як все це зробити. Може в них просто не вийшло реалізувати геймплей так, як вони планували. А може в них вийшло саме те, що вони хотіли і це просто не настільки прикольно, як вони вважали. Але є шанс, що вам гра сподобається набагато більше. Бо я вважаю, що Scarlet Nexus варта уваги, просто не очікуйте від неї чогось схожого на Ys.