Виходить все більше ігор або в жанрі класичного survival horror, або чогось схожого, і інколи серед них зустрічаються дуже свіжі ідеї. Причому, навіть коли гра виявляється все ж таки розчаруванням, свіжість її ідей залишає після себе приємні спогади. Бо занадто довго ігри намагались просто копіювати існуючі проекти, без нормального розуміння за що люди їх полюбляли. Broken Pieces не розчаровує, хоч проблем у гри вистачає.
Цей проект можна охарактеризувати як фантастика/космічний горор action adventure з дуже невеличким вкрапленням елементів survival. Керуєте ви персонажем напряму від третьої особи, але при цьому камера не рухається за персонажем. Замість цього, як в класичному survival horror, у нас є задані розробниками кути огляду камерою, але тут гра вирішила зробити щось оригінальне і насправді на кожен такий кут є альтернатива, на яку можна переключитись натиснувши кнопку. Напрямок керування персонажем визначається камерою, як це зазвичай роблять в сучасних проектах, тому якщо у вас є дивний страх перед “танковим” керуванням, то ця гра вам підходить. Також тут є типові для жанру елементи, такі як збір предметів і їх використання для вирішення проблем, загадки, міні-ігри, деякі з яких необов’язкові, і навіть бої. Скажу просто – бої тут дуже погані, але хочеться похвалити розробників за незвичний до них підхід, який мені нагадав чудову Parasite Eve 2. На жаль тут і близько нема неперевершеної системи використання зброї з PE2 чи тактичного планування куди бігти і коли стріляти, тому на початку гри бої просто трохи дратують, а під кінець, коли вони стають складніше (більшість з цього не обов’язкова), то вони починають серйозно бісити. Не допомагає і те, що вони працюють як випадкові бої з jRPG – просто біжите по локації, і в певних точках на вас несподівано можуть напасти дивні примарні створіння. Деякі з боїв, як мені здалося, завжди відпрацьовують перший раз, але більшу частину часу вони випадкові і навіть кількість ворогів може бути випадковою.
Але що в цій грі дуже прикольно, так це те, що вона намагається зробити однією з основних ідей концепцію плину часу і графіку. Гра працює на таймері, зранку персонаж прокидається і до 20:00 ви можете спокійно бігати по локаціям і вирішувати проблеми. Але після восьмої, ходити на вулиці стає небезпечно і вам треба бігти додому і спати. Переміщення між окремими локаціями теж займає час, тому кожен раз вам треба планувати не лише те, скільки часу ви будете щось досліджувати на локації, але й подорож туди і назад. Час подорожі не змінюється (і показується текстом над дверима в локацію), тому ви в голові вже можете планувати свій шлях завчасно, коли хоча б раз побачили час подорожі. Ви також можете збирати різні ресурси, і перед тим як лягати спати покласти їх в ящик для утримання зайвих предметів (ваш інвентар обмежений), а вранці з них буде зроблені ресурси, які ви можете використовувати. Цей крафтинг дуже простий і зазвичай існує лише для того, щоб створювати обмежені, але більш потужні, патрони, але це все одно дуже прикольна ідея. Плюс, я радий, що якщо вам дуже треба щось підібрати і ви не хочете бігти додому класти це в ящик, то ви можете покласти предмет на землю і підібрати потім. В цілому, такі прості системи мотивують гравців планувати свій шлях і дотримуватись певних ритуалів.
Дуже багато в грі робити взагалі не обов’язково, а те що треба зробити часто можна зробити у вільному порядку (хоча тут є “найбільш оптимальний” варіант проходження). І досліджувати минуле локації, ситуації в якій опинилась головна героїня і її минуле тут теж дуже цікаво. Історія, в принципі, не супер крута, а розробники, судячи з їх коментарів, вже працюють над сіквелом. Але тут все одно достатньо класних ідей, щоб гра захоплювала. Навіть не дивлячись на переклад на англійську, який місцями не дуже (гра французька).
Проблемних місць, окрім бійок, тут небагато, але вони дуже очевидні на фоні того, як прикольно зроблена більша частина гри. Одна з необов’язкових міні-ігр не прикольна зовсім, а деякі з загадок скоріш нудні, ніж складні. Одна з необов’язкових загадок окрім того що погана, ще й не показує вам, що ви її провалили, і навіть не дає нормальної опції себе перезавантажити. Тому найкращий спосіб почати знову – завантажити найновіший сейв… І, якщо чесно, статична камера для цієї гри абсолютно зайва – ви інколи не будете знати що робити далі лише тому, що камера дуже незручно розташована. І в декількох ситуаціях вам обов’язково перейти в режим від першої особи лише тому, що “загадка” тут в тому, що “ми зробили погану камеру, тому вам треба здогадатись її не використовувати”.
Не дивлячись на ці проблемні моменти, мені дуже сподобалось грати в Broken Pieces. Тут дуже багато надихаючих ідей, деякі з яких ще й чудово реалізовані, і вона незвично змішує старе і знайоме з чимось новим і більш експериментальним. І вона достатньо хоробра, щоб не копіювати успішні проекти, а зробити щось своє і унікальне. Обов’язково пограйте і якщо вас буде сильно бісити бойова система, в грі є можливість її майже повністю вимкнути. Повністю від проблем це гру не позбавить, але грати стане легше. І пограти в цю гру варто.